Вирок № 37169634, 17.02.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1252/13-к

провадження №1-кп/283/2/2014

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2014 року

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Пух Н.М.

з участю прокурора Литвиненка Д.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12013060080000011 від 06.01.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Дуліби Турійського району Волинської області, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, не інваліда, мешканки АДРЕСА_1, зареєстрованої АДРЕСА_2, не працюючої, не судимої,

в скоєнні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2013 року близько 15-ї години, під час керування автомобілем «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 в напрямку м. Києва на 113 км.+163м. автодороги Київ-Ковель-Яготин ОСОБА_5, виконуючи маневру обгону автомобіля «Мercedes-Benz-1844», номерний знак НОМЕР_2, не врахувала дорожню обстановку, зокрема, те що асфальтобетонне покриття дороги обледеніло, не переконалася, що її дії будуть безпечними та не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вибрала безпечної швидкості руху достатньої для зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустила занос свого автомобіля, виїхавши на зустрічну смугу руху, де здійснила зіткнення з автомобілем ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, та в якому крім водія, знаходились пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_2, малолітня ОСОБА_7

Внаслідок удару автомобіль ВАЗ-210994, змінив напрямок руху, виїхавши на зустрічну смугу руху, зіткнувшись з автомобілем марки «Мercedes-Benz-1844», номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки SCHMITZ SPR 24, д.н. НОМЕР_4, за кермом якого перебував ОСОБА_8, який рухався в своїй полосі руху в напрямку м. Києва та не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 шляхом екстреної зупинки, оскільки відстань до вказаного автомобіля була меншою ніж безпечний зупиночний шлях.

В результаті зіткнення, пасажир автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді ран голови, відкритого перелому лобної кістки, кісток верхньої щелепи, забою головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з переломами ребер та забоєм легень, двобічного гемопневматораксу, які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечними в момент їх спричинення. Водій автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді поверхневого садна лівої половини грудної клітки, яке по своїй категорії відноситься до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я. Пасажир автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді спадин чола, колінних суглобів, синцю правої молочної залози, струсу головного мозку, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я. Малолітня ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді спадин обличчя, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню важкості без короткочасного розладу здоров'я.

Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди стало недотримання водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Обвинувачена в судовому засіданні свою вину визнала повністю, показавши, що 06 січня 2013 року їдучи з будинку батьків разом з сестрою ОСОБА_9 на автомобілі Шевролет Лацеті до м. Києва на рівній відкритій ділянці автодороги, що мала по одній смузі руху в кожному напрямку, здійснювала маневр обгону вантажівки Мерседес. При цьому, швидкість її автомобіля становила близько 70 км/год. Стаж керування має з липня 2012 року. Після завершення маневру виїхала на свою колію, однак в цей момент, внаслідок заносу задньої частини її транспортного засобу через ожеледицю, втратила керування автомобілем, який почало розвертати та винесло на зустрічну полосу, де в неї в'їхав ВАЗ. Після зіткнення вона надавала посильну допомогу потерпілим, відразу ОСОБА_7 перенесла до своєї машини, закутавши, щоб не замерзла, а ОСОБА_6 згодом оплатила лікування в сумі 31 000 грн. Розкаюється у вчиненому, зазначивши, що ДТП є наслідком необережності. Про випадок вона повідомила страхову компанію «Дніпроінмед» спочатку телефоном, а 08 січня 2013 року безпосередньо до представництва в м. Києві.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що 06.01.2013 року вона сиділа на пасажирському сидінні автомобіля ВАЗ поруч з водієм, позаду неї знаходилась ОСОБА_6, а дитина за ОСОБА_6. Оскільки ділянка дороги по якій вони рухались була відкритою, бачила, як після обгону трьох фур почало «кидати» автомобіль обвинуваченої, при цьому пам'ятає як встигла крикнути «ОСОБА_1, тормози». Зіткнення відбулось на їхній смузі руху.

ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ 210994 06 січня 2013 року, дав покази про те, що рухаючись автодорогою Київ-Ковель зі швидкістю 80 км/год., проїхавши поворот на м. Малин, на 113 км. побачив автомобіль Шевролет, який рухався по зустрічній полосі, та якого за 25-30 м. до його автомобіля різко викинуло на їхню смугу руху, де й сталося зіткнення, в результаті якого сестра ОСОБА_6, яка сиділа на задньому правому сидінні, випала з автомобіля на узбіччя. При цьому дорожнє покриття було слизьке, та йшов сніг.

Усі потерпілі пред'явили цивільні позови.

Свідок ОСОБА_9 засвідчила, що зіткнення автомобіля яким керувала її сестра відбулось в момент коли автомобіль «крутило» по дорозі на смузі руху в якому їхав автомобіль ВАЗ 210994.

Крім визнавальних показів обвинуваченої, потерпілих по справі, свідка, винуватість ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого їй суспільно небезпечного діяння доводиться іншими наданими стороною обвинувачення доказами, а саме:

При огляді місця дорожньо-транспортної пригоди 06 січня 2013 року в похмуру снігову погоду при температурі повітря -50 С встановлено, що стан покриття дорожнього полотна автодороги Київ-Ковель - ожеледиця.

З довідки ВДАІ Малинського МВ УМВС України в Житомирській області від 11.02.2013 року слідує, що автодорога державного значення М-07 Київ-Ковель-Ягодин в Малинському районі в місці скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди (113 км) має бетонне покриття, рівне без вибоїн. Обмеження максимальної швидкості відсутні. В місці скоєння ДТП оглядовість не обмежена. Інші будь-які обмеження ДСТУ на даній ділянці дороги відсутні.

Всі водії - учасники дорожньо-транспортної пригоди перебували в тверезому стані.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №69 від 13.02.2013 року ОСОБА_6 внаслідок ДТП 06 січня 2013 року завдано тяжкі тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії твердих тупих предметів, можливо за обставин та умов викладених в обвинувальному акті.

З даних протоколу огляду транспортного засобу Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 вбачається, що в автомобілі внаслідок аварії деформовано праве та ліве задні крила, кришка багажника, розбито заднє скло, ліхтарі гальм та повороти задні обидва, задній бампер, в автомобілі «Мercedes-Benz-1844», номерний знак НОМЕР_2 пошкоджено з лівої сторони сходинки та ліві дверцята, розбито передній бампер з лівої сторони, ліве крило, передня блок фара, задній грязізахисний щиток та розбитий задній лівий ліхтар та на причепі з лівої сторони деформовано: лівий відбійник з кріпленням. В автомобілі ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_3 деформовано: капот, передні та задні крила, задні та передні праві та ліві дверцята, криша, кришка багажника, розбитий передній бампер, передні ліхтарі та покажчики поворотів, лобове, заднє, лівих дверцят та правої передньої дверцят шкло.

При цьому, на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмівна система, рульове керування, ходова частина Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані, та яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки результатами висновку експерта при дослідженні технічного стану автомобіля №3/21 від 14.02.2013 року не встановлено.

Також не виявлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей автомобілів «Мercedes-Benz-1844», номерний знак НОМЕР_2 та ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_3, що було предметом дослідження, та відображено в експертизах технічного стану №3/19 від 13.02.2013 року та №3/20 від 14.02.2013 року відповідно.

Даними висновку авто технічної експертизи №3/83 від 26.02.2013 року встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-210994 ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti» шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху. Технічна можливість запобігти зіткненню шляхом застосування маневру об'їзду, з моменту виникнення небезпеки для руху рекомендована лише для об'їзду нерухомої перешкоди, а якщо виникає небезпека для руху, то у відповідності до п.12.3 ПДР, необхідно застосовувати лише гальмування, бо рухома перешкода у будь-який момент часу може змінити характер свого руху, або зупинитись.

Водій автопоїзду «Мercedes-Benz-1844» ОСОБА_8 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-210994 шляхом застосування своєчасного термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху.

В умовах місця пригоди, в причинному зв'язку виникнення аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди - є рух автомобіля «Chevrolet Lacetti», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, в напрямку смуги руху автомобіля ВАЗ-210994, під керуванням водія ОСОБА_1, в момент знаходження останнього від місця зіткнення на відстані, що менша за зупиночний шлях автомобіля ВАЗ -210994. В умовах пригоди, в причинному зв'язку виникнення аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди - є рух автомобіля ВАЗ-210994, після зіткнення з «Chevrolet Lacetti», в напрямку смуги руху автомобіля «Мercedes-Benz-1844», в момент знаходження останнього від місця зіткнення на відстані, що менша за зупиночний шлях автомобіля «Мercedes-Benz-1844» .

З урахуванням перелічених доказів, суд вважає, що порушення ОСОБА_5 вимог пунктів 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та кваліфікує ці її дії як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

У відповідності до вимог ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до вимог ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

Обираючи обвинуваченій вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання, утриманців не має, частково відшкодувала завдану матеріальну шкоду ОСОБА_6, думку потерпілих, які не наполягали на реальній мірі покарання, виходить з наявності кількох обставин, що його пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням цього вважає за можливе призначити їй покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Додаткове покарання призначається виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оскільки враховуються наслідки дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до зіткнення трьох транспортних засобів, тілесних ушкоджень чотирьох осіб, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з необережними діями водія ОСОБА_5, яка на прямій ділянці дороги без перешкод повинна була передбачити стан дороги та не розпочинати маневр обгону не впевнившись в його безпечності, а при початковому заносі автомобіля вжити заходів до мінімізації юзу та можливості уникнути зіткнення однак не вжила до цього заходів, що є свідченням її недосвідченості керування автомобілем та незнання правил дорожнього руху.

При вирішенні цивільних позовів ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_7, ТОВ «ЛАА Транс» суд виходить з наступного:

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Аналогічна норма міститься в ч.5 ст. 128 КПК України про те, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

П.16 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди. Такі ж вимоги встановлено й пунктом 33.1.4. статті 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно правової позиції Верховного Суду України висловленої в постанові від 24.12.2010 року в справі №6-1цс10 у разі невиконання страхувальником без поважних причин обов'язків, передбачених ст.ст. 22,32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він позбавляється права на відшкодування шкоди за його винні дії страховиком у порядку, визначеному ст. 1194 ЦК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 991 ЦК України та п.5 ст. 26 Закону «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Цивільний відповідач (ОСОБА_5) об'єктивно не спростувала заперечення СК «Дніпроінмед» про те, що вона в установлений законом строк (або навіть взагалі) виконала обов'язок щодо повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду. Не надано нею доказів про те, що неповідомлення нею страховика про ДТП зумовлено поважними причинами.

В матеріалах кримінального провадження (т.3 а.с. 22) міститься повідомлення потерпілої особи ОСОБА_1 про подію з транспортним засобом, однак до даного доказу суд відноситься критично, оскільки цей документ не містить реєстраційного номеру, підпису уповноваженої особи ПАТ «СК «Дніпроінмеду».

Таким чином, вимоги цивільних позивачів до ПАТ «СК» Дніпроінмед» наразі є безґрунтовними та такими, що не підлягають задоволенню. Суд вважає що забезпечення їх прав найбільш ефективно може бути забезпечено під час розгляду позову про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства, з залученням страховика.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5, підтримані в судовому засіданні її представником ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Згідно довідки Київської міської клінічної лікарні №3 від 22.04.2013 року №676 ОСОБА_6 з 06 січня 2013 року перебуває на стаціонарному лікуванні з приводу важкої політравми, отриманої в результаті ДТП. Діагноз: політравма (06.01.2013р): а) закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Перелом лобної кістки з розповсюдженням на основу черепа. Субарахноїдальний крововилив. (Операція 14.01.2013р.: усунення перелому лобної кістки). б) закрита травма грудної клітки. Множинні переломи ребер. Гемоторакс (операція 06.01.2013р.: торакоцентез, дренування плевральних порожнин). в) закрита травма живота. Розрив правої долі печінки. (операція 08.01.2013р.: лапаротомія, ушивання розриву печінки).

На день складання довідки ОСОБА_6 залишається непрацездатною, потребує повторного нейрохірургічного втручання і тривалого реабілітаційного лікування.

Крім того, з 07 травня 2013 року їй встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново (т.2 а.с. 186).

При цьому, суд керується статтями 23, 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та виходить з доведеності завдання потерпілій моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 06 січня 2013 року, глибини та тривалості страждань, вимушених змін у звичному способі життя, та враховуючи засади справедливості, визначає розмір доведеної моральної шкоди в розмірі 65 000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_5

Розглядаючи вимогу про стягнення судових витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 17, ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики, в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Однак всупереч цим вимогам позивачем не надано доказів оплати послуг адвоката, акту виконаних робіт з зазначенням обсягу часу роботи протягом спірного періоду, інших доказів на підтвердження витраченого адвокатом часу. З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому в цій частині позову суд відмовляє за безпідставністю.

До того ж, чинне законодавство, яке регулює тотожні за характером правовідносини (Постанова КМУ №305 від 18.04.2012 року «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» , передбачає граничні розміри відшкодування державою витрат на правову допомогу, які розраховуються за годину участі у здійсненні процесуальних дій особи, яка надавала правову допомогу.

З тих же підстав слід відмовити в позовних вимогах в цій частині ОСОБА_1, ОСОБА_2

Вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, виходячи з їх доведеності, а саме: цивільні позивачі в судовому засіданні обґрунтовували розрахунок завданих моральних страждань в розмірі 10000 грн.

Суд у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує глибину їх фізичних і душевних страждань, доводи позову, ступінь вини обвинуваченої, вимоги розумності і справедливості, і вважає, що цивільний позов потерпілих підлягає задоволенню частково в розмірі 5 000 грн. кожному, що відповідає тим моральним стражданням та пригніченню, які вони перенесли та відповідає тяжкості скоєного злочину та його наслідкам, а ОСОБА_7 - 1000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КПК України витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять. Частиною 4 даної статті передбачено, що витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє. Таким чином, відшкодуванню підлягають витрати ОСОБА_1 пов'язані з прибуттям в судове засідання його представника ОСОБА_3 в розмірі 2757 грн. 04 коп.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 65 000 (шістдесят п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою моральної шкоди. В решті вимог позову до ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою моральної шкоди та 2757,04 гривень витрат, пов'язаних із прибуттям до місця судового провадження. В решті вимог позову до ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 1 000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою моральної шкоди. В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 5000 (п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою моральної шкоди. В решті вимог позову до ОСОБА_5 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» вартість майнової шкоди, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 500 гривень.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» Дніпроінмед» - слід відмовити.

Речовий доказ по справі: на «Chevrolet Lacetti», номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_5, переданий на зберігання на штраф майданчик Малинського МВ УМВС та на який з метою забезпечення цивільного позову накладено арешт звернути стягнення в рахунок відшкодування завданої злочином шкоди.

автомобіль ВАЗ-210994, номерний знак НОМЕР_3, належний ОСОБА_1, переданий на зберігання на штраф майданчик Малинського МВ УМВС, повернути власнику за належністю.

автомобіль марки «Мercedes-Benz-1844», номерний знак НОМЕР_2, переданий на зберігання водію ТОВ «ЛАА Транс» ОСОБА_8, залишити їм за належністю після вступу вироку в законну силу (т.1 а.с.33).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Ярмоленко