Рішення № 37169569, 10.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №479/1183/13-ц 10.02.2014 10.02.2014 10.02.2014

Провадження №22-ц/784/266/14 Суддя по 1 інстанції Кондрачук А.П.

Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

10 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю:

- представника позивача Стефурак Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року ухвалене у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредитної заборгованості,

встановила:

28 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове стягнення кредитної заборгованості.

Позивач зазначав, що 29 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником, якого є Банк, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 681 на споживчі цілі, за яким останній отримав кредит у сумі 50 000 грн. під зворотне зобов'язання повернути їх частинами до 28 вересня 2018 року, зі сплатою щомісячно процентів за користування ним у розмірі 20 % річних і комісії в розмірі 0,05 % від залишку заборгованості, але не менше 5 грн.

Наряду з цим, сторони передбачили, що порушення позичальником виписаних умов, дає Банку право нараховувати пеню у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з тим, що позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, станом на 28 жовтня 2013 року, утворилося 78 395 грн. 93 коп. заборгованості, із яких:

- 24 583 грн. 24 коп. залишок заборгованості за кредитом;

- 19 995 грн. 76 коп. простроченої заборгованості за кредитом;

- 21 703 грн. 93 коп. простроченої заборгованості по процентам,

- 11 065 грн. 37 коп. пені та 1 047 грн.63 коп. - несплачених комісій.

Посилаючись на умови укладеного договору, вимоги закону та на те, що вказаним договором встановлена позовна давність тривалістю у три роки, позивач просив достроково стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість.

Відповідач заперечуючи проти позову в частині стягнення пені, посилався на пропуск позовної давності та просив про її застосування до вимог про стягнення пені.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 78 395 грн. 93 коп., а також 783 грн. 96 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтований розмір заборгованості в частині розміру пені, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким частково задовольнити позов Банку з врахуванням річного строку позовної давності.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Банк посилався на її безпідставність.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не пропустив позовної давності, тому встановивши, що між сторонами існували договірні відносини, умови яких відповідач порушив, достроково стягнув з нього заборгованість за кредитом, відсотками, комісією і пеню.

Колегія суддів погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом першої інстанції, його висновки щодо дострокового стягнення кредитної заборгованості (крім розміру пені) вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та пунктів 4.2.2. умов кредитного договору, позикодавець має право вимагати дострокового повернення усієї частини кредитних коштів, процентів та інших платежів за договором у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, та процентів.

Таким чином, при вирішенні спору про дострокове повернення кредит, суд має враховувати положення ст.ст. 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником, якого є Банк, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 681 на споживчі цілі, за яким останній отримав кредит у сумі 50 000 грн. під зворотне зобов'язання повернути їх частинами до 28 вересня 2018 року, зі сплатою щомісячно процентів за користування ним у розмірі 20 % річних і комісії в розмірі 0,05 % від залишку заборгованості, але не менше 5 грн.

Наряду з цим, сторони передбачили, що порушення позичальником виписаних умов, дає Банку право нараховувати пеню у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 3 роки ( п. 7.8 договору).

Тому підстав для застосування скороченої позовної давності про стягнення неустойки (пені), згідно ст. 258 ЦК України, на що посилався відповідач, не вбачається.

Починаючи з квітня 2009 року відповідач ОСОБА_3 не регулярно та не в повному обсязі сплачував кредитні суми, а з вересня 2012 року взагалі припинив будь-які виплати за договором, фактично відмовившись в односторонньому порядку від зобов'язання.

Вимога Банку про дострокове повернення кредиту, отримана 26 вересня 2013 року, ОСОБА_3 залишена без задоволення.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, уся заборгованість станом на 28 жовтня 2013 року, яку позивач просив стягнути достроково, становила 78 395 грн. 93 коп., із яких: 24 583 грн. 24 коп. залишок заборгованості за кредитом; 19 995 грн. 76 коп. простроченої заборгованості за кредитом; 21 703 грн. 93 коп. простроченої заборгованості по процентам, 11 065 грн. 37 коп. пені та 1 047 грн.63 коп. - несплачених комісій.

Встановивши, що відповідач порушив умови укладеного з Банком кредитного договору, не сплачував у визначені ним строки кошти на погашення кредиту, що призвело до утворення заборгованості, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про дострокове стягнення кредитної заборгованості відповідно до ст.ст. 611, 1050,1054 ЦК України.

Між тим, суд першої інстанції визначаючи розмір пені не звернув уваги, що її розмір за три роки, за період з 20 жовтня 2010 року до 28 жовтня 2013 року складає 10 898 грн. 80 коп., а не 11 065 грн. 37 коп., як вважав суд.

За такого, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду слід змінити в частині суми пені та загального розміру заборгованості належних до стягнення з ОСОБА_3 на користь Банку відповідно з 11 065 грн. 37 коп. до 10 898 грн. 80 коп. та з 78 395 грн. 93 коп. до 78 229 грн. 36 коп.

Рішення суду першої інстанції в частині судових витрат залишити без змін.

Керуючись статями 303, 309, 316, ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року змінити.

Зменшити суму пені та загальний розмір заборгованості належних до стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відповідно: з 11 065 грн. 37 коп. до 10 898 грн. 80 коп. та з 78 395 грн. 93 коп. по 78 229 грн. 36 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: