Ухвала суду № 37165944, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14867/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача Андрієнка С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трак" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трак" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 року №0006452280 та №0006462280, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Альфа Трак" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва у з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 року №0006452280 та №0006462280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції,

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку щодо підтвердження відомостей по правовідносинам з платниками податків ТОВ «Дормашавто» та «Промелектро-75» за період з 01.10.2011р по 30.11.2011р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №328/1-22-80-35725770 від 21.05.13р.

У зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в акті перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

від 11.06.2013 року №0006462280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8106,00 грн., в тому числі, за основним платежем у розмірі 6485, 00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1621,00 грн.;

від 11.06.2013 року №0006452280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7458,00 грн., в тому числі, за основним платежем у розмірі 7458, 00 грн.

Як вбачається з суті встановлених порушень викладених в акті перевірки, керівником «Промелектро-75» значиться - Долотов А. В. (громадянин Російської Федерації, що в 2011 році двічі перетинав кордон України: в'їзд - 22.03.2011 р., виїзд - 30.05.2011 р.).

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №195 від 02.11.11, ОСОБА_5 в якому зазначено що, при проведенні дослідження встановлено, що підпис, який виконаний на договорі № 46 від 15 липня 2011 року про визнання електронних документів, виконаний не Долотовим А. В., а іншою особою.

Перевірка взаємовідносин позивача з ТОВ «Промелектро 75» здійснена на підставі акту Яготинської МДПІ Київської області від 20.01.2012 р. № 5/2300/36098229 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями постачальникам за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року.

Згідно висновків вказаного акту ТОВ «Промелектро 75» відсутнє за місцезнаходженням, не має основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Перевірка взаємовідносин позивача з ТОВ «Дормашавто» здійснена на підставі актів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 25.01.2012 р. № 54/3-23-20 від 13.03.2012 р. № 30/3-22-80 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями постачальникам за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року.

Згідно висновків вказаного акту щодо ТОВ «Дормашавто» не встановлене місцезнаходження, встановлена відсутність основних засобів, кількість працюючих - 1 особа.

В провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 71-00217 порушена щодо директора ПП Гранд Сервіс» ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході досудового слідства від оперативних працівників ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшли матеріали, відповідно до яких встановлено, що причетні до ОСОБА_6 невстановлені слідством особи в 2008 - 2011 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ «Дормашавто».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. а п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1., п.200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі?здійснення?господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності? учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Так в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи не було надано документів, що підтверджували фактичне виконання господарських операцій позивача з його контрагентами: договору на здійснення відповідних господарських правовідносин; банківських виписок, що підтверджують оплату наданих послуг, з підписом уповноваженої особи банку та печаткою банку, що здійснив операцію; відомостей про об'єкти надання послуг, та правові підстави для здійснення ремонту цих об'єктів позивачем; факт економічної вигоди у вигляді прибутку від операцій між позивачем та контрагентами та операцій між замовником та позивачем тощо.

Натомість, в матеріалах справи з первинних документів наявні: податкові накладні (одна з яких підписана Долотовим А. В., який на момент підписання знаходився за межами України), рахунки - накладні, акт приймання-передачі робіт і виписки по рахунку, завірені єдиною печаткою позивача.

За результатом системного аналізу викладеного та обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що господарська діяльність контрагентів позивача має ознаки нереальності здійснення господарських операцій, а видані ними первинні документи, що наявні в матеріалах справи, не містять достатніх доказів для підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Доводи апеляційної скарги про незрозумілість виду проведеної перевірки (виїзна/невиїзна) та несвоєчасне повідомлення позивача про проведення цієї перевірки не доводять реальності здійснення ним господарських операцій та не впливають на суть правопорушення і позиції суду першої інстанції не спростовують.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трак" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Трак" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2013 року №0006452280 та №0006462280 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 11.02.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.