Ухвала суду № 37165695, 07.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3441/13-к 07.02.2014 07.02.2014 07.02.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої Погорєлової Г.М.

суддів: Маркової Т.О., Хоміка І.М.

за участі секретаря Лі І.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42012160000000001 за апеляційними скаргами прокурора Висоцької Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2013 року.

Обвинувачені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Єланець Єланецького району Миколаївської області, мешканець АДРЕСА_1, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4; 15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6,9,12; 115 ч.2 п.п. 6,9,12,13; 263 ч.1 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4; ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12; ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець Новожизненської кишлачної ради Галабинського району

______________

провадження № 11-кп/784/89/14 головуючий суду 1 інстанції

категорія: ст. 115 ч 2 п.п.6,9,12,13, Олефір М.П.

187 ч.4, 263 ч.1 України доповідач суду апеляційної

інстанції Погорєлова Г.М.

Ташкентської області Республіки Узбекистан, мешканець АДРЕСА_3, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6,9,12 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурори Висоцька Н.В. , Тітусь А.В.

потерпілий ОСОБА_8

представник потерпілих ОСОБА_9

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5

захисники ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Прокурор просить скасувати вирок відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в частині призначеного їм покарання. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 посилити основне покарання за ст.15 ч.2, ст.115 ч.2 п.п. 6, 9, 12 КК України з 14 до 15 років позбавлення волі, за ст.115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України з 15 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Таке ж покарання призначити йому остаточно до відбуття на підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2013 р.

ОСОБА_5 посилити основне покарання за ст.187 ч.4 КК України з 8 до 10 років позбавлення волі, за ст.15 ч.2, ст.115 ч.2 п.п. 6, 9, 12 КК України з 10 до 15 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 до відбуття 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 в його інтересах, обвинувачений ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просять вирок скасувати, призначити новий розгляд в суді 1 інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2013 р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4; ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п п. 6, 9,12; ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13; ст. 263 ч.1 КК України та призначено покарання:

- за ст. 187 ч.4 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням спеціального звання «майор міліції» на підставі ст. 54 КК України

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. п. 6, 9, 12 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням спеціального звання «майор міліції» на підставі ст. 54 КК України

- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 9, 12, 13 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням спеціального звання «майор міліції» на підставі ст. 54 КК України

- за ст. 263 ч.1 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 до відбуття довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням спеціального звання «майор міліції» на підставі ст.54 КК України.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4; ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12; ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України та призначено покарання:

- за ст. 187 ч. 4 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12 КК України - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

- за ст.115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів (за даним вироком) та за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2013 р. остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

-

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 4; ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6, 9,12 КК України та призначено покарання:

- за ст. 187 ч. 4 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12 КК України 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 до відбуття 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_13 у відшкодування матеріальної шкоди 80100 грн., у відшкодування моральної шкоди 200000 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_8 у відшкодування матеріальної шкоди 451998 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та з ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_14 у відшкодування матеріальної шкоди 33129 грн., у відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Також прийнято рішення щодо відшкодування процесуальних витрат та щодо майна, на яке накладено арешт.

Узагальнені доводи апелянтів.

1. Прокурор посилається на невідповідність покарання, призначеного ОСОБА_3 і ОСОБА_5, ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі обвинувачених. Вважає його явно несправедливим внаслідок м'якості. Наводить положення п.п. 1,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.03 р. № 7. Зазначає, що суд недостатньо врахував обставини вчинених ними злочинів, їх наслідки та не надав належної оцінки даним про особу обвинувачених. Вказує, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 характеризуються посередньо, не працевлаштовані. Для задоволення своїх життєвих матеріальних потреб обрали шлях позбавлення життя людей. Судом не встановлено обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Посилається, що ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні, як замаху на умисне вбивство, так і умисного вбивства. Після вчинення в першій половині листопада 2011 р. розбійного нападу та замаху на умисне вбивство ОСОБА_17, він разом з ОСОБА_1 повторно вчинив розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_19 в березні 2012 р. ОСОБА_3 раніше судимий, на шлях виправлення не став, має схильність до вчинення нових злочинів. Наведене, на думку апелянта, свідчить про винятково високий ступінь суспільної небезпеки особи ОСОБА_3 та вчинених ним злочинів.

Вказує, що при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 судом не враховано вимоги п. 2 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України. ОСОБА_5 призначено покарання у мінімальній межі санкції ст. 115 КК України. Однак, жоден з обвинувачених, в тому числі і ОСОБА_5С, у вчиненому не розкаявся, не сприяв розкриттю злочинів, завдані збитки не відшкодував.

На думку апелянта, невизнання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 винуватості хоча і є способом захисту, але вказує на те, що обвинувачені не усвідомили протиправності своїх дій і у такий спосіб намагаються уникнути відповідальності за вчинене. Вважає, що судом не надана належна оцінка тяжкості наслідків злочинів, неможливості виправлення ОСОБА_3 і ОСОБА_5, відновлення психічного та душевного стану родичів загиблих ОСОБА_17 та ОСОБА_19 Також вважає, що судом не враховано передбачену ст. 50 ч. 2 КК України мету покарання. Призначене обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 покарання, яке апелянт вважає занадто м'яким, на його думку сприяє послабленню виховного та превентивного впливу покарання.

Також посилається на неправильне застосування судом кримінального закону - ст. 68 ч. 3 КК України при призначенні покарання.

(т.7 а.с. 155-166)

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор просить про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, стосовно особи обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (на підставі ст. 404 ч.3 КПК України).

(т.7 а.с. 258-259)

2. Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про часткове визнання ним своєї винуватості. Стверджує, що усі обвинувачення ґрунтуються лише на показаннях обвинувачених.

Посилається на конфлікт з невідомими йому кримінальними авторитетами з м. Одеси або Одеської області. Через застосування до нього фізичного насильства, погроз вбивством на адресу його родини, передав їм протягом 2005-2011 років різні суми грошей. Щоб відпрацювати не існуючий борг, погодився брати участь в пограбуваннях осіб, які займалися обміном валюти, із застосуванням травматичної зброї для психологічного тиску. Їх адреси та маршрути пересування були відомі особи на ім'я ОСОБА_13 з числа кримінальних авторитетів. Погодився забирати з місць злочину зброю та гроші, перевозити в автомобілі, а потім передавати цим особам. Стверджує, що на місцях злочину був вдвох з ОСОБА_13. Той з власної ініціативи стріляв в потерпілих з вогнепальної зброї. Не був обізнаний про його намір застосувати вогнепальну зброї. Участі у вбивствах потерпілих не брав. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на місцях злочинів не були присутні.

Стверджує, що замаху на вбивство ОСОБА_17 взагалі не було. Стосовно вбивства цього потерпілого стверджує, що знаходився на місці злочину вдвох з ОСОБА_13. Переховувався за гаражами. Після пострілів ОСОБА_13 в ОСОБА_17 підібрав зброю, сумку потерпілого. Відніс їх до автомобіля, а потім передав іншим особам. Погодився допомагати кримінальним авторитетам в подальшому у такий же спосіб через погрози на адресу родини.

Був разом з ОСОБА_13 на місці вбивства ОСОБА_19 з метою пограбування потерпілого. В під'їзді будинку ОСОБА_13 несподівано декілька разів вистрелив в ОСОБА_19 Стверджує, що відібрав у потерпілого сумку внаслідок погроз пістолетом на свою адресу. Потім усе передав ОСОБА_13 та незнайомим людям.

Стосовно вбивства ОСОБА_21 на ринку «Колос» вказує, що кримінальні авторитети мали намір затягти потерпілого в мікроавтобус і там пограбувати під приводом обміну валюти. Не був обізнаний про наявність у ОСОБА_13 вогнепальної зброї та намір її застосувати. За вказівкою ОСОБА_13 забрав з автомобіля потерпілого марки «Тойота» сумку з грошима. Її потім забрали ОСОБА_13 та невідомі особи. Вогнепальну зброю зберігав в своєму гаражі. Кримінальні авторитети мали намір забрати її пізніше.

Стверджує, що обмовив себе в показаннях на досудовому слідстві стосовно участі у вбивствах потерпілих, побоюючись реальних погроз на адресу родини. Показання змінив тому, що родина від нього відмовилася.

Оспорює свій підпис в службових відомостях на отримання патронів 9 мм. калібру до пістолету Макарова. Стверджує, що не має навичок володіння вогнепальною зброєю, зразки крові на ДНК аналіз у нього не відбиралися, підпис в протоколі йому не належить. При цьому припускає, що на місці вбивства ОСОБА_17 міг загубити шапку та рукавички.

Вважає процесуальними порушеннями: допит в судовому засіданні 10 свідків з 50-ти та що не були допитані свідки ОСОБА_55 (подружжя), які бачили пораненого ОСОБА_21; проведення обшуку в його квартирі і в гаражі за його відсутності; не проведення допиту експертів в судовому засіданні стосовно вилученої зброї, глушника на пістолеті і наявності його відбитку на затворі вилученого пістолету; не проведення експертизи по слідах пороху на рукавичках з місця злочину; відсутність протоколу виїмки фрагментів аркушів паперу з написом сум валюти, виявлених під час обшуку, вказуючи при цьому що вони взагалі не вилучалися.

Вважає, що є протиріччя між його показаннями на слідчому експерименті і показаннями обвинуваченого ОСОБА_21 на досудовому слідстві стосовно того, хто відкрив двері під'їзду будинку, в якому проживав ОСОБА_19 (чоловік чи жінка) та стосовно маршруту їх пересування.

Також вважає проведене досудове розслідування неповним через те, що не вжито заходів з розшуку особи на ім'я ОСОБА_13 та кримінальних авторитетів. Зазначає про позбавлення його судом можливості ознайомитися із звукозаписом судового розгляду.

(т.7 а.с. 187-200).

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 просить врахувати як пом'якшуючи обставини, незадовільний стан здоров'я (наявність в минулому черепно-мозкової травми, неврологічні захворювання), психологічний стан, позитивні характеристики з місця проживання, роботи і те, що є єдиним опікуном хворої матері.

(т. 7 а.с. 271-272).

3. Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що обвинувачення ґрунтується на отриманих під тиском показаннях самих обвинувачених, які вони не можуть спростувати. Вважає достовірними показання в суді ОСОБА_1, який стверджував, що не брав участі у злочинах, а був присутнім при їх вчиненні іншою особою.

По епізоду замаху на вбивство ОСОБА_17 зазначає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в показаннях на досудовому слідстві із застосуванням відеозапису не вказували на такий факт. Висновки експерта № 74 від 14.02.2013 р. стосовно утворення пошкодження на цеглині внаслідок влучення кулі калібру 9 мм. не є категоричними. Апелянт наводить свої міркування стосовно обов'язкового б виникнення рикошету і травмування б потерпілого у разі пострілу під гострим кутом з відстані 3-5 м. Вказує, що ОСОБА_17 і в подальшому повертався додому тим же маршрутом і про замах не повідомляв. Не проведена хімічна експертиза місця влучення кулі у цеглину на наявність мікроелементів, які входять до складу кулі. Сама куля не розшукана. Клопотання обвинувачених про проведення додаткової експертизи цеглини та виклик для допиту експерта - трасолога судом відхилені.

Наводить, що за визначеним судом обсягом доказів, які підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, підлягали допиту свідки, обвинувачені, досліджені матеріали справи. Однак, після допиту потерпілих прокурором були надані докази обвинувачення, які не досліджувалися, оскільки не були допитані обвинувачені. Після допиту обвинувачених виниклі розбіжності з їх показаннями на досудовому слідстві. Сторона захисту заявляла клопотання про повторне дослідження протоколів допиту ОСОБА_3 із застосуванням відеозапису та протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_1 по факту вбивства ОСОБА_17 Стверджує, що на відеозапису видно не пошкоджені паркан та цеглина, яка надавалася на експертизу. В задоволенні цього клопотання суд відмовив, пославшись, що ці докази вже були досліджені. З цього приводу вважає, що судом порушено встановлений порядок дослідження доказів та вимоги ст. 359 ч.2 КПК України. Вбачає в цьому порушення судом вимог ст.ст. 17, 20 КПК України.

Стосовно обвинувачення ОСОБА_1 в умисних вбивствах ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21 зазначає, що воно не відповідає висновками експертів, матеріалами справи і показаннями обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Посилається на показання ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що у нього з чоловіком на ім'я ОСОБА_13 була домовленість на пограбування ОСОБА_17, заволодіння грошима потерпілого з демонстрацією зброї. Вказує на показання ОСОБА_1 про постріли в ОСОБА_17 з відстані 5 м. від гаражу і на висновок експерта №№ 2147, 223, згідно з якими постріли в ОСОБА_17 здійснені з неблизької відстані, а рука особи, яка здійснила постріли, знаходилася вище рівня тіла потерпілого по вертикальній вісі. Зазначаючи дані про спрямованість раневих каналів на тілі потерпілого згори донизу під кутом 45 градусів, апелянт робить свій висновок про здійснення пострілів людиною високого зросту, тоді як ОСОБА_1, і ОСОБА_17 однакового зросту, або про здійснення пострілів з гори, тоді як сторона обвинувачення наводить доводи про здійснення ОСОБА_1 пострілів в горизонтальній площині.

Вказує, що суд не послався у вироку на висновок експерта № 1707, згідно з яким на виявлених на місці злочину належних ОСОБА_1 рукавичках не виявлено слідів речовин, які в категоричній формі вказують на наявність слідів продуктів пострілу. Вважає, що таким чином суд критично оцінив сумнівний факт виявлення рукавичок на місці злочину.

Порівнює показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на досудовому слідстві і в судовому засіданні стосовно відомих їм обставин справи. Вважає порушенням вимог ст. 352 ч.13 КПК України відхилення судом клопотання сторони захисту про повторний допит цих свідків.

Стосовно епізоду вбивства ОСОБА_19 апелянт вважає наявним в діях особи на ім'я ОСОБА_13 ексцесу виконавця. Стверджує про домовленість цієї особи і ОСОБА_1 на пограбування потерпілого. Наводить показання ОСОБА_1 про його перебування з ОСОБА_13 в під'їзді будинку, де було вбито потерпілого, і що ОСОБА_3 з ним в той момент не було. Вважає, що це підтверджується показаннями ОСОБА_3 із застосуванням відеозапису, який вказував, що він перебував біля під'їзду зазначеного будинку, а про те, що відбувалося в самому під'їзді, йому відомо зі слів ОСОБА_1

Наводить, що досліджені в судовому засіданні показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві стосовно години і хвилин події, яка відбулася в під'їзді будинку потерпілого ОСОБА_19, суперечать показанням обвинуваченого ОСОБА_1 на слідчому експерименті, свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 З цього апелянт робить висновки про відсутність ОСОБА_3 на місці події.

Стверджує, що одяг ОСОБА_19 не був пошкоджений в проекції тілесних ушкоджень в області живота потерпілого. Посилається на висновок експерта № 224. Вказує на відсутність в матеріалах провадження предмету, вилученого з раневого каналу в області грудної клітки потерпілого.

Апелянт вважає порушенням його процесуальних прав та права на захист обвинуваченого відхилення судом клопотання захисника про виклик для допиту експерта щодо висновку № 224 для з'ясування спрямованості пострілів та експерта щодо висновку № 179 для з'ясування характеру предмета, виявленого в області грудної клітки потерпілого. За змістом апеляційної скарги вважає неправильними мотиви відхилення цього клопотання через відсутність в ньому питань експертам.

Стосовно епізоду вбивства ОСОБА_21 апелянт наводить показання обвинуваченого ОСОБА_1 про здійснення пострілів в потерпілого з пістолета з глушником не ним, а людиною з мікроавтобуса. Водночас вказує на недоведеність використання пістолета з глушником з огляду на висновок експерта № 888 (п.8), згідно з яким не виявлені мікрочастки, які б свідчили про проходження вогнепального снаряду крізь якусь перегороду перед нанесенням поранення. Зазначає про безпідставне відхилення судом з таких же мотивів його клопотання про виклик для допиту і цього експерта. Вказує на не проведення експертного дослідження на предмет пострілів з прибору безшумної безполум'яної стрільби. Посилається, що по даному епізоду допитаний лише потерпілий ОСОБА_8

Вважає невстановленим розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8 Посилається, що на досудовому слідстві на допиті потерпіла ОСОБА_13 вказувала про вилучення нею з кишень одягу потерпілого 10 тис. доларів та 1600 грн. до приїзду працівників міліції.

Апелянт зазначає про проведення судових засідань у його відсутність з поважних причин через зайнятість в судовому розгляді інших проваджень.

(т.7 а.с. 177-185).

4. Обвинувачений ОСОБА_3 посилається на упередженість судового розгляду через надання переваги показанням потерпілих, відхилення клопотань сторони захисту. Вказує, що з 50-ти свідків до суду з'явилося лише 10. Зазначає, що свідки не вказали прямо на обвинувачених. Вважає упередженістю з боку прокурора те, що він уточнював відповідь свідка стосовно відстані розташування її будинку від гаража потерпілого ОСОБА_17; відповідь експерта стосовно особи, яка виготовила фототаблиці; відповідь кінолога стосовно обсягу речей, знайдених на місці злочину за допомогою розшукової собаки.

Вказує, що судом не враховані показання обвинувачених в судовому засіданні, зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно непричетності до злочинів його (ОСОБА_3) та ОСОБА_5 і що відсутні докази пред'явленого обвинувачення. Посилається на агресивну поведінку потерпілого ОСОБА_8 відносно ОСОБА_1, на що суд не відреагував. Ставить під сумніви показання свідка, який займається обміном валюти на Центральному ринку, стосовно того, що він декілька разів бачив там ОСОБА_1

Зазначає, що суду не були надані результати дослідження: на детекторі брехні, його ДНК, відбитку пальця на дверях під'їзду по вул. 8 Березня.

Стверджує, що під час досудового розслідування показання ним надані внаслідок застосування фізичного насильства з боку працівників міліції. Під їх примусом вивчив наданий ними надрукований на декількох сторінках текст, в якому йшлося про замах на вбивство ОСОБА_17 та про вбивство ОСОБА_19 з метою їх пограбування. Вивчений текст розповів слідчому на допиті із застосуванням відеозапису за участі захисника ОСОБА_31 Побоюючись розправи, не повідомив цьому захиснику про незаконні методи слідства. Стверджує, що його заздалегідь вивозили на місце вчинення замаху на вбивство ОСОБА_17 та на місце вбивства ОСОБА_19, щоб він запам'ятав обстановку. Слідчий експеримент з ним проведений після цього. Про незаконні методи слідства розповів захиснику ОСОБА_11 після відмови від захисника ОСОБА_31 В подальшому відмовився давати показання.

Вказує, що під час утримання в ІТТ в журналі було записано про відсутність у нього тілесних ушкоджень, що він не заперечував. На час поміщення в СІЗО слідів тілесних ушкоджень вже не було. Також стверджує, що слідчий Свірса О.О. вимагав надати суду вивчені показання та погрожував вчиненням протиправних дій щодо матері та вітчима. Зазначає, що суд не звернув уваги на його доводи про застосування незаконних методів слідства. Посилається, що обвинувачені і захисники заявляли відвід судді Олефіру М.В. У зв'язку з цим суддя залякував захисника ОСОБА_11 позбавленням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, чим, на думку апелянта, порушив його право на захист.

(т.7 а.с. 168-176).

5. Захисник ОСОБА_4 вважає недоведеним факт існування розбійного нападу на ОСОБА_17 і замаху на його вбивство у першій половині листопаду 2011 р.

Наводить докази, які покладені судом в основу доведеності обвинувачення ОСОБА_5 Вважає, що висновки суду, які викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає про отримання показань від ОСОБА_5 на досудовому слідстві незаконним шляхом. Посилається на показання обвинуваченого про застосування до нього фізичного насильства працівниками міліції та що слідчому він надав показання за заздалегідь врученим та вивченим текстом. На підставі вимог ст. 17 ч. 3 КПК України апелянт зазначає, що на цих показаннях обвинувачення ґрунтуватися не може.

Посилається на висновки експерта № 74 від 14.02.2013 р., згідно з якими пошкодження на цеглини, вилученої з місця події, могло утворитися від пострілу з пістолета Макарова штатним патроном калібру 9 мм. Звертає увагу, що ці висновки не є категоричними. Вказує про клопотання сторони захисту викликати експерта з метою з'ясування причин, з яких не здійснювалися експериментальні постріли з близької відстані, під різними кутами. Зазначає, що обвинувачені затримані 13-14.11.2012 р., а пошкоджена цеглина з паркану вилучена 24.01.2013 р. Вказує, що після вбивства ОСОБА_17 проведено декілька оглядів місця події, під час яких виявлені кулі та сліди від них в різних місцях. На цегляний паркан ніхто уваги не звертав. Стверджує, що пошкодження на вилученій цеглині не зображено на фототаблицях до протоколів огляду. Робить висновки, що пошкодження могло виникнути у іншій спосіб та після затримання обвинувачених.

Посилається, що ОСОБА_17 не повідомляв потерпілій ОСОБА_13 і свідку ОСОБА_32 про здійснення замаху на його вбивство. Інші свідки в цей день пострілів не чули і підозрілих осіб не бачили.

Заперечує факт підтримання зв'язку ОСОБА_1 з ОСОБА_5 по мобільному телефону. Стверджує, що ОСОБА_5 не належить номер мобільного телефону, на який послалася сторона обвинувачення при деталізації телефонних дзвінків. Вказує на відсутність договору контрактного абонента і що номер мобільного оператора не закріплено за конкретною особою.

Посилається на відсутність прямих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах. Вважає, що обвинувачення ОСОБА_5 ґрунтується на припущеннях. За такого, суд повинен тлумачити усі сумніви на користь обвинуваченого.

Вважає порушення судом вимог ст. 7 п. 15 КПК України стосовно змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, в тому, що відхилені усі клопотання сторони захисту, які мали істотне значення для повноти судового розгляду.

(т.7 а.с. 211-218).

Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор посилається, що судом надана критична оцінка показанням обвинуваченого в судовому засіданні, які також повністю спростовуються показаннями потерпілих, свідків, наданими доказами. Не допущено порушення норм кримінального процесуального закону.

(т.7 а.с.260-261).

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор спростовує твердження захисника про надання суду стороною обвинувачення доказів без їхнього дослідження. Зазначає про виконання судом вимог ст.ст. 357-359 КПК України.

Вказує, що про замах на вбивство ОСОБА_17 та участь в ньому ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 стало відомо саме із показань обвинувачених досудовому слідству. Обставини вчиненого були конкретизовані та детально викладені, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 під час слідчих експериментів, проведених за участі захисників. Зазначає, що є самостійним висновком захисника його твердження стосовно обов'язкового б виникнення рикошету і травмування б потерпілого у разі пострілу під гострим кутом з відстані 3-5 м.

Вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні умисних вбивств ОСОБА_17, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 Посилається на безпідставність тверджень захисника щодо порушення його процесуальних прав і права на захист ОСОБА_1 внаслідок відхилення судом клопотань про виклик для допиту експертів, повторного допиту свідків, повторного дослідження відеозапису слідчих експериментів. Вказує на необґрунтованість заявлених клопотань. Зазначає, що не були обмежені права захисника і обвинуваченого надавати суду свої доводи з приводу досліджених висновків експертиз, ставити питання потерпілим та свідкам.

(т.7 а.с. 262-264).

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 прокурор посилається, що згідно з п. 8 перехідних положень КПК України 2012 р., допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. За такого, суд обґрунтовано врахував показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві, надані ним у присутності захисника, допущеного до участі у справі, в яких ОСОБА_3 повністю визнавав вину у вчиненні злочинів разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Саме ці показання підтверджуються дослідженими судом доказами. Не знайшли підтвердження доводи ОСОБА_3 про незаконні методи слідства. Його показання в судовому засіданні суд обґрунтовано визнав як захисну реакцію.

(т.7 а.с. 265-266).

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор посилається, що саме цей захисник здійснював захист обвинуваченого на досудовому слідстві та був присутнім на усіх допитах підозрюваного. Однак, а ні він, а ні ОСОБА_5 про застосування незаконних методів слідства не заявляли. Така заява перевірена під час судового розгляду. Об'єктивних даних, які б вказували на застосування до ОСОБА_5 таких методів, не встановлено. Вказує, що не відповідають дійсності твердження захисника про відсутність на відеозапису слідчих дій ознак пошкодження цеглини паркану. Зазначає, що в подальшому відповідно до протоколу огляду від 24.01.2013 р. частину цегляної огорожі по АДРЕСА_4 оглянуто в присутності понятих. На цеглині верхнього ряду виявлено механічне пошкодження у вигляді сколу неправильної геометричної форми. Вказану цеглину вилучено під час огляду (т.1 а.с. 173-181). За такого, вважає хибними посилання захисника на можливість утворення вказаного пошкодження за інших обставин. Наводить, що захисник заявляв клопотання про допиту експерта, який провів дослідження стосовно механізму пошкодження цеглини (висновок №74 від 14.02.2013 р), не щодо роз'яснення його висновку, як це передбачено ст. 356 КПК України, а з питань, що не стосуються висновку. Тому судом було обґрунтовано відмовлено в задоволенні цього клопотання.

Звертає увагу, що про даний злочин не знали а ні потерпілі, а ні свідки, а ні досудове слідство до того, як дали свідчення підозрювані. Однак, до вчинення злочинів обвинувачені ретельно готувалися. Вибирали час, коли нікого не було поблизу місця злочину. Застосовували зброю із глушником. Наведене спростовує твердження захисника в цій частині.

Прокурор спростовує твердження захисника стосовно деталізації телефонних зв'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Зазначає, що судом досліджено дані мобільних операторів, згідно з якими ОСОБА_1 неодноразово спілкувався саме з ОСОБА_5, а той вказував, що не мав телефонного номеру ОСОБА_1

Посилається на необґрунтованість тверджень захисника про порушення судом загальної засади кримінального провадження - змагальності сторін, оскільки захисником в апеляційній скарзі не вказано, про які клопотання йдеться. Крім того, під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження стороною захисту докази взагалі не надавалися. Зазначає про наявну можливість обвинувачених і захисників надавати суду свої доводи стосовно доказів, наданих стороною обвинувачення, а також ставити питання свідкам. Цим спростовує твердження захисника про обмеження права на захист ОСОБА_5

(т.7 а.с. 267-269).

Прокурор просить залишити без задоволення апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 в його інтересах, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5

Встановлені судом 1 інстанції обставини.

З 1999 р. ОСОБА_1 працював в УМВС України в Миколаївській області. Наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 127 о/с від 31.12.2005 р. йому присвоєно чергове спеціальне звання «майор міліції», а наказом № 10 о/с від 06.02.2006 р. призначено на посаду викладача навчальної частини Навчального центру підготовки працівників ОВС УМВС України в Миколаївській області. Будучи працівником органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 володів табельною зброєю, знав матеріальну частину, правила застосування вогнепальної зброї. Також він є майстром спорту з рукопашного бою.

На початку літа 2011 р. у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вчинення з корисливих мотивів розбійних нападів на жителів м. Миколаєва з метою незаконного заволодіння грошовими коштами, в тому числі поєднаних у необхідних випадках з умисними вбивствами потерпілих. Для полегшення вчинення цих злочинів, ОСОБА_1, маючи добрі навички поводження зі зброєю по роду служби, вирішив застосувати вогнепальну зброю як знаряддя злочинів.

Продовжуючи підготовку до вчинення злочинів, ОСОБА_1 придбав зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу у невстановлені в ході досудового слідства час, місці, спосіб та у невстановлених осіб. З незаконно придбаних пістолетів він вирішив використовувати як знаряддя злочинів пістолет з глушником, перероблений з 9-мм учбового пістолету Макарова /ПМ/, кулі відстріляні з якого не залишають на собі ідентифікаційних ознак.

Під час підготовки до вчинення злочинів ОСОБА_1 вирішив залучити в окремих випадках для спільного вчинення злочинів своїх знайомих ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - жителів м. Миколаєва.

Реалізуючи задумане та зустрівшись з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в середині серпня 2011 р. в м. Миколаєві біля торгового центру «Магеллан», розташованого по пр. Героїв Сталінграду, 13, ОСОБА_1 розповів їм про свій злочинний умисел та запропонував їм спільно вчиняти розбійні напади на осіб, які займались обміном валюти та їх умисні вбивства. Не маючи постійного джерела доходів та бажаючи збагатитись, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 погодились на пропозицію ОСОБА_1 і таким чином вступили в злочинну змову з ним.

З метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_1, крім раніше підібраного ним пістолету з глушником, підшукав для себе, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 рукавички, торцевий металевий ключ і металевий прут (замасковані в полімерні пакети) та виготовив із в'язаних чорних шапок маски із прорізами для очей, які мали бути знаряддям запланованих злочинів та полегшити їх вчинення.

В один з днів у першій половині листопада 2011 р., приблизно о 20-21 год., в м. Миколаєві ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, реалізуючі свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, направилися до місця проживання ОСОБА_17 на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_1 Залишивши автомобіль в районі перехрестя вулиць Фрунзе та Нікольської, ОСОБА_1, озброївшись пістолетом, переробленим з 9-мм навчального пістолету Макарова /ПМ/, спорядженим набоями та обладнаним глушником, разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_5, додержуючись розробленого злочинного плану, направились в раніше визначені ними місця. Так, ОСОБА_3 розташувався поблизу сусіднього будинку ОСОБА_17, спостерігаючи та чекаючи наближення автомобіля потерпілого. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 зайшли у двір домоволодіння АДРЕСА_4, де стали переховуватись, чекаючи умовного сигналу ОСОБА_3 про наближення ОСОБА_17

Приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 побачив автомобіль марки «Тойота Авенсіс» під керуванням ОСОБА_17 та подав умовний сигнал ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про його наближення. ОСОБА_17 поставив свій автомобіль в гараж, вийшов через задні двері гаражу в двір зазначеного домоволодіння та направився до цегляної огорожі. ОСОБА_1, який переховувався в дворі цього домоволодіння разом з ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний план, діючи навмисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з корисливих мотивів, з метою приховати розбійний напад та полегшити його вчинення, бажаючи настання смерті потерпілого, вийшов із свого укриття та здійснив в ОСОБА_17 один постріл з пістолета, обладнаного глушником.

Однак, довести свій умисел на вбивство ОСОБА_17 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до кінця не змогли з незалежних від них причин, оскільки в момент пострілу ОСОБА_17 підстрибнув, перелазячи через цегляний паркан. Внаслідок цього ОСОБА_1 не влучив у ОСОБА_17, поціливши в цегляну огорожу. Після невдалого пострілу ОСОБА_17 зник з поля зору ОСОБА_1 за цегляною огорожею. Зрозумівши, що ОСОБА_17 вбити не вдалось, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 втекли з місця злочину.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_5, діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_17 виконали всі дії, які вважали необхідними для умисного вбивства потерпілого з метою заволодіння його грошовими коштами, приховування та полегшення розбійного нападу, їхні злочинні наміри не були закінчені з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_1 після здійснення пострілу в ОСОБА_17 не влучив.

Після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_17, поєднаного з закінченим замахом на його умисне вбивство, ОСОБА_5, побоюючись бути викритим при вчинені наступних злочинів, відмовився від подальшої в них участі, про що повідомив ОСОБА_1

2. В другій половині листопада 2011 р., продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 вирішив довести свої злочинні наміри до кінця та знов, але самостійно, без допомоги ОСОБА_3 і ОСОБА_5, вчинити на ОСОБА_17 розбійний напад, поєднаний з його умисним вбивством, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого.

19.11.2011 р. ОСОБА_1, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи відповідно до розробленого ним плану, озброївся пістолетом з набоями, обладнаним глушником та приблизно о 20 год. 20 хв. на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний реєстраційний номер НОМЕР_8 направився до місця проживання ОСОБА_17 Залишивши автомобіль в районі перехрестя вулиць Фрунзе та Нікольської, ОСОБА_1 пройшов в двір домоволодіння АДРЕСА_4, де став переховуватись біля гаражу ОСОБА_17, чекаючи приїзду останнього.

Приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_17 на належному йому автомобілі «Тойота Авенсіс» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 приїхав до свого гаража. Поставивши автомобіль в гараж та зачинивши з середини ворота гаражу, ОСОБА_17, маючи при собі сумку з грошовими коштами в сумі, еквівалентній 10 000 доларів США, вийшов у двір зазначеного домоволодіння через задні двері гаража. В цей час ОСОБА_1 вийшов із укриття та з метою заволодіння грошовими коштами, приховання розбійного нападу та полегшення його вчинення, бажаючи настання смерті ОСОБА_17, здійснив в нього не менш 6 пострілів з пістолету, обладнаного глушником.

Вказаними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_17 тілесні ушкодження: чисельні вогнепальні пошкодження грудної клітини, правої верхньої кінцівки, правої нижньої кінцівки, живота; гемоторакс, гемоперикард, пошкодження стінки верхньої порожнистої вени, міжпередсердцевої перегородки, мітрального клапану, лівого шлуночка, розрив печінки, лівої легені, садно живота. Внаслідок гострої крововтрати, що розвинулась в результаті численних проникаючих вогнепальних поранень грудної клітини, верхньої та нижньої кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів ОСОБА_17 помер на місці.

Після здійснення пострілів, ОСОБА_1, реалізуючи свої злочинні наміри, підбіг до ОСОБА_17 та незаконно заволодів сумкою потерпілого вартістю 300 грн., з грошовими коштами в сумі, еквівалентній 10000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складало 79800 грн. Всього ОСОБА_1 заволодів майном потерпілого на загальну суму 80100 грн.

Після цього ОСОБА_1 з місця злочину втік та на власний розсуд розпорядився здобутим майном.

3. Наприкінці лютого 2012 р. ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, у вільний від роботи час став спостерігати за ОСОБА_19 з метою визначення його як можливого об'єкта розбійного нападу, поєднаного з умисним вбивством.

В результаті проведеного спостереження ОСОБА_1 встановив, що ОСОБА_19 проживав на 3-му поверсі в 3-му під'їзді будинку АДРЕСА_5. Приблизно о 06 год. ранку він виходив з квартири. Сходами спускався на 1-й поверх. Виходив з будинку та йшов пішки на Центральний ринок, на території якого до 16 год. 00 хв. займався обміном валюти. Потім йшов додому. При цьому, ОСОБА_1 помітив, що ОСОБА_19 носить при собі сумку з грошовими коштами, які використовував в ході операцій з купівлі - продажу валюти.

З'ясувавши час та шлях пересування ОСОБА_19 від місця проживання до Центрального ринку, ОСОБА_1 з метою заволодіння грошовими коштами вирішив вчинити на нього розбійний напад, поєднаний з умисним вбивством. При цьому ОСОБА_1 знав, що ОСОБА_19 є особою похилого віку і передбачав, що при ньому є значні грошові кошти, які він використовує при обміні валюти.

ОСОБА_1 дійшов висновку, що злочин необхідно вчинити в під'їзді будинку за місцем проживання ОСОБА_19 та в ранковий час, коли той вийде з квартири та прямуватиме на роботу. ОСОБА_1 також зрозумів, що для успішної реалізації своїх злочинних намірів йому необхідна допомога. У зв'язку з цим він вирішив вчинити розбійний напад на ОСОБА_19, поєднаний з його умисним вбивством, разом з ОСОБА_3

Для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_1 підготував для себе та ОСОБА_3 раніше підшукані ним для вчинення злочинів рукавички та виготовлені маски, а також підшукав пральний порошок, щоб приховати запахові сліди на місці злочину. ОСОБА_1 вирішив застосувати при вбивстві ОСОБА_19 наявний у нього пістолет, перероблений з 9-мм навчального пістолету Макарова /ПМ/, обладнаний глушником, кулі вистріляні з якого не залишають на собі ідентифікаційних ознак.

Реалізуючи свої злочинні наміри, 01.03.2012 р., приблизно о 05 год. 30 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, направились в район проживання ОСОБА_19 на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_1

Залишивши автомобіль в районі перехрестя вулиць Фрунзе та Нікольської, ОСОБА_1 взяв маску і рукавички, озброївся пістолетом з набоями, обладнаним глушником, помістивши його в сумку, а також передав маску і рукавички ОСОБА_3 Після цього разом пішли до будинку ОСОБА_19 Прибувши о 05 год. 45 хв. до будинку АДРЕСА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зайшли в 3-й під'їзд цього будинку та, додержуючись розробленого злочинного плану, направились до раніше визначених ними місць.

ОСОБА_3, одягнувши надані йому ОСОБА_1 рукавички та маску (щоб вона не закривала йому обличчя), став біля ліфту на 1-му поверсі цього під'їзду. ОСОБА_1 розсипав пральний порошок на міжповерхових майданчиках і сходах з першого по третій поверх з метою приховання запахових слідів. Одягнувши маску і рукавички, ОСОБА_1 розташувався біля входу в під'їзд. Після цього вони стали чекати, доки з квартири вийде ОСОБА_19 та спуститься вниз.

Приблизно о 06 год. 15 хв. ОСОБА_19 вийшов з квартири та зійшов сходами на 1 -й поверх будинку.

В цей час ОСОБА_1, який раніше вчинив розбій та умисне вбивство, реалізуючи злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_19, поєднаного з умисним вбивством із користі, з метою полегшити і приховати інший злочин, діючи відповідно до розробленого плану злочину, перебуваючи в попередній змові з ОСОБА_3, дістав із сумки пістолет, обладнаний глушником та бажаючи настання смерті ОСОБА_19, здійснив в нього постріл з близької відстані, влучивши в живіт. Після отриманого вогнепального поранення ОСОБА_19 побіг у зворотному напрямку сходами нагору. ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинних намірів, наздогнав ОСОБА_19 та здійснив в нього з близької відстані не менше 6 пострілів.

Після здійснення пострілів ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на заволодіння чужим майном, підбігли до ОСОБА_19, який впав на сходинковий майданчик між 1 - м та 2 - м поверхами, та незаконно заволоділи сумкою потерпілого, в якій знаходились 3000 доларів США або 23940 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 600 євро або 6438 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 10 000 російських рублів або 2751 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, а також вироби з жовтого і білого металу, кількість, вид і вартість яких встановити не виявилось можливим. Після цього вони втекли з місця вчинення злочину.

Внаслідок гострої крововтрати, що розвинулась в результаті численних проникаючих вогнепальних поранень грудної клітини, верхньої та нижньої кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів ОСОБА_19 помер на місці.

Всього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_19 на загальну суму 33129 грн., якими в подальшому розпорядились на власний розсуд.

4. На початку травня 2012 р. ОСОБА_1, продовжуючи злочинну діяльність, став спостерігати у вільний від роботи час за обмінним пунктом на ринку "Колос " в м. Миколаєві, в якому працювали ОСОБА_21 та ОСОБА_8, з метою визначення їх як можливих об'єктів розбійних нападів, поєднаних з умисними вбивствами.

В результаті спостереження ОСОБА_1 встановив, що ОСОБА_21 та ОСОБА_8 приблизно о 08 год. 00 хв. приїжджають на ринок «Колос» на своїх автомобілях, які припарковують на стоянці, розташованій біля ринку зі сторони пр. Мира. Закінчують вони працювати в пункті обміну валют приблизно о 15 год. 00 хв. При цьому, ОСОБА_1 помітив, що або ОСОБА_21, або ОСОБА_8 привозять на ринок та після закінчення робочого дня забирають з собою сумку з грошовими коштами, які використовують при обміні валюти.

Бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 вирішив самостійно вчинити розбійний напад, поєднаний з умисним вбивством, на ОСОБА_21 або на ОСОБА_8 залежно від того, при кому з них буде знаходитися сумка з грошовими коштами. Здійснити задумане він вирішив 10.05.2012 р. та озброїтися пістолетом, переробленим з 9-мм навчального пістолету Макарова /ПМ/ з набоями, обладнаним глушником, кулі відстріляні з якого не залишають на собі ідентифікаційних ознак.

10.05.2012 р. ОСОБА_1 з метою реалізації своїх злочинних намірів, додержуючись розробленого плану, озброївся пістолетом з набоями, обладнаним глушником, замаскувавши його в підшуканий раніше чохол, який помістив в полімерний пакет. Прибув на автомобільну стоянку, розташовану біля ринку «Колос», де зазвичай припарковували свої автомобілі ОСОБА_21 та ОСОБА_8 Розташувавшись на прилеглій до стоянки території, ОСОБА_1 став чекати приїзду ОСОБА_21 та ОСОБА_8

Через деякий час він побачив, що на стоянку заїхав автомобіль марки «Тойота Корола» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_21, в якому також знаходився ОСОБА_8 Залишивши автомобіль на стоянці, вони, маючи при собі сумку з грошовими коштами, направились в пункт обміну валют та розпочали свою роботу. Знаючи, що пункт обміну валют закривається о 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 покинув ринок «Колос».

Цього ж дня, приблизно о 14 год., ОСОБА_1 з метою реалізації своїх злочинних намірів повернувся на ринок і, спостерігаючи за пунктом обміну валют, встановив, що в ньому знаходиться лише ОСОБА_21 Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_1 розташувався неподалік від автомобіля ОСОБА_21, припаркованого на стоянці біля ринку «Колос», де став чекати закриття пункту обміну валют та вдалого моменту для здійснення розбійного нападу на ОСОБА_21 і його вбивства з метою заволодіння грошовими коштами.

О 15 год. ОСОБА_21, забравши з собою сумку з грошима, закрив пункт обміну валют та направився на стоянку до свого автомобіля. Дійшовши до автомобіля, ОСОБА_21 поклав сумку з грошима на заднє сидіння автомобіля. Сів за кермо та став розмовляти по мобільному телефону, залишивши відчиненими двері автомобіля біля себе.

В цей час ОСОБА_1, який раніше вчинив розбій та умисне вбивство, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_21, поєднаного з умисним вбивством із користі, з метою полегшити і приховати інший злочин, діючи відповідно до розробленого ним плану злочину, наблизився до автомобіля ОСОБА_21 зі сторони пр. Миру. Діставши з пакету замаскований в чохлі пістолет з глушником та бажаючи настання смерті ОСОБА_21, здійснив в нього 2 прицільних постріли.

Внаслідок чисельних вогнепальних поранень шиї з пошкодженням судинно-нервового пучка та органів шиї, що супроводжувались рясною кровотечею, ОСОБА_21 помер на місці.

Після здійснення пострілів ОСОБА_1, реалізуючи свої злочинні наміри, підбіг до автомобіля ОСОБА_21 та, відчинивши задні ліві двері, заволодів сумкою потерпілого, в якій знаходились грошові кошти, а саме: 220 фунтів стерлінгів або 2838 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 13000 євро або 135200 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 20 шотландських фунтів або 160 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 1450 швейцарських франків або 12557 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 15 турецьких лір або 67 грн. 80 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ, 50 канадських доларів або 401 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, 40 ізраїльських шекелів або 84грн.80 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ складало, 770 польських злотих або 1909 грн. 60 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ, 14000 доларів США або 111 720 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ, а також 184000 грн.

Всього ОСОБА_1 заволодів майном потерпілого на загальну суму 448938 грн. 20 коп., що на момент вчинення злочину більше ніж в 836 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Після цього ОСОБА_1 з місця злочину втік. Здобутими грошовими коштами в подальшому розпорядився на власний розсуд.

5. Крім цього, в порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992 р., відповідно до вимог якої у власності громадян не може перебувати зброя та боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, і боєприпасів до неї), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.98 р., Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення розбійних нападів на осіб, які займались обміном валюти, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих та їх вбивств, в невстановлені спосіб, час, місці та у невстановлених осіб, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу придбав:

- пістолет № 1, який за експертним висновком є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - перероблений з 9-мм учбового пістолету Макарова /ПМ/, придатний для здійснення пострілів

- пістолет № 2, який за експертним висновком є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - перероблений з 7,62-мм пістолета зразку 1930/33 р. конструкції Токарева «ТТ», 1940 р. виробництва СРСР, придатний для здійснення пострілів

- пістолет № 3, який за експертним висновком є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - перероблений з 8-мм. газового пістолету «ІЖ-79», придатний для здійснення пострілів

- самозарядний пістолет № 4, який за експертним висновком є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю - перероблений з 7,6-мм. або 8-мм. газового пістолету «ІЖ-79», придатний для здійснення пострілів;

- 35 патронів калібру 7,62 мм., 8 патронів калібру 5,45 мм., 136 патронів калібру 9 мм., які за експертними висновками є боєприпасами, придатними до стрільби.

Потім ОСОБА_1 незаконно перемістив цю вогнепальну зброю та боєприпаси до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу. Також, ОСОБА_1 незаконно носив при собі пістолет №1 та патрони калібру 9 мм., використовуючи їх за зазначених вище обставин як знаряддя злочину при вчинені розбійних нападів і умисних вбивств осіб, які займались обміном валют.

Крім того, на початку листопада 2012 р. ОСОБА_1 біля торгового центру «Магеллан», розташованого по пр. Героїв Сталінграду, 13 в м. Миколаєві, зустрівшись з знайомим йому жителем міста - ОСОБА_34, запропонував останньому придбати у нього за 5000 грн. пістолет з глушником та патрони до нього. ОСОБА_34 на пропозицію ОСОБА_1 погодився та домовився з ним, що заплатить 2000 грн., а іншу частину грошей віддасть пізніше.

Через деякий час, цього дня, ОСОБА_34 знову зустрівся з ОСОБА_1 біля будинку № 11 по пр. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві, де передав ОСОБА_1 гроші в сумі 2000 грн. як часткову сплату за пістолет з глушником та набої до нього. А ОСОБА_1, діючи навмисно, без передбаченого законом дозволу, передав ОСОБА_34 наявний у нього самозарядний пістолет № 4, який за експертним висновком є ручною короткоствольною вогнепальною зброєю - перероблений з 7,6-мм. або 8-мм. газового пістолету «ІЖ-79», придатний для здійснення пострілів, а також глушник та 5 набоїв калібру 9 мм., які за експертним висновком є боєприпасами, придатними до стрільби.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку своїх апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4, прокурора Висоцької Н.В.; пояснення та заперечення учасників судового провадження на апеляційні скарги іншої сторони; провівши за клопотанням прокурора на підставі ст. 404 ч.3 КПК України повторне дослідження обставин - даних про особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5, вивчивши матеріали кримінального провадження та матеріали, додатково надані прокурором стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_5 та надані захисником ОСОБА_4 стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційних скарг (в їх межах), апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

У суду 1 інстанції були правові підстави обґрунтовувати свої висновки в тому числі дослідженими в судовому засіданні показаннями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на досудовому слідстві, які надані ними до 20.11.2012 р., що відповідає вимогам п.8 Перехідних положень КПК України 2012 р., згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. А відповідно до положень ст. 65 КПК України 1960 р. одним з джерел доказів є показання підозрюваного, обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 на допиті від 13.11.2012 р. як підозрюваного, в присутності захисника ОСОБА_31, із застосуванням відеозапису, надав докладні показання стосовно обставин знайомства його та ОСОБА_5 з ОСОБА_1, наявності у останнього вогнепальної зброї, домовленості між ними трьома на заволодіння грошима осіб, які займаються валютними операціями, із застосуванням вогнепальної зброї, включаючи вбивства, ролі кожного з них, та обставин, пов'язаних з проведенням попередньої підготовки до злочинів.

З цих показань ОСОБА_3, зокрема, вбачається, що він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_1 З ним знайомий приблизно з 2001 р. ОСОБА_1 був його тренером з рукопашного бою в спортивній секції. Пізніше у ОСОБА_1 тренувався ОСОБА_5 - товариш ОСОБА_3 Приблизно в серпні 2011 р. йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував терміново зустрітися. На зустрічі ОСОБА_1 розповів історію про засудженого товариша, за якого він має помститися людям, до яких потрапили гроші товариша (12 жителів м. Миколаєва, заможні чоловіки та жінки). Здебільшого це були люди, що займалися обміном валюти. Запропонував ОСОБА_3 узяти участь в нападах на цих осіб та підшукати їм на допомогу чоловіка. З цією пропозицією ОСОБА_3 погодився та запропонував ОСОБА_5 За поясненнями ОСОБА_1, він буде стріляти в людей, один з них буде стояти на сторожі, а інший - забиратиме сумки потерпілих. ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_5 Зустрілися з ним. В автомобілі, яким керував ОСОБА_1, той розповів ОСОБА_5 про деталі плану та роль кожного з них. На його пропозицію ОСОБА_5 також погодився. ОСОБА_1 продемонстрував їм вогнепальну зброю - 2 пістолети Макарова, пістолет «ТТ».

Потім втрьох на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 їздили в район Центрального ринку. Там ОСОБА_1 вказав на осіб, які займалися обміном валити. Серед них був і ОСОБА_19 Також їздили на ринок «Колос». Там ОСОБА_1 вказав на чоловіка в пункті обміну валюти, розташованого в районі зупинки трамвая. Сказав, що в цьому пункті обміном валюти займаються двоє чоловіків, які приїжджають на різних автомобілях. Їздили також до пункту обміну валют, розташованого в районі вул. Радянської (з боку пр. Ленина). ОСОБА_1 розповів, що в цьому пункті по черзі працюють двоє чоловіків. Він возив їх й в інші місця, де з його слів працювали особи, яким треба було помститися. Після цього ОСОБА_1 зауважив, що вони будуть займатися «валютчиками».

Наступного дня знов їздили з ОСОБА_1 у місця, де працювали «валютчики». Вираховували, кого з них можна застрелити, щоб заволодіти грошима. Стежили за деякими з них. ОСОБА_1 розповідав, що треба купити нову зброю та набої.

Третього дня таким же чином слідкували за літнім чоловіком з числа «валютчиків» («сивим дідусем»), якій постійно ходив на Центральний ринок однією дорогою. Знов наглядали за «валютчиками» на ринку «Колос». Під час цих поїздок у ОСОБА_1 був пістолет Макарова з глушником.

Стріляли на полігоні з пістолетів, які були у ОСОБА_1, з метою отримання навичок. ОСОБА_1 годував їх та платив 100 грн. на двох за день. В такому ж складі та з такою ж метою їздили на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 приблизно 2-3 тижня. ОСОБА_1 обіцяв у разі необхідності відвести від них підозру. Посилався, що є колишнім підполковником СБУ і у нього є відповідні зв'язки.

Стосовно вбивства ОСОБА_19 підозрюваний ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 мав намір поцілити потерпілому в плече або живіт, щоб той втратив свідомість, а після цього відібрати сумку. Добити потерпілого йому прийшлося тому, що той почав кликати на допомогу.

(т.4 а.с. 192-208)

З досліджених судом показань ОСОБА_3 на досудовому слідстві як підозрюваного під час додаткового допиту від 14.11.2012 р. в присутності захисника ОСОБА_31, вбачається, що серед «валютчиків», за якими стежили він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був і ОСОБА_17, який мешкав в будинку по АДРЕСА_4. Між собою його називали «ОСОБА_17». Прізвище потерпілого йому стало відомо під час цього допиту.

Приблизно наприкінці жовтня 2011 р. встановили розпорядок його робочого дня та маршрути пересування. ОСОБА_17 кожного дня приїздив додому приблизно о 20 год. 15 хв. Під'їжджав до гаражу, розташованого на огородженій території неподалік від його будинку Перелазив через паркан з вулиці в огороджений двір. Заходив в гараж через двері з тильної сторони приміщення. З середини відчиняв ворота гаража та ставив автомобіль. Також з середини зачиняв ворота гаража. Виходив у двір через вхідні двері. Знов перелазив через паркан на вулицю та прямував додому.

ОСОБА_1 вирішив влаштувати ОСОБА_17 засідку у дворі огородженої території та здійснити вбивство потерпілого в той момент, коли він перелазитиме через паркан, щоб прямувати додому. Також вирішив, що у дворі за огородженою територією на ОСОБА_17 будуть чекати він (ОСОБА_1) та ОСОБА_5, який забере барсетку потерпілого. ОСОБА_3 буде знаходитися на місцевості, з якої проглядається дорога до гаража. Він повідомить ОСОБА_1 мобільним телефоном про наближення автомобіля ОСОБА_17 Стежачи за ОСОБА_17, встановили, що на балкон другого поверху сусіднього будинку, з якого видно територію біля гаража потерпілого, кожного дня приблизно о 20 год. виходить палити чоловік. Тому мали здійснити напад після того, як чоловік піде звідти.

Приблизно через три дні після відстеження маршруту пересування ОСОБА_17, десь о 19 год. 30 хв., їздили втрьох на автомобілі марки «ВАЗ» під керуванням ОСОБА_1 в район розташування пункту обміну валюти на перетині вул. Радянської та пр. Ленина. За вказівкою ОСОБА_1, ОСОБА_5 простежив, що ОСОБА_17 знаходиться на місці. Потім приїхали в район проживання потерпілого. Залишили автомобіль біля школи по вул. Фрунзе. В подальшому діяли згідно з планом. Побачивши приблизно о 20 год. 14 хв. автомобіль ОСОБА_17 в районі гаража, зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про наближення ОСОБА_17 Під'їхавши до гаражу, потерпілий випав з поля зору ОСОБА_3 Потім ОСОБА_3 почув дзвінкий хлопок - нібито метал влучив в каміння. Побачив, що ОСОБА_17 прямував додому з того місця, де зазвичай перелазив через паркан. Зрозумів, що не вдався план вбити ОСОБА_17 Попрямував до залишеного ними автомобіля. Там знаходилися ОСОБА_1 і ОСОБА_5 Зі слів ОСОБА_1, він вийшов з укриття та 1 раз з пістолета Макарова з глушником вистрелив в ОСОБА_17, коли той перелазив через паркан. Однак не влучив в нього, поціливши в паркан, через те, що в той момент потерпілий підтягнувся, перелізаючи через паркан.

Після цього ОСОБА_5 відмовився брати участь в убивствах «валютчиків»

Приблизно через 3-4 дні ОСОБА_1 вирішив виконати намір стосовно нападу та вбивства ОСОБА_17 Цього разу приблизно о 19 год. 50 хв. приїхали з ОСОБА_1 вдвох. ОСОБА_3 знов повинен був повідомити про наближення автомобіля ОСОБА_17 до гаражу. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_1, що він знов може не влучити в потерпілого. Тоді ОСОБА_1 наказав ОСОБА_3 залишитися в автомобілі. ОСОБА_1 перевдягнувся в чорну куртку з червоними вставками. Він накинув на голову капюшон. Надів рукавички. Узяв спортивну сумку, в який зазвичай знаходилися 2 пістолети Макарова, 2 запасні обойми та набої. Попрямував на територію гаражів, щоб там чекати на ОСОБА_17 Приблизно через 20 хв. він прибіг збентежений, без рукавичок, зі своєю сумкою. Про обставини вбивства ОСОБА_17 не розповідав. Відвіз ОСОБА_3 додому.

В подальшому з ОСОБА_1 не зустрічався до 28.02.2012 р. - до того дня, коли з ним перший раз прийшли за адресою місця проживання ОСОБА_19, оглядали будинок і під'їзд

(т.4 а.с. 211-215)

ОСОБА_3 також надані власноруч виконані план-схема під'їзду зазначеного будинку та малюнок ножа, який був у ОСОБА_1

(т.4 а.с. 216-217).

З досліджених судом показань ОСОБА_3 на досудовому слідстві як обвинуваченого на допиті від 15.11.2012 р., у присутності захисника ОСОБА_31, вбачається, що обвинувачений дав аналогічні показання. Також деталізував як обставини інкримінованих йому злочинів, так і відомі йому інші обставини, в тому числі такі, що не впливають не сутність справи.

Зокрема, ОСОБА_3 зазначав, що була вигаданою історія ОСОБА_1 стосовно нібито замовлення його товариша на вбивства через помсту 12 жителів міста, здебільшого «валютчиків». Під час спільного спостереження за такими особами на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 було зрозуміло, що він знає, куди їхати. Також ОСОБА_1 обирав як можливі об'єкти нападу осіб, у яких могли бути при собі великі суми грошей.

Вказував ОСОБА_3 на наявність у ОСОБА_1 іншого можливого знаряддя злочинів: балонного ключа для нанесення потерпілим ударів по голові та ножа по типу мисливського (у чохлі) для розрізання ременя сумок потерпілих. Зазначав, що ОСОБА_1 поміщував споряджений пістолет в полімерний пакет, щоб відстріляні гільзи не залишалися на місцях злочину.

Стосовно вбивства 01.03.2012 р. ОСОБА_19, вчиненого ним спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 показав, що потерпілий є особою похилого віку. Між собою його називали «ОСОБА_56». Декілька разів стежили за ним від Центрального ринку до місця проживання в будинку по вул. 8 Березня.

Прибули до будинку приблизно о 07 год. 15 хв. ОСОБА_1 показав йому на третьому поверсі будинку тамбур, в якому розташована квартира потерпілого. Домовилися, що будуть знаходитися на 1-му поверсі: ОСОБА_1 - біля підвалу, а ОСОБА_3 - біля ліфту та викличе ліфт, коли потерпілий спуститься на 1-й поверх, щоб не було підозри. ОСОБА_1 посипав пральним порошком сходи з 1-го по 3-й поверх, щоб розшуковий собака не узяв слід. ОСОБА_3 надів передану ОСОБА_1 чорну куртку з червоними вставками. Узяв шапку - маску з прорізями для очей та робочі рукавички. У ОСОБА_1 був в руці пістолет Макарова з глушником, поміщений в пакет.

Приблизно о 07 год. 45 хв. потерпілий спустився до виходу з під'їзду. В одній руці він ніс барсетку, в іншій - пакет зі сміттям. Перший постріл ОСОБА_1 влучив потерпілому в груди. Він почав бігти сходами в гору та кликав на допомогу. ОСОБА_1 продовжував стріляти в потерпілого, слідуючи за ним. Здійснив не менш 4-5 пострілів. Потерпілий впав на сходовому майданчику між першим та другим поверхами. Замість барсетки ОСОБА_3 спочатку узяв кинутий потерпілим пакет зі сміттям, який там же викинув. Підішли вдвох до потерпілого. Він був ще живий. ОСОБА_1 сказав потерпілому віддати барсетку. Але той тягнув її до себе. Тоді ОСОБА_1 узяв барсетку. Після цього побігли з під'їзду до залишеного ними автомобіля.

В орендованому ОСОБА_1 гаражі перевірили вміст барсетки. В ній було 3 тис. доларів США, 600 євро, 10 тис. російських рублів, ланцюжки, каблучки, обручки, сережки, кулони, хрестики. Просив у ОСОБА_1 будь-що з викраденого. Той заявив, що усе реалізує через інших осіб. ОСОБА_1 діставав з полімерного пакета декілька відстріляних гільз.

(т.4 а.с. 178-191).

Під час слідчого експерименту від 13.12.2012 р., проведеного в порядку ст. 240 КПК України 2012 р. з обвинуваченим ОСОБА_3, в присутності захисника ОСОБА_31, понятих, спеціалістів, із застосуванням відеозапису та фотозйомки, були перевірені та уточнені відомості, що містяться в наведених вище показаннях, шляхом відтворення обстановки на місцях подій, на які вказав сам ОСОБА_3

Дані протоколу цієї процесуальної дії, зокрема, свідчать, що ОСОБА_3 орієнтувався в обстановці на місці нападу та замаху на вбивство ОСОБА_17 Впевнено вказав місце розташування гаража потерпілого у дворі будинку по АДРЕСА_4 та вхід в гараж з боку огородженого двору, який помітно не одразу (фото № 3 - т.4 а.с. 262); земляний насип та місце в цегляній огорожі, де потерпілий переплигував через паркан; під'їзд багатоповерхового будинку по вул. Фрунзе, 5, в який потім зайшов потерпілий. Навів таку деталь, що потерпілий до під'їзду пішов швидко, озирався по сторонах, виглядав з під'їзду.

Обвинувачений ОСОБА_3 впевнено продемонстрував й обставини вбивства ОСОБА_19 в третьому під'їзді багатоповерхового будинку АДРЕСА_5. Уточнив, що пральний порошок у ОСОБА_1 був у полімерному пакетику. ОСОБА_3 вказав місце знаходження пакету зі сміттям, який викинув потерпілий після пострілів ОСОБА_1 Також провів маршрутом їх пересування з місця злочину до залишеного автомобіля. Уточнив, що дочекавшись 09 год. ранку, коли відкрився пункт обміну валюти, ОСОБА_1 розміняв 600 євро та передав йому 5000 грн. на покупку мобільного телефону. ОСОБА_1 відвіз його на зупинку громадського транспорту «НКІ» (мікрорайон «Соляні»), де ОСОБА_3 з цих коштів в магазині «Комфи» купив собі мобільний телефон марки «LG-GX 500», який в подальшому здав в ломбард.

(т.4 а.с. 240-252, 261-264)

З дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту від 15.11.2012 р. ОСОБА_5 на досудовому слідстві як підозрюваного, в присутності захисника ОСОБА_4, який здійснює його захист під час всього кримінального провадження, вбачається, що восени 2010 р. ОСОБА_5 почав відвідувати тренування в секції рукопашного бою, які проводив ОСОБА_1 Представлявся ОСОБА_1 підполковником СБУ у відставці. В подальшому, в середині серпня 2011 р. за пропозицією свого товариша - ОСОБА_3, ОСОБА_5 зустрівся з ним та з ОСОБА_1 Останній просив їх допомогти «наказати» одного чоловіка, пообіцявши за це гроші. Наступного дня перебували втрьох в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Він продемонстрував їм 2 пістолета (один з них глушником). Назвав марки пістолетів (ПМ, ТТ). Також показав 2 магазини до них, набої, ніж по типу мисливського. Діставав усе зі спортивної сумки. Привіз їх до пункту обміну валюти по вул. Радянській (з боку пр. Леніна). На його прохання ОСОБА_3 перевірив, чи працює там чоловік в окулярах. Чекали на закриття обмінного пункту. Потім ОСОБА_1 возив їх в мікрорайон «Намив». Було зрозуміло, що він знає, куди їхати. Там планувалося здійснити напад на цього чоловіка: ОСОБА_3 вдарить його по голові, щоб той втратив свідомість; ОСОБА_5 забере сумку з грошима; ОСОБА_1 «прикриватиме» їх з пістолетом. Переодяглися в наданий ОСОБА_1 одяг. Сам він одягнув чорну куртку з червоними вставками. Була його вказівка не вчиняти напад, якщо поблизу будуть люди. З цієї причини напад не вчинили. Отримали від ОСОБА_1 по 50 грн. за виконану роботу. Про наступний виїзд ОСОБА_1 повинен був повідомити мобільним телефоном.

Приблизно через 3 тижня ОСОБА_1 розповів історію про раніше засудженого товариша, бізнесом та грошима якого заволоділи 12 жителів міста (чоловіки та жінки). Серед них були чоловіки, які займалися обміном валюти на Центральному ринку та ринку «Колос». Від цього товариша надійшло замовлення на їх вбивства. Через те, що ОСОБА_1 обирав людей, які носили при собі великі суми грошей, зрозумів, що він історію вигадав.

В подальшому приблизно 5 разів їздив з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на автомобілі під його керуванням проводити спостереження з метою нападу на можливі об'єкти.

Стосовно нападу та замаху на вбивство ОСОБА_17 підозрюваний ОСОБА_5 показав, що потерпілий працював по черзі в тому ж обмінному пункті, що й чоловік в окулярах. Мешкав в багатоповерховому будинку на вул. Фрунзе на перетині з вул. Нікольською. Їздив на автомобілі марки «Тойота» чорного кольору. Його гараж знаходився неподалік від місця проживання. Він заїжджав автомобілем до гаража через ворота з вулиці, а виходив через двері в огороджений двір. Перестрибував через паркан на та йшов до свого будинку. Спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 мали намір із застосуванням пістолета вбити чоловіка та заволодіти майном, що знаходилося при ньому.

Приблизно через тиждень після початку спостереження за ним, приїхали в трьох на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Залишивши автомобіль, попрямували до місця розташування гаража. Перед цим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 переодяглися. ОСОБА_1 узяв з собою пістолет Макарова з глушником, ОСОБА_5 - ніж для зручного заволодіння сумкою потерпілого. ОСОБА_3 ОСОБА_1 передав пістолет без глушника. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 зайшли в огороджений двір, куди з дверей гаража виходив потерпілий та розташувалися за кутом будівлі, ближньої до гаража. Пістолет у ОСОБА_1 був обгорнутий пакетом, щоб на місці не залишалися відстріляні гільзи. ОСОБА_3 знаходився за парканом з іншого боку гаража.

Через 10 хв. потерпілий приїхав, відчинив ворота та заїхав в гараж. Потім він вийшов через двері у двір. ОСОБА_1 нахилився в бік (з місця засідки), 1 раз вистрілив, після чого побіг на вихід з двору. Звук пострілу був схожий на вибух петарди. ОСОБА_5 вибіг з-за кута будівлі, попрямував в бік гаража (припускаючи, що там місце вбивства), щоб згідно з планом забрати сумку потерпілого з грошима. Не побачивши там потерпілого, попрямував до залишеного ними автомобіля. Там знаходився ОСОБА_3 Незабаром прийшов і ОСОБА_1, який повідомив, що стрілів в потерпілого в той момент, коли він стрибав через паркан і тому не влучив. Після цього вжили пляшку коньяку та розійшлися.

Через 4-7 днів ще раз приїздили до гаражу потерпілого, стежили, однак він не приїхав. В подальшому приблизно 2 тижні в районі Центрального ринку та ринку «Колос» стежили за іншими чоловіками, які займалися обміном валюти. Серед них був і чоловік, якого називали «ОСОБА_56». Він мешкав в будинку по АДРЕСА_5. Постійно ходив на Центральний ринок однією дорогою. ОСОБА_1 планував вбити його з пістолета в під'їзді. Заволодіти його сумкою повинні були ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Також стежили за іншими чоловіками та жінками.

ОСОБА_1 почав викликати його та ОСОБА_3 часто, в ранковий час, планував вбивство з вогнепальної зброї днем, на ринку, у присутності багатьох людей. Злякавшись цього, повідомив ОСОБА_1, що більш не буде займатися злочинами.

Зі слів ОСОБА_3 знає про вчинене ним спільно з ОСОБА_1 в під'їзді будинку вбивство «валютчика» - «ОСОБА_56», за яким раніше стежили. Посипали у під'їзді пральним порошком, щоб розшуковий собака не привів до них. Заволоділи валютою та золотом потерпілого. ОСОБА_3 отримав 7 тис. грн. від ОСОБА_1, який завинив йому більш 20 тис. грн.

ОСОБА_5 також зазначав про епізодичне отримання ним та ОСОБА_3 по 50-100 грн. від ОСОБА_1 за роботу та що він вивозив їх постріляти на полігон в с. Матвіївка.

(т. 5 а.с. 36-46).

До вказаного протоколу ОСОБА_5 додав власноруч виконані ним малюнки ножа і балонного ключа, які були у ОСОБА_1; план-схему, яка відображає місця розташування будівель в огородженому дворі по АДРЕСА_4 та гаражів із зазначенням належного ОСОБА_17 гаража, в якому ворота розташовані з зовнішньої сторони, а вихід - з внутрішньої сторони двору; план-схему розташування стоянки на ринку «Колос», на яку ставили автомобілі чоловіки, що займалися обміном валют, за якими вони стежили.

(т. 5 а.с. 47-50).

Також 15.11.2012 р. на допиті як обвинуваченого, в присутності захисника, ОСОБА_5 також власноруч зазначив про підтвердження раніше наданих ним показань.

(т.5 а.с. 56-57).

Обвинувачений ОСОБА_1 під час проведеного з ним в порядку ст. 240 КПК України слідчого експерименту 10.12.2012 р. у присутності захисника ОСОБА_41, понятих, спеціалістів, з залученням статиста та із застосуванням відеозапису, підтвердив наявність у нього «арсеналу» зброї - двох пістолетів Макарова (один з глушником, іншій без нього), двох пістолетів ТТ, «лівого» можливо несправного пістолету; набоїв, ножів, масок, рукавичок. Зберігав усе в сумці в гаражі НОМЕР_9 автокооперативу «Стапель».

Стосовно обставин наміру на вбивства потерпілих, ОСОБА_1 докладно навів, що залучив до цього ОСОБА_3, а останній залучив ОСОБА_5 Їх роль полягала в стеженні за об'єктами та в перебуванні на місцях поряд з ОСОБА_1 Декілька разів стежили втрьох.

Замах на вбивство ОСОБА_17 здійснений спільно втрьох за декілька днів до вбивства потерпілого. Приїхали разом на автомобілі. Залишили його неподалік від місця злочину. ОСОБА_3 розташувався на ділянки місцевості неподалік від 9-ти поверхового будинку. Він подав знак, коли потерпілий під'їхав до свого гаража та відчинив ворота. ОСОБА_1 вистрелив в нього 1 раз з пістолету з глушником з відстані 4-5 м., але не влучив. В той момент потерпілий вийшов з гаражу. Не може сказати, чи зрозумів потерпілий, що в нього стріляли. Разом з ОСОБА_1 у дворі знаходився ОСОБА_5, щоб забрати у потерпілого сумку та передати ОСОБА_1

Вбивство ОСОБА_17 ОСОБА_1 здійснив один, у такий же спосіб, 19.11.2011 р., приблизно о 20 год. 20 хв. Стріляв приблизно 6-7 разів. Зняв з потерпілого сумку.

В обох випадках був одягнутий в чорну куртку з червоними вставками. Стріляв з одного пістолета Макарова. У нього також були спортивна сумка, ніж в чохлі, шапочка.

Стосовно вбивства ОСОБА_19 ОСОБА_1 показав, що в цьому брали участь він та ОСОБА_3 Раніше стежили за потерпілим разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Обидва вони також самі стежили за потерпілим.

На місце події (до під'їзду будинку) пришли вдвох з ОСОБА_3 01.03.2012 р. приблизно о 05 год. 45 хв. Автомобіль залишили за 200-300 м. В під'їзді посипав пральний порошок, що розшуковий собака не узяв слід. Кожен з них перебував на своїх місцях на 1-му поверсі: ОСОБА_3 - біля ліфту, ОСОБА_1 - біля вхідних дверей під'їзду. Приблизно о 06 год. 30 хв. потерпілий спустився сходами. В руці тримав сумку, ОСОБА_1 вистрілив в нього з відстані 3-4 м. Потерпілий побіг сходами в гору, утримуючи сумку. В цей момент ОСОБА_1 вистрілив в нього 6-7 разів. Потерпілий впав на площадку між 1-м та 2-м поверхами. До нього підбіг ОСОБА_3, забрав сумку, передав її ОСОБА_1 Потім залишили місце. Сумку потерпілого перевіряв ОСОБА_3 З його слів було приблизно 2 тис. доларів США. Також були золоті вироби. ОСОБА_3 хотів залишити собі велику каблучку. ОСОБА_1 цього не дозволив.

Стосовно вбивства ОСОБА_21 на ринку «Колос» ОСОБА_1 показав, що його здійснив сам. Раніше 2 дні стежив за двома чоловіками з пункту обміну валюти. Вони приїжджали двома автомобілями марки «Тойота» різних моделей. Також бачив молодшого з них чоловіка вдома у старшого за віком.

Автомобіль, яким він користувався, був поламаний. Тому 10.05.2012 р., о 08 год. 15 хв. на місце приїхав маршрутним таксі. На зупинці був припаркований лише один з автомобілів чоловіків. Залишив місце. Повернувся приблизно о 14 год. 15 хв. Потерпілий (молодший з чоловіків) сів в автомобіль, розмовляв по телефону. Двері автомобіля залишив відчиненими. Сумку він поклав в салон. ОСОБА_1 вистрілив в нього двічі з відстані 4-5 м. з пістолета з глушником, який був обгорнутий пакетом. Потерпілий посунувся. ОСОБА_1 забрав з салону важку сумку та залишив місце. Сумку приніс в гараж НОМЕР_9 автокооперативу «Стапель».

Під час відтворення з ОСОБА_1 обстановки усіх цих злочинів, встановлено, що на місця їх вчинення вказав він сам. Поводився ОСОБА_1 впевнено. Вказав місця вчинення конкретних дій відносного потерпілих.

Зокрема, стосовно замаху на вбивство ОСОБА_17, ОСОБА_1 показав огороджений двір по АДРЕСА_4, в якому знаходилися він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Вказав на паркан з цегли, який потім перестрибнув ОСОБА_3, щоб з вулиці стежити за автомобілем ОСОБА_17 Вказав гараж (крайній зліва, в тупику), як належний потерпілому. Показав: місце знаходження його та ОСОБА_5 у дворі; опору лінії електропередач, на якій тоді горів ліхтар; бугор перед парканом, на який став потерпілий, щоб перелізти через паркан.

У цьому ж дворі ОСОБА_1 продемонстрував свої дії стосовно вбивства ОСОБА_17 та поведінку потерпілого (із залученням статиста). ОСОБА_1 вказав на пеньок біля паркану, на який він тоді ставив ногу перед пострілами та місце падіння ОСОБА_17 Зауважив, що можливо загубив тут чохол від ножа, шапочку, рукавички.

Також продемонстрував ОСОБА_1 свої дії та дії ОСОБА_3 стосовно вбивства ОСОБА_19 та заволодіння його майном в третьому під'їзді будинку АДРЕСА_5. Зауважив, що після першого вистрілу потерпілий побіг вгору. ОСОБА_1 «прискорився» та продовжив стріляти. Провів учасників процесуальної дії маршрутом, яким він та ОСОБА_3 бігли до автомобіля.

На місці вчинення вбивства ОСОБА_21 ОСОБА_1 вказав на місце паркування потерпілим автомобіля та продемонстрував усі свої дії.

(т. 5 а.с. 84-100).

Під час зазначеної слідчої дії ОСОБА_1, пояснюючи причину вчинення протиправних дій, розповів в цілому ту ж історію, яку він раніше розповідав ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та про яку вони надали наведені вище свідчення. Також стверджував про наявність у нього конфлікту з кримінальними авторитетами, застосування ними до нього фізичної сили, погроз на адресу родини, про замовлення вбивств потерпілих. При цьому, надати будь-які конкретні відомості з цього приводу ОСОБА_1 відмовився.

Є необґрунтованими твердження в апеляційних скаргах обвинувачених та захисників стосовно недоведеності факту нападу на ОСОБА_17 і замаху на його вбивство у першій половині листопада 2011 р., оскільки наведені вище показання обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_5, які ними неодноразово дані в присутності залучених до справи захисників; складена обвинуваченим ОСОБА_5 план-схема місця події; протоколи слідчих експериментів з обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_1 містять конкретні, детальні та вагомі відомості про вчинення зазначених протиправних дій усіма обвинуваченими спільно.

Не є очевидними обставини, які пов'язані зі стеженням обвинувачених за певною категорією осіб, зокрема за тими, що здійснюють обмін валюти та до яких належить і потерпілий ОСОБА_17 Зазначені обставини, факт замаху на вбивство ОСОБА_17, наявність у ОСОБА_1 вогнепальної зброї, набоїв, глушника, інших знарядь, одягу для переодягання, не були відомі органам досудового слідства. Про них розповіли самі обвинувачені. Їх показання знаходяться у взаємозв'язку з іншими дослідженими судом доказами.

Так, згідно з протоколом обшуку, проведеного в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 (слідча дія почата 14.11.2012 р. о 20 год. 30 хв., закінчена 15.11.2012 р. о 06 год. 30 хв. - т.2 а.с. 151-184) вилучено й предмети, про які ОСОБА_3 надав свідчення раніше - на допитах 13-14.11.2012 р. (т.4 а.с. 192-208, 211-215). Це куртка з боковими вставками червоного кольору, рукавички, шапки, шапки-маски, ножі; 3 одиниці вогнепальної зброї, тому числі пістолет № 1, перероблений з учбового пістолету Макарова; пістолет № 2, перероблений з пістолету конструкції Токарева; магазини до пістолетів; призначений для зменшення звуку пострілу глушник; чисельні бойові припаси - згідно з висновками судово-балістичних експертиз (т.2 а.с. 236-256, т. 4 а.с. 122-125, 136-146, 150-155, т.5 а.с. 197-200).

Під час обшуку 15.11.2012 р. приміщення гаражу НОМЕР_9 автогаражного кооперативу «Стапель», розташованого за адресою АДРЕСА_6, який орендував ОСОБА_1, вилучено й торцевий ключ, обгорнутий в пакет за допомогою клейкої стрічки (т.4 а.с. 86- 87, 89-93). Вигляд торцевого ключа відповідає зробленому ОСОБА_5 малюнку - додатку до протоколу його допиту від 15.11.2012 р. (т.5 а.с. 49).

Зазначені предмети є речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України.

Є хибними твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про порушення закону при проведенні обшуків у зв'язку з його відсутністю на слідчій дії. На той час ОСОБА_1 вже було затримано як підозрюваного в порядку ст. 115 КПК України 1960 р. (т.5 а.с. 76). Однак, обшуки проведені за вмотивованими постановами судді (т. 2 а.с. 150, т.4 а.с. 85), в квартирі - в присутності особи, яка займала приміщення - ОСОБА_42 (дружини обвинуваченого); в гаражі - у присутності представника (ОСОБА_57). Таким чином, вимоги ст.ст. 177, 183 КПК України 1960 р. додержані.

Згідно з протоколом від 24.01.2013 р., оглянута частина огорожі, яка виготовлена з силікатної цегли. Огорожа розташована по АДРЕСА_4 в м. Миколаєві зліва від входу у двір. Розділена на 4 секції трьома цегляними колонами. Між першою та другою колонами (зліва направо) розташована секція цегляної огорожі, висотою 132 см. Ця секція складається з фундаментного блоку та 8 рядів цегли. Перед нею знаходиться земляний насип. На 3-й цеглині верхнього ряду від лівої колони огорожі виявлено механічне пошкодження у вигляді сколу неправильної геометричної форми, діаметром приблизно 2,5 см. Відстань від земляного насипу до центру пошкодження складає 127 см. Зазначена цеглина з пошкодженням видалена у механічний спосіб (т.1 а.с. 173- 181 ).

За висновком судово-трасологічної експертизи за № 74 від 14.02.2013 р., на поверхні наданої на експертизу цеглини наявні пошкодження. Зокрема, поглиблення конусоподібної форми з найбільшими розмірами 26,3х24 мм та глибиною до 4,4 мм. - на поверхні бічної сторони цеглини. Дане пошкодження могло бути утворене внаслідок пострілу з вогнепальної зброї та подальшого впливу на цеглу кулі, в тому числі і кулі калібру 9 мм - складової частини штатного патрону до пістолета конструкції Макарова (9х18 ПМ) - т.1 а.с.167-172.

Вказані дані протоколу огляду та висновок експерта, який не є категоричним, також знаходяться у взаємозв'язку з показаннями обвинувачених на досудовому слідстві та з протоколом слідчого експерименту з обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_1 стосовно наведених вище обставин поведінки потерпілого ОСОБА_17 та обставин здійсненого ОСОБА_1 пострілу під час нападу та закінченого замаху на вбивство потерпілого.

Твердження апелянтів щодо можливості утворення зазначеного пошкодження на цеглині у інший спосіб є припущенням, яке не знаходиться у взаємозв'язку з дослідженими судом доказами.

Протокол огляду місця події від 19.11.2011 р. та фототаблиці до нього за фактом вбивства ОСОБА_17 свідчать, що безпосередньо не оглядалася огорожа двору по АДРЕСА_4 (з силікатної цегли) - т. 1 а.с.198-216.

Тому не виявлення пошкодження на цеглині цієї огорожі на той момент, про його відсутність не свідчить.

Той факт, що ОСОБА_17 з приводу вчиненого не заявляв та не повідомляв дружині і знайомим, на що посилаються апелянти на спростування замаху на вбивство потерпілого, сам по собі не є визначальним.

Є безпідставними твердження обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в апеляційних скаргах про надання ОСОБА_3 і ОСОБА_5 показань на досудовому слідстві внаслідок застосування незаконних методів слідства. Ці твердження перевірені у відповідній процесуальній формі. Згідно з постановами слідчого від 29.04.2013 р. (т.5 а.с. 1-7) та від 07.10.2013 р. (т. 5 а.с.204, 215-219) кримінальні провадження закриті на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу злочину в діях працівників міліції та прокуратури. Прийняті рішення обвинуваченими не оскаржені. Судом 1 інстанції безпосередньо досліджено й висновок експерта № 2537 від 14.11.2012 р., згідно з яким у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не виявлено (т.5 а.с. 111). Показання обвинувачений надавав і під час слідчого експерименту, в присутності залученого захисника, понятих, спеціалістів, з застосуванням відеозапису та фотозйомки, тобто в умовах, які виключають будь-який вплив на нього (т.4 а.с.240-252).

Матеріали провадження також свідчать, що ОСОБА_3 показання на досудовому слідстві надавалися неодноразово, в тому числі у формі відповіді на запитання на допиті 13.11.2012 р. (т. 4 а.с. 192-208) та на слідчому експерименті 13.12.2012 р. (т.4 а.с.240-252) . Вони є докладними за змістом, містяться на 14, 16 аркушах (т.4 а.с. 178-191, 192-208). Також докладні на 10 аркушах надав показання ОСОБА_5 на допиті 15.11.2012 р. (т.5 а.с.36-46). Обидва обвинувачені повідомляли як істотні обставини, невідомі досудовому слідству, так і обставини, що не стосуються безпосередньо суті справи; складали малюнки та плани-схеми до протоколів допиту.

За такого, є голослівними твердження обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 в апеляційних скаргах й про надання обвинуваченими показань за заздалегідь врученим та вивченим текстом. Крім того, саме захисник ОСОБА_4 був присутній на допиті ОСОБА_5 Будь-яких зауважень до протоколу слідчої дії ним не внесено.

Сукупність наведених вище зібраних доказів є достатньою та підтверджує правильність висновків суду 1 інстанції стосовно доведеності винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в цій частині обвинувачення та стосовно недостовірності їх показань в судовому засіданні, що розцінено як їх захисна реакція.

За епізодом розбійного нападу та вбивства ОСОБА_19 01.03.2012 р. є необгрутованими твердження обвинуваченого ОСОБА_1 щодо вчинення цих злочинів в його присутності особою на ім'я ОСОБА_13 з числа кримінальних авторитетів та без участі ОСОБА_3, а також твердження обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його непричетності до цих злочинів. Вони спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, з наведених вище показань ОСОБА_3 на досудовому слідстві на допитах як підозрюваного 13-14.11.2012 р. (т.4 а.с. 192-208, 211-217), як обвинуваченого 15.11.2012 р. (т.4 а.с. 178-191) вбачається, що він прийняв пропозицію ОСОБА_1 узяти участь в нападах на осіб, які займалися обміном валюти. Брав участь в поїздках з ОСОБА_1 по визначенню «валютчиків», яких можна було б застрелити, щоб заволодіти грошима. Був обізнаний про наявність у ОСОБА_1 вогнепальної зброї. Заздалегідь за участі ОСОБА_3 ОСОБА_19 був визначений як можливий «об'єкт» і було здійснено спостереження за маршрутом його пересування. Раніше ОСОБА_3 вже брав участь в розбійному нападі та замаху на вбивство іншого «валютчика» - ОСОБА_17, виконавши відведену йому роль. Напередодні вбивства ОСОБА_19 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 оглядав будинок і під'їзд за місцем проживання потерпілого. Також ОСОБА_3 докладно розповів про відведену йому роль і обставини вбивства ОСОБА_19 в зазначеному місці 01.03.2012 р. пострілами ОСОБА_1 з вогнепальної зброї, заволодіння майном потерпілого, намір отримати будь-що з викраденого. Впевнено продемонстрував на місці спільні дії - свої та ОСОБА_1

З протоколу слідчого експерименту від 10.12.2012 р. вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 дав аналогічні показання стосовно наведених ОСОБА_3 обставин. Зазначив про узгодженість їх дій, виконані ним та ОСОБА_3 ролі, свої численні постріли в ОСОБА_19 Впевнено продемонстрував обставини події (т.5 а.с. 84-100).

Обвинувачений ОСОБА_5 також вказував, що йому ОСОБА_3 розповів про вчинене ним та ОСОБА_1 вбивство ОСОБА_19 та про підготовку до злочину - посипання пральним порошком у під'їзді, що співпадає з показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.5 а.с. 36-46).

Свідок ОСОБА_43 (кінолог) в судовому засіданні підтвердив застосування розшукового собаки під час огляду місця вбивства ОСОБА_19 та наявність навколо трупа потерпілого і на сходах у під'їзді порошкоподібної білої речовини, схожої на пральний порошок, який може вплинути на нюх собаки. Дана обставина в акті застосування розшукової собаки ним не відображена, оскільки не пов'язана безпосередньо з роботою собаки.

Дані протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 свідчать, що у нього разом з вогнепальною зброєю, бойовими припасами, одягом для перевдягання, рукавичками, шапками та іншим, знаходився в окремій сумці в невеликому полімерному пакеті і пральний порошок (т.2 а.с.165-зв., фото № 35).

Про застосування саме ОСОБА_1 прального порошку, який у нього був в невеликому полімерному пакетику, на місці вбивства ОСОБА_19 органам досудового слідства першим повідомив обвинувачений ОСОБА_3 При цьому, цей факт не відображений а ні в протоколі огляду місця події від 01.03.2012 р. (т.3 а.с. 16-20), а ні в акті застосування розшукової собаки (т.3 а.с. 21).

Обвинувачений ОСОБА_3 також зазначав, що в руці ОСОБА_19 був пакет зі сміттям, який він кинув після пострілів ОСОБА_1 Вказував місце знаходження даного пакету ОСОБА_3 і при відтворенні обстановки на місці події на слідчому експерименті. Наявність пакету зі сміттям в районі виявлення стріляних гільз об'єктивно підтверджена фототаблицею до протоколу огляду місця події від 01.03.2012 р.( т.3 а.с. 24-59, зокрема а.с. 56). Свідок ОСОБА_44 (експерт) підтвердив в судовому засіданні здійснення ним фотозйомки на місці вбивства ОСОБА_19 і наявність там пакету зі сміттям.

Наведене свідчить, що зазначені деталі могли бути відомі лише особі, яка дійсно перебувала на місці злочину, тобто, ОСОБА_3

Крім того, показання обвинуваченого ОСОБА_3 про покупку ним невдовзі після вбивства ОСОБА_19 в той же день мобільного телефону марки «LG 500» в магазині «Комфи» (мікрорайон міста «Соляні») на гроші від обміну 600 Євро, якими вони заволоділи, узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Так, за повідомленням Генерального директору ООО «Комфи Трейд» від 04.04.2013 р. згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 01.03.2012 р. в мережі магазинів «Комфи Трейд» дійсно був один мобільний телефон «LG GX 500», який знаходився в продажу в магазині за адресою: м. Миколаїв, пр.. Героїв Сталінграду,9 (т.4 а.с.35).

Згідно з протоколом обшуку від 14.11.2012 р. за місцем проживання ОСОБА_3 виявлена картонна коробка з-під мобільного телефону фірми «LG GX 500» (на дві сім картки) з позначкою IMEI А наступного номеру - НОМЕР_10 (т.4 а.с. 180).

Відповідно до дослідженої в судовому засіданні деталізації телефонних дзвінків, зазначеному номеру IMEI відповідає номер телефону НОМЕР_11, на який саме 01.03.2012 р., у період з 09 год. 47 хв. 58 сік. по 09 год. 49 хв. (тобто, невдовзі після вбивства ОСОБА_19 в цей день) надійшли SMS- повідомлення від оператора мобільного зв'язку. зазначене свідчить про активізацію сим картки стартового пакету та про початок користування мобільним зв'язком.

Кожен з наведених вище доказів є належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність знаходиться у взаємозв'язку і є достатньою для висновку про участь обвинуваченого ОСОБА_3 в розбійному нападі та умисному вбивстві ОСОБА_19 Доводи апелянтів, які посилаються на обґрунтування судом 1 інстанції висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 лише показаннями самих обвинувачених на досудовому слідстві, є неспроможними, як і доводи обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно непричетності ОСОБА_3

Не відповідають дійсності твердження захисника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо відсутності пошкоджень одягу ОСОБА_19 в проекції наявних у потерпілого тілесних ушкоджень, оскільки згідно з висновками експерта № 224 від 26.10.2012 р. при співставленні пошкоджень на тілі та предметах одягу ОСОБА_19 (куртка, толстовка, сорочка, футболка, брюки) встановлено їх взаємну відповідність, яка вказує на те, що всі пошкодження утворились в результаті не менше ніж 7 пострілів із вогнепальної зброї, спорядженої кулями, до складу яких входить мідь (т. 3 а.с. 102-104). Смерть ОСОБА_19 настала від гострої крововтрати, що розвинулася в результаті множинних проникаючих вогнепальних поранень грудної клітки, верхньої та нижніх кінцівок, з пошкодженням внутрішніх органів (висновок експерта № 422 від 03.05.2012 р. т.3 а.с. 83-88).

Не стосуються суті справи твердження захисника ОСОБА_2, які пов'язані із зазначенням ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 приблизно часу подій, свідками яких вони були вранці 01.03.2012 р. Крім того, апелянт порівнює показання цих свідків з показаннями ОСОБА_1 і ОСОБА_3 стосовно різних обставин, роблячи з цього суперечливі висновки.

Не є суттєвим протиріччям показання обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно того, хто зранку 01.03.2012 р. відчинив їм двері під'їзду, в якому мешкав потерпілий (тобто, чоловік чи жінка) та стосовно маршруту їх пересування від цього будинку до залишеного ними автомобіля (тобто, з якого боку вони обходили один з будинків).

Основним доводом обвинуваченого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 в апеляційних скаргах є посилання на те, що вбивства ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21 вчинив кримінальний авторитет на ім'я ОСОБА_13, в діях якого апелянти вважають ексцес виконавця, а ОСОБА_1 був лише присутній при цьому. З місця події забирав майно потерпілих і передавав його іншим особам. Тимчасово зберігав зброю та інші засоби, якими користувалися кримінальні авторитети. ОСОБА_1 оцінює свою роль як участь в пограбуваннях потерпілих.

Однак, така позиція обвинуваченого, яку він займав і в суді 1 інстанції, обґрунтовано розцінена судом як реакція захисту на підставі досліджених доказів, які підтверджують, що виконавцем убивств ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21 був саме ОСОБА_1, а його твердження щодо кримінального авторитета на ім'я ОСОБА_13 є голослівними.

Так, під час кримінального провадження за місцем проживання ОСОБА_1 вилучено 3 одиниці вогнепальної зброї. У ОСОБА_34, якому ОСОБА_1 на початку листопада 2012 р. передав пістолет з глушником та патрони до нього, 14.11.2012 р. вилучені деталі вогнепальної зброї (т.4 а.с.98-110).

За висновками експертів № 1471-2/275 від 17.11.2012 р. є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, придатною для здійснення пострілів, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1: пістолет № 1, (перероблений з 9-мм учбового пістолету Макарова /ПМ/); пістолет № 2 (перероблений з 7,62-мм пістолета зразку 1930/33 р. конструкції Токарева «ТТ», 1940 року виробництва СРСР); пістолет № 3 (перероблений з 8-мм. газового пістолету «ІЖ-79») - т.2 а.с. 236-256.

За висновками експертів № 1472 від 17.11.2012 р. вилучені деталі у своїй сукупності є вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом, переробленим з 7,6-мм або 8-мм газового пістолету «ІЖ-79» для стрільби 9-мм патронами до пістолету Макарова (ПМ). У зібраному стані пістолет для проведення пострілів придатний (т.4 а.с. 160-169). Умовна позначка даної зброї - пістолет № 4.

Обвинувачений ОСОБА_1 на досудовому слідстві повідомляв, що в потерпілих він стріляв з одного пістолету з числа тих, що були в його розпорядженні.

Його показання підтверджуються висновком експерта № 5-24 від 21.03.2012 р., згідно з яким 6 гільз, вилучених під час огляду місця події 01.03.2012 р. за фактом вбивства ОСОБА_19 та 6 гільз, вилучених під час огляду місця події 21.11.2011 р. за фактом вбивства ОСОБА_17 стріляні з одного екземпляра вогнепальної зброї (т. 3 а.с.137-145).

Крім того, відповідно до висновку експертів № 1471-2/275 від 17.11.2012 р.:

- 4 гільзи, вилучені під час огляду місця події за фактом вбивства ОСОБА_17 та 6 гільз, вилучених під час огляду місця події за фактом вбивства ОСОБА_19 відстріляні з пістолету № 1 із маркувальним позначенням на затворі «УЧ», який вилучено 14.11.2012 р. під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 (тобто, за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1);

- на затворі пістолета, умовно позначеного № 1, наявний 1 слід нігтьової фаланги пальця руки, який придатний для ідентифікації особи. Слід пальця на затворі вказаного пістолета залишений нігтьовою фалангою середнього пальця лівої руки ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 236-256).

На місце вбивства потерпілого ОСОБА_21 відстріляних гільз виявлено не було. Однак, за висновком експерта за № 10-84 від 11.07.2012 р., надані на експертизу кулі, вилучені 10.05.2012 р. за фактом вбивства ОСОБА_21; кулі вилучені, за фактом вбивства ОСОБА_17 та кулі, вилучені за фактом вбивства ОСОБА_19, мають спільну родову належність за матеріалом виготовлення (т.5 а.с.200-202).

Крім того, є оболонковими неекспансивними кулями, складовими боєприпасів 9 -мм патронів до пістолета Макарова (ПМ) промислового виготовлення: кулі, вилучені під час огляду місці події за фактом вбивства ОСОБА_17; кули, вилучені під час дослідження трупа ОСОБА_19: кули, вилучені під час огляду автомобіля ОСОБА_21 Дані кулі могли бути вистріляні з саморобної чи переробленої вогнепальної зброї та не придатні для ідентифікації зброї, з якої вони могли бути вистріляні (висновок експерта № 1795 від 01.02.2012 р., т. 2 а.с. 110-115, висновок експерта № 361 від 28.03.2012 р., т.3 а.с. 117-119, висновок експерта № 683 від 05.06.2012 р. т. 3 а.с. 250-254).

Саме перероблений пістолет № 1 і був вилучений за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1

Також, в результаті проведеного імунологічного дослідження у змивах з пістолету № 1 /об'єкт № 1/, пістолету № 2 /об'єкт № 2/, пістолету № 3 /об'єкт № 3/ знайдено одиничні рогові лусочки та епітеліальні клітини. В результаті проведеного молекулярно - генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин у змивах з пістолету № 1 /об'єкт № 1/, пістолету № 2 /об'єкт № 2/, пістолету №3 /об'єкт №3/ збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_1 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_1 і в об'єктах №№ 1,2,3 зустрічається не частіше, ніж: в об'єкті № 1 - у одного з трьох секстильйонів осіб; в об'єкті № 2 - у одного з 8,9 мільярдів осіб; в об'єкті № 3 - у одного з чотирьох трильйонів осіб.

Виключається походження клітин у змивах з пістолету № 1 /об'єкт № 1/, пістолету № 2 /об'єкт № 2/, пістолету № 3 /об'єкт № 3/ від ОСОБА_3 та від ОСОБА_5 (висновки експертів № 1471-2/275 від 17.11.2012 р., т. 2 а.с.236-256).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що у нього не відбиралися відбитки пальців та зразки крові, спростовуються заповненою на нього та наданою для експертного дослідження дактилоскопічною картою (т.2 а.с.241-зв.) та складеним у відповідності до вимог ст. 199 КПК України 1960 р. протоколом від 14.11.2012 р. одержання його зразків крові для експертного дослідження (т.2 а.с. 190). Відсутні підстави для сумніву стосовно достовірності цих фактів.

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними, знаходяться у взаємозв'язку, а їх сукупність є достатньою для однозначного висновку про те, що вогнепальна зброя перебула саме в руках ОСОБА_1 Цей факт не заперечував і сам обвинувачений на слідчому експерименті (т. 5 а.с. 84-100). Вказували на це й обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в наведених вище показаннях, а ОСОБА_3 також на слідчому експерименті (т.4 а.с. 240-252,261-264).

Змінивши показання в цій частині в суді 1 інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 не навів переконливих причин. Однак, наведені вище докази свідчать, що до злочинів ОСОБА_3 і ОСОБА_5 залучив саме ОСОБА_1 За його місцем проживання та в орендованому ним гаражі тривалий час знаходилися вогнепальна зброя, бойові припаси, інші знаряддя, які були використані при вчиненні протиправних дій. Саме він передав пістолет № 4 ОСОБА_34, отримавши за це гроші. Також передав ОСОБА_3 гроші на покупку мобільного телефону, розмінявши 600 доларів, якими вони заволоділи у потерпілого ОСОБА_19 Таким чином, він розпоряджався на власний розсуд як зброєю, так і частиною викраденого. Враховуючи наведені факти та беручи до уваги обсяг протиправних дій, виконаних саме ОСОБА_1 і його роль, є явно вигаданою історія ОСОБА_1 про кримінальних авторитетів; про особу на ім'я ОСОБА_13 з їх числа, який нібито надавав йому інформацію про «валютчиків», зброю та був виконавцем вбивств усіх потерпілих.

Є хибним й твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього навичок поводження з вогнепальною зброєю, що спростовується дослідженими апеляційним судом матеріалами архівної особової справи. З них вбачається, що в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 працював понад 15 років. Мав спеціальне звання «майор міліції». Періодично проходив атестацію, в якій зазначено про те, що він добре знає матеріальну частину і правила застосування вогнепальної зброї (т.7 а.с. 304, 306, 309, 310-311). Крім того, на слідчому експерименті ОСОБА_1 конкретно демонстрував, яким чином він поводився з вогнепальною зброєю.

Є необґрунтованими доводи в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 стосовно не встановлення розміру заподіяної майнової шкоди.

Так, потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримали заявлені позови на суми викраденого майна під час вбивств ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_21

Апелянт посилається на показання потерпілої ОСОБА_13, при чому на досудовому слідстві, стосовно вилучення нею з одягу чоловіка 10 тис. доларів США та 1600 грн. до приїзду працівників міліції. Однак, обвинуваченим ОСОБА_1 була викрадена сумка з грошовими коштами, яка знаходилася у потерпілого ОСОБА_13

Обсяг викраденого у ОСОБА_19 повністю відповідає показанням на досудовому слідстві обвинуваченого ОСОБА_3, який зазначав, що валютні кошти були перераховані. Його показання у цій частині узгоджуються і з показаннями обвинуваченого ОСОБА_1 під час слідчого експерименту.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що працював зі своїм зятем ОСОБА_21 в пункті обміну валюти на ринку «Колос». Грошові кошти переносили в сумці від ноутбука. Кожного дня рахували залишок. У записнику проставляли дату та записували суми наявних грошових коштів. Цей записник надавав органам досудового слідства. 10.05.2012 р., приблизно 11 год., залишив пункт обміну. В подальшому телефонував ОСОБА_21, але той не відповідав. Дізнався, що ОСОБА_21 вбито. Вказав також, що власноруч записував суми і на окремих папірцях, які вкладав у пачки з валютою. Оглянувши надані суду стороною обвинувачення папірці з написом « 1000», « 1000 Євро», « 7000 Євро» (т. 3 а.с. 243), підтвердив, що записи виконані їм. Їх вкладав в пачки з валютою, щоб пам'ятати, скільки грошей у пачці.

Є безпідставними твердження обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що зазначені папірці у нього не вилучалися, оскільки під час проведення 14-15.11.2012 р. обшуку за місцем його проживання вилучено в коридорі файл-пакет з документами, банківськими картками та фрагментами паперу з рукописним текстом (т.2 а.с.151-184). Згідно з протоколом від 29.01.2013 р. у числі вилученого за місцем проживання обвинуваченого оглянуті зазначені фрагменти паперу, які містять рукописний напис « 1000», « 1000 Євро», « 7000 Євро» (т.6 а.с. 58-75, п. 18 «ж», «з», «и» протоколу - т. 6 а.с. 69-70, фототаблиці - т.6 а.с. 76-98). Саме ці фрагменти паперу й оглянуті ОСОБА_8 в судовому засіданні.

Відсутність на фототаблицях до зазначеного протоколу окремого знімка із зображенням вказаних фрагментів паперу, на що посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2, не ставить під сумніви достовірність відомостей, викладених в протоколі процесуальної дії.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ст. 91 КПК України, встановлені з достатньою повнотою наданими стороною обвинувачення доказами. Кількість свідків, допитаних в судовому засіданні, на повноту дослідження обставин не впливає.

Номери абонентів операторів мобільного зв'язку, за якими обвинувачені підтримували зв'язок між собою, були вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Інформація про зазначені ними номери міститься і у вилучених у ОСОБА_1 мобільних телефонах (т. 5 а.с. 241-253, т. 6 а.с. 1-7).

Наведене спростовує доводи захисника ОСОБА_4 в цій частині.

Заява обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відвід головуючого у справі - судді Олефіра М.В. вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України (т.1 а.с. 128). Судом вирішені клопотання захисника ОСОБА_4 про виклик для допиту в судовому засідання експерта ОСОБА_50, клопотання захисника ОСОБА_2 про виклик експертів ОСОБА_51, ОСОБА_35, ОСОБА_52, ОСОБА_53 В задоволенні клопотань відмовлено у зв'язку з тим, що висновки експертів містять вичерпні відповіді на постановлені запитання (т.6 а.с.154-155). Однак, сторона захисту не була обмежена у праві надавати суду свої доводи з приводу досліджених висновків експертів.

Носять характер міркувань доводи захисника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стосовно обов'язкового б виникнення рикошету і травмування б потерпілого за вихідними даними, наведеними самим апелянтом (епізод замаху на вбивство ОСОБА_17).

Відповідно до вимог ст. 352 ч. 13 КПК України свідок може бути повторно допитаний в судовому засіданні, якщо під час судового розгляду з'ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Однак, з апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 вбачається, що про повторний допит свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 він заявляв не з таких підстав.

Щодо тверджень цього апелянта про зміну судом встановленого порядку дослідження доказів, то цей порядок може бути змінений у разі необхідності, як це передбачено ст. 349 ч. 2 КПК України. Докази сторони обвинувачення в судовому засіданні досліджені з дотриманням вимог ст.ст. 357-359 КПК України, в тому числі з демонстрацією відеозапису в залі судового засідання..

Відсутні дані, які б могли свідчить про недотримання у кримінальному провадженні загальної засади - змагальності сторін та про упередженість судового розгляду. Під час досудового слідства та судового розгляду стороною захисту не надавалися докази стосовно фактичних обставин справи.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4, порушуючи питання про скасування вироку, призначення нового розгляду в суді 1 інстанції, взагалі не наводять доводів у сенсі положень ст.ст. 412, 415 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на проведення судових засідань за його відсутності. При цьому, конкретних судових засідань не зазначає.

Журнали судових засідань у даному кримінальному провадженні свідчить, що усі судові засідання, крім одного, проведені за участі захисника ОСОБА_2

В судовому засіданні 05.11.2013 р. закінчено з'ясування обставин та перевірка їх доказами. Оголошену перерву до 06.11.2013 р. на 10.00 год. для підготовки до дебатів. 06.11.2013 р. в дебатах виступили учасники судового провадження, в тому числі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 Надавалася можливість виступити в дебатах і обвинуваченому ОСОБА_1, але він відмовився, пославшись на неготовність. Судом вдруге було оголошену перерву для підготовки ОСОБА_1 до виступу в дебатах. Однак в наступне судове засідання захисник ОСОБА_2 не з'явився. Про перебування його за межами Миколаївської області та участь в іншому судовому засіданні повідомив захисник ОСОБА_4 В цьому судовому засіданні виступив в дебатах ОСОБА_54 та надано останнє слово усім обвинуваченим. Після чого суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (т.7 а.с. 33-88).

Відповідно до положень ст. 46 ч. 4 КПК України захисник користується правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику.

Право на виступ в дебатах та на останнє слово, яке реалізовано обвинуваченим ОСОБА_1 за відсутності захисника ОСОБА_2, не могло бути доручено захиснику. Свої процесуальні права, передбачені процедурою судового розгляду, захисник ОСОБА_2 реалізував у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 та процесуальні права самого захисника ОСОБА_2 не були порушені. Відсутність захисника ОСОБА_2 в одному судовому засіданні за наведених вище обставин, не свідчить про здійснення судового провадження за відсутності захисника. Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у сенсі ст. 412 ч. 2 п. 4 КПК України судом 1 інстанції не допущено.

За даними журналу судового засідання не з'явився захисник ОСОБА_2 і на проголошення вироку. Однак, судове рішення проголошено у відповідності до вимог ст. 376 КПК України.

Інші твердження апелянтів з боку сторони захисту безпосередньо не пов'язані з сутністю справи.

Судом 1 інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.ст. 187 ч.4; 15 ч.2, 115 ч.2 п.п.6, 9, 12; 115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12, 13; 263 ч.1 КК України за наведених у вироку кваліфікуючих ознак злочинів.

ОСОБА_3 визнано винуватим в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.ст. 187 ч. 4; ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12; ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України за наведених у вироку кваліфікуючих ознак злочинів.

ОСОБА_5 визнано винуватим в пред'явленому йому обвинуваченні за ст.ст. 187 ч. 4, 15 ч. 2, 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12 КК України за наведених у вироку кваліфікуючих ознак злочинів.

В частині кваліфікації дій обвинувачених суд апеляційної інстанції дотримується вимог ст. 404 ч.1 КПК України, які визначають межі перегляду судового рішення межами апеляційних скарг.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст.ст. 65, 67, 64 КК України. З урахуванням вчинення ним особливо тяжких злочинів, характеру та спрямованості його протиправних дій, обтяжуючої покарання обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про підвищену небезпечність ОСОБА_1 для суспільства, призначивши йому за ст.115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України основне покарання у виді довічного позбавлення волі і таке ж основне покарання на підставі ст. 70 ч.1 КК України.

Призначення ОСОБА_1 додаткового покарання в виді позбавлення спеціального звання «майор міліції» відповідає вимогам ст. 54 КК України.

Дані, на які в доповненнях до апеляційної скарги посилається обвинувачений ОСОБА_1, стосовно свого стану здоров'я, позитивних характеристик за місцем проживання і служби, наявність на утримання хворої матері, не усувають підвищеної небезпечності ОСОБА_1 для суспільства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується і з доводами апеляційної скарги прокурора, в якій порушується питання про посилення покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Апелянт просить посилити основне покарання ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12 КК України з 14 до 15 років позбавлення волі (на 1 рік), що не відповідає критерію явної несправедливості покарання у сенсі положень ст. 414 КПК України.

Також просить посилити основне покарання ОСОБА_3 за ст. 115 ч.2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України з 15 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі. Однак, згідно з вимогами ст. 64 ч.1 КК України довічне позбавлення волі застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосування позбавлення волі на певний строк.

Вчинення ОСОБА_3 особливо тяжких злочинів та такого ж злочину в стадії замаху, обтяжуюча покарання обставина - вчинення злочину щодо особи похилого віку, про що зазначає апелянт, судом враховано в достатній мірі.

Є безпідставними твердження апелянта про те, що ОСОБА_3, маючи попередню судимість, на шлях виправлення не встав, оскільки за даним (оскаржуваним) вироком його визнано винуватим у злочинах, вчинених не після постановлення вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2013 р., а до його постановлення.

Не підлягають врахуванню при призначенні ОСОБА_3 покарання: не визнання винуватості у злочинах, що є його позицією в суді стосовно пред'явленого обвинувачення; тяжкість наслідків, що охоплюється диспозицією ст.115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12, 13 КК України; не відшкодування завданої злочином шкоди, оскільки така обставина не входить до вичерпного переліку передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання.

Крім того, у ОСОБА_3 є неповнолітня дитина, на що є посилання у вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2013 р. (т.6 а.с.156-157). За місцем проживання він характеризується як посередньо (дільничним інспектором міліції - т. 5 а.с. 154), так і позитивно (т.5 а.с.157).

Враховуючи наведене, а також ступінь участі у злочинах ОСОБА_3, якого до злочинів залучив ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для посилення покарання ОСОБА_3 та визнає правильними висновки суду 1 інстанції про те, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також відсутні підстави і для посилення покарання обвинуваченому ОСОБА_5

Суд 1 інстанції при призначенні йому покарання врахував вчинення ним особливо тяжкого злочину в стадії замаху; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий. Обставини, які обтяжують його покарання, не встановлені.

З тих же мотивів, що і ОСОБА_3, не підлягає врахуванню при призначенні покарання ОСОБА_5 невизнання винуватості в суді. Що стосується невідшкодування шкоди, то формулювання його обвинувачення не містить взагалі вказівку на заподіяння такої шкоди. Тому доводи апелянта є необґрунтованими.

Характеризується ОСОБА_5 в цілому позитивно. Навчався в будівельному коледжі. Відрахований звідти за сімейними обставинами (т.5 а.с.145-146). Має захворювання правого ока внаслідок проникаючого поранення (т.7 а.с. 281-283). Був переданий на військовий облік військовозобов'язаних запасу у зв'язку з хворобою (т. 5 а.с.143).

Враховуючи наведене, а також ступінь участі у злочинах ОСОБА_5, якого до злочинів залучив ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для посилення покарання ОСОБА_5

Є безпідставними й посилання апелянта на неправильне застосування судом 1 інстанції кримінального закону - ст. 68 ч.3 КК України, який визначає правила призначення покарання за незакінчений злочин. В чому, на думку апелянта полягає неправильність та при призначенні покарання кому з обвинувачених це допущено, в апеляційній скарзі не вказано. Однак, зазначений кримінальний при призначенні покарання усім обвинуваченим судом 1 інстанції застосований не був.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 424, 425, 426, 532 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляцій скарги прокурора Висоцької Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженими ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, які тримаються під вартою - в той самий строк з дня вручення їм копії цього судового рішення.

Головуюча:

Судді: