Ухвала суду № 37163876, 12.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2014 р. м. Київ К/800/39154/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. за участю секретаря судового засідання Фоміна А.Ю

представників сторін: від позивача - Демидас Д.А.,

від відповідача - Гречко І.В., Гришка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р.

у справі № 2а/2370/2729/2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Азот»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року публічне акціонерне товариство «Азот» (далі - позивач, ПАТ «Азот») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах), в якому просило суд: - визнати протиправними дії ДПІ у м. Черкасах щодо проведення виїзної позапланової перевірки ПАТ «Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р.; визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2012 р. № 0003212301 та № 0003222301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 16.07.2012 р. . № 0003212301 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 870 461 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 870 039 грн. 00 та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 422 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Азот» - скасовано та прийнято нове рішення, яким скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 16.07.2012 р. № 0003212301 та № 0003222301 в повному обсязі; в іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р. - залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 р.

Позивач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Відповідач надав клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на її правонаступника, Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.06.2012 р по 05.07.2012 р. на підставі направлень від 25.06.2012 р. № 167/22-0, № 168/22-0, від 27.06.2012 р. № 187/22-0, від 02.07.2012 р. № 191/22-0, № 192/22-0, від 03.07.2012 р. № 196/22-0 та наказів від 25.06.2012 р. № 429, від 27.06.2012 р. № 462, від 02.07.2012р. № 476 посадовими особами ДПІ у м. Черкасах, було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 06.07.2012 р. № 108/22-11/00203826 та встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 4.1.1, 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 153.1.1 пункту 153.1, підпунктів 153.2.1, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 89 678 668 грн., у тому числі за IV квартал 2010 року в сумі 43 010 257 грн. та І квартал 2011 року в сумі 46 668 411 грн.; підпункту 153.1.1 пункту 153., підпункту 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року в сумі 152 436 529 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16.07.2012 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0003212301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 100 431 233 грн., з яких 89 678 668 грн. - сума основного платежу, 10 752 565 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій та № 0003222301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 152 436 529 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 108/22-11/00203826 від 06.07.2012 р., підставами для визначення позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували твердження перевіряючих про те, що у період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. ПАТ «Азот» здійснило реалізацію нерезидентам України капролактаму, селітри аміачної, карбаміду, сульфату амонію за цінами, що нижчі рівня звичайних цін на такі товари.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання у розмірі 870 039 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 422 грн. були нараховані позивачу внаслідок помилки. Врешті, дії та рішення податкового органу визнані судом правомірними.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин у разі необхідності визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи 08.06.2012 р. ДПІ у м. Черкасах, керуючись підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, направила до ПАТ «Азот» запит (вих. №9963/22-1115) «Про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо формування рівня цін при веденні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р.»

Однак, ПАТ «Азот» відмовило ДПІ у м. Черкасах у наданні витребуваної інформації, що підтверджується листом від 22.06.2012 р. № 102-1-21/406-2434, у зв'язку з чим, начальником ДПІ у м. Черкасах прийнято наказ від 25.06.2012 р. № 429 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Азот» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011 р.».

Перевірка проведена з відома голови правління ПАТ «Азот» Склярова Віталія Леонідовича та в присутності виконуючого обов'язки головного бухгалтера ПАТ «Азот» Туревської Ольги Миколаївни, головного бухгалтера ПАТ «Азот» Катькала Віктора Павловича.

Виходячи з вищезазначених обставин та беручи до уваги фактичний допуск посадових осіб податкового органу до перевірки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованості вимог позивача стосовно визнання протиправними дій ДПІ у м. Черкасах щодо проведення виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2011 р.

Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, про заниження позивачем валового доходу та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань і завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, який визнав зазначені висновки ДПІ у м. Черкасах необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, висновки акту перевірки ґрунтуються на твердженні податкового органу про продаж позивачем нерезидентам України у перевіряємий період капролактаму, селітри аміачної, карбаміду та сульфату амонію за цінами, що нижчі рівня звичайних цін на такі товари.

Звичайна ціна, згідно підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін до 01.01.2013 р., відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, регулюється пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган встановлюючи порушення позивачем вимог податкового законодавства стверджує, що поставки капролактаму, селітри аміачної, карбаміду та сульфату амонію здійснювались за цінами, які є меншими за звичайні, посилаючись при цьому на інформацію ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», викладену у листах від 06.06.2012 р. № 43/947, від 04.07.2012 р. № 43/1209 та від 05.07.2012 р. №44/12-27. При цьому ДП «Держзовнішінформ» зауважено, що довідка носить інформаційний характер і не враховує особливостей контракту, контрактні ціни залежать від умов поставки, обсягу партії, умов оплати та інших контрактних умов.

Таким чином, оскільки з даної інформації неможливо встановити, наскільки є співставними умови контрактів ПАТ «Азот» щодо кількості (обсягу) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строків виконання зобов'язань, умов платежів, звичайних для такої операції, а також інших об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну з умовами договору з ідентичними товарами, ціни по яким взяті за основу, - використання такої інформації при визначенні рівня звичайних цін на капролактам, селітру аміачну, карбамід, сульфат амонію здійснено відповідачем з порушенням вимог пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого податковим органом не виконано обов'язку доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни.

Відтак, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток, а відповідно, й донарахування податку на прибуток та зменшення суми від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток позивачу, здійснений відповідачем протиправно.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, як вбачається з вище викладеного та фактичних обставин справи, висновки ДПІ у м. Черкасах щодо порушення ПАТ «Азот» вимог податкового законодавства мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012 р. № 0003212301 та № 0003222301, вимоги щодо скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені судом апеляційної інстанції обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у справі № 2а/2370/2729/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко