Ухвала суду № 37162730, 22.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2013 рокусправа № 1170/2а-1429/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006», Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000672330 від 22 березня 2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на загальну суму 95297,00 грн.;

- №0000652330 від 22 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3421,00 грн. основного платежу та застосовано 301,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3722,00 грн.;

- №0000662330 від 22 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 181525,00 грн. основного платежу та застосовано 45381,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 226906,00 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-1429/12. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про те, що сума коштів, внесених до статутного капіталу через рік після реєстрації змін до статуту, є безповоротною допомогою, наданою позивачу його учасниками. Безпідставними є висновки щодо непов'язаності валових витрат за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_1 із господарською діяльністю товариства та непідтвердження їх відповідними бухгалтерськими документами. Безпідставним також є висновок податкового органу про нікчемність правочинів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000662330 від 22 березня 2011 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 181 525,00 грн. основного платежу та 45 381,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій в частині 107 800,00 грн. основного платежу та 26 950,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000672330 від 22 березня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на загальну суму 95 297,00 грн. в частині 48 947,00 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000652330 від 22 березня 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 421,00 грн. основного платежу та 301,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (суддя - Могилан С.В.) (т.2, а.с.150-158)

Постанова суду першої інстанції мотивована, зокрема, тим, що відповідачем не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій з придбання автопослуг на загальну суму 58736,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 9789,34 грн., а тому знайшов підтвердження факт реальності даних операцій, що свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат коштів за ними та ПДВ до податкового кредиту.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що доказом фактичного отримання послуг за договорами №01-09/08 від 01.09.2008 р.., та № 1 від 01.11.2008 р, укладеними між TOB «Перша будівельна компанія 2006» та ПП ОСОБА_1 є акти приймання-передачи наданих послуг від 30.09.2008 р.,від 29.12.2008 р., від 31.03.2009 р., 30.06.2009 р., 30.09.2009 р., від 30.01.2010 р. які були надані суду в оригіналі для огляду та їх копії - супровідним листом №2 від 24.05.2012 р. на вимогу суду. Акти приймання-передачі відповідають вимогам чинного законодавства щодо їх оформлення.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, також подала апеляційну скаргу на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами перевірки встановлено порушення ст.185, 198, 201 Податкового кодексу України в частині відсутності факту поставки та придбання ТМЦ та послуг, ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за травень-жовтень 2011 року про обсяги придбання та продажу є недійсними, в т.ч. й по покупцю TOB «Перша будівельна компанія 2006» на суму 5766,67 грн.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, підтримав вимоги власної апеляційної скарги, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в межах заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, кожна окремо, не підлягають задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи в період з 10 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, результати якої оформлено актом №17/22-607/34448536 від 07 березня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, зокрема, наступні порушення позивача:

- п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 181 525,00 грн.,

- п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, в результаті чого завищено показник від'ємного значення об'єкта оподаткування всього на суму 95 297,00 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року на 95 297,00 грн;

- п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 3 421,00 грн.

На підставі акту перевірки №17/22-607/34448536 від 07 березня 2012 року відповідачем по відношенню до позивача прийняті податкові повідомлення-рішення №0000672330 від 22 березня 2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року на загальну суму 95297,00 грн.; №0000652330 від 22 березня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3421,00 грн. основного платежу та застосовано 301,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3722,00 грн.; №0000662330 від 22 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 181525,00 грн. основного платежу та застосовано 45 381,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 226906,00 грн.

Розглядаючи апеляційні скарги по даній адміністративній справі, колегія суддів вважає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000662330 стосовно позивача по справі, відповідачем була допущена технічна помилка, а саме було невірно зазначена дата прийняття податкового повідомлення рішення - 11 березня 2011 року, хоча матеріали справи свідчать, що вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято 22 березня 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до прибуткових касових ордерів 29 та 30 липня 2010 року учасниками товариства позивача сплачено 431 200,00 грн. в касу позивача за призначенням платежу «поповнення статутного фонду».

Відповідно до ч.3 ст.144 Цивільного кодексу України до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» зареєстроване 26 березня 2006 року, а тому першим роком діяльності товариства є період з 26 березня 2006 року по 25 березня 2007 року.

Згідно п.п.4.1.6. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом не доведено внесення учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» коштів в сумі 431200,00 грн. в касу позивача саме в якості безповоротної фінансової допомоги, з огляду на що висновок про заниження позивачем валового доходу за ІІІ квартал 2010 року в сумі 431200,00 грн. є безпідставним.

Судом встановлено, що позивачем на порушення п.п.135.4.1. п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України завищено на 28 350,00 грн. суму, яка підлягає вирахуванню зі складу доходів від операційної діяльності IV кварталу 2011 року.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000672330 від 22 березня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» та Приватним підприємцем ОСОБА_1, укладено договори про надання послуг з питань комерційної діяльності та управління. В актах приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 221 000,00 грн. без ПДВ вказано, що виконавець здійснив оформлення первинних документів, допомогу в підготовці фінансової звітності, тощо.

Судом встановлено, що оплата послуг позивачем на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 не проводилась.

Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецстройенерго» укладено договір №03/11 від 03 квітня 2011 року відповідно до змісту якого, ТОВ «Спецстройенерго» взяло на себе зобов'язання надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» юридичні послуги. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 18 000,00 грн. без ПДВ виконавець здійснив підготовку, укладення та ведення господарських договорів, складання позовних заяв, консультацій та представництво інтересів.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На платника податків покладається обов'язок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.

Судом встановлено, що у зазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сторонами зазначено лише різновид послуг без зазначення їх змісту, зокрема не вказано їх конкретного переліку, розрахунків обсягу та вартості в розрізі їх кількості та видів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що документи мають силу первинних за умови фактичного здійснення господарської операції, у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством, а тому висновок податкового органу про завищення валових витрат в сумі 294 900,00 грн. в IV кварталі 2009 року та в І кварталі 2010 року, а також висновок про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 18 000,00 грн. в ІV кварталі 2011 року є правомірним.

Також, відповідно до матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервіс» укладено договір №01/07-11 від 01.07.2011 року, відповідно до змісту якого, ТОВ «Будінвестсервіс» взяло на себе зобов'язання надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» автопослуги.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби під час перевірки дійшла висновку про те, що правочин позивача є нікчемним, оскільки вчинений без мети настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочинів між позивачем та вищезазначеним контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 02 липня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг сторін спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельна компанія 2006» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі №1170/2а-1429/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 12 листопада 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна