Ухвала суду № 37162582, 15.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2013 року

справа № 2а/0470/853/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс», Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі №2а/0470/853/11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс»

до

про

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська

визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макротекс» (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача, що полягають у невизнанні в Акті про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 16.12.2010 р. № 4679/152/31124353, в листі від 21.10.2010 р. № 23325/10/28-221, в листі від 19.11.2010 р. № 26288/10/28-221, декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, поданих ТОВ «Макротекс», як податкових декларацій; зобов'язати відповідача врахувати як податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, подані ТОВ «Макротекс», та внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України в частині:

- внесення показників декларації ТОВ «Макротекс»з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року;

- скасування статусу «не визнано як податкова декларація» щодо декларацій ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/853/11. ( а.с. 1)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі №2а/0470/853/11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності. Зобов'язано відповідача прийняти декларацію позивача з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкову звітність. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. (суддя – Чорна В.В.) (а.с.130-134)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відмовляючи ТОВ «Макротекс» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності, відповідач не виконав обов'язок, передбачений п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181, чим порушив право платника податків на подання податкової звітності. Вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій як податкової звітності, оформлених листами № 23325/10/28-221 від 21.10.2011 р., № 26288/10/28-221 від 19.11.2010 р., та актом перевірки від 16.12.2010 р. № 4679/152/31124353, задоволенню не підлягають, оскільки вказані документи не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачем не надано доказів невнесення показників декларацій ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року до автоматизованої системи, а також присвоєння зазначеним деклараціям статусу «Не визнано як податкова декларація», а також не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення прав позивача.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макротекс», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з’ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі №2а/0470/853/11 в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» та прийняти нове рішення, яким:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, які полягають у невизнанні в Акті про результаті невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 16 грудня 2010 року № 4679/152/31124353, в листі від 21.10.2010 року № 23325/10/28-221 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс»;

- зобов'язати Державну податку інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що враховуючи невідповідність змісту перших аркушів декларацій, суд мав встановити із залученням спеціальних знань експертів, який саме аркуш був поданий позивачем шляхом порівняння першого аркушу оригіналу декларації, що була надана відповідачем з іншими аркушами даної декларації, що були засвідчені печаткою позивача та підписом уповноваженої особи. Висновок суду про те, що TOB «Макротекс» при поданні декларації з ПДВ за вересень 2010 року мало намір скористатися правом самостійного виправлення помилок за попередній період (серпень 2010 року) шляхом включення уточнюючих розрахунків, у яких проведено коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту попереднього періоду до податкової декларації звітного періоду, не підтверджується матеріалами справи, оскільки позивач будь-яких коригувань не здійснював.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Кіровському районі м Дніпропетровська, не погодившись з постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі №2а/0470/853/11 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що декларація, яку було подано, не містить в собі обов'язкових реквізитів, а саме: при заповненні графи «звітній період за який виправляється помилка» відсутні данні про коригування показників декларації та дод.1 «Розрахунок контрагентів до податкової декларації з ПДВ».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги, проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи 20 жовтня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Макротекс» надіслано кур'єрською поштою на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, а також додатки №2, №5 до неї, та дискету. Опису вкладення до зазначеної кур'єрської доставки позивачем не надано.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м Дніпропетровська зазначені документи отримані 20 жовтня 2010 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом №23325/10/28-221 від 21 жовтня 2010 року відповідач повідомив позивача про невизнання

поданої ним декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року як податкової звітності, з посиланням на відсутність даних про коригування показників декларації та додатку 1 «Розрахунок коригування до податкової декларації з податку на додану вартість». Також відповідач звернувся до позивача з проханням про надання податкових документів з виправленими помилками.

15 листопада 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Макротекс» надіслано кур'єрською поштою на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, а також додатки № 2, № 5 до неї, та дискету. Вказані документи направлено кур'єрською поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м Дніпропетровська зазначені документи отримані 15 листопада 2010 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом №26285/10/28-221 від 19 листопада 2010 року відповідач повідомив позивача про невизнання поданої ним декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року як податкової звітності, з посиланням на недодержання платником податків норм п.п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, а саме, не подання відповідного додатку до декларації. Також відповідач звернувся до позивача з проханням про надання податкових документів з виправленими помилками.

16 грудня 2010 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» з питання неподання податкової декларації по податку на вартість за звітні (податкові) періоди вересень та жовтень 2010 року, результати якої оформлено актом №4679/152/31124353 від 16 грудня 2010 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що в порушення платником податку абз. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Макротекс» не надало податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року.

30 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м Дніпропетровська на підставі акта перевірки №4679/152/31124353 від 16 грудня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0023291502/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 340 грн. за неподання протягом законодавчо встановлених строків податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно абз. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону, податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У відповідності до п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Частиною 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п 3.3 розділу 3 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 р. (далі по тексту – Порядок), декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або віддрукована (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Відповідно до п. 3.4 Порядку, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 4.2 Порядку, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення

Абзацем 2 п. 4.4 Порядку визначено, що платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону України № 2181, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно п.п. 4.4.1 п. 4.1 Порядку, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Пунктом 5.6. Порядку передбачено, що коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. При заповненні цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

Відповідно п. 5.8. Порядку, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

Пунктом 5.12 Порядку передбачено, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період (п. 5.12.3 Порядку).

Відповідно до абз. 3 підпункту 4.4.2 пункту 4.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Судом встановлено, що у рядку 3 «Звітний (податковий) період, за який виправляються помилки» оригінала декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2010 року позивачем зазначено серпень 2010 року. Водночас, у наданій до позовної заяви копії декларації ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень 2010 року рядок 3 не заповнений.

Позивач при поданні декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, мав намір скористатися правом самостійного виправлення помилок за попередній період (серпень 2010 року), шляхом включення уточнюючих розрахунків, у яких проведено коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту попереднього періоду до податкової декларації звітного періоду. Проте, рядки 8 «Коригування податкових зобов'язань» та 16 «Коригування податкового кредиту», позивачем заповнені не були. Крім того, позивачем не надано додатку 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних, та передбачений п. 5.6, п. 5.8 Порядку.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності обов'язкових реквізитів у декларації ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень 2010 року, зокрема значень рядків 8 та 16 декларації, та, з огляду на норми ч. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважає правомірною відмову відповідача у визнанні податкової декларації як податкової звітності.

Разом з тим, при повідомленні позивача про відмову у прийнятті податкової декларації за жовтень 2010 року, відповідачем порушено вимоги ч. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо зазначення підстав неприйняття податкової звітності як податкової декларації, оскільки у листі від 19.11.2010 р. № 26285/10/28-221 відповідачем не конкретизовано, які саме відповідні додатки мають бути надані платником податків. Крім того, ненадання додатків до податкової декларації не є підставою невизнання податковим органом податкової звітності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем порушено право платника податків на подання податкової звітності.

Дії Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо невизнання декларації з податку на додану вартість ТОВ «Макротекс» за жовтень 2010 року як податкової звітності є протиправними.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій як податкової звітності, оформлених листами № 23325/10/28-221 від 21 жовтня 2011 року, №26288/10/28-221 від 19 листопада 2010 року, та актом перевірки від 16 грудня 2010 року №4679/152/31124353 не підлягають задоволенню, оскільки вказані документи не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, колегія суддів приймає до уваги той факт, що позивачем не надано доказів невнесення показників декларацій ТОВ «Макротекс» з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, а також присвоєння зазначеним деклараціям статусу «Не визнано як податкова декларація».

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 березня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційних скарг сторін спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги, кожну окремо, необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі №2а/0470/853/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 13 листопада 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна