Ухвала суду № 37162301, 14.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" листопада 2013 р.справа № 2а/0470/2034/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Продайко О.В., дов. від 04.02.13 р.

відповідача: - Нікулиця Л.Т., дов. від 28.08.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/2034/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (далі - ПАТ «ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського», Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську) № 0000778812 від 29.08.2011 р. про зменшення ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за травень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним зменшенням відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по ланцюгу постачання у квітні 2011 року, відповідно до яких до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію); порушено провадження у справі про банкрутство; прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) тощо. Позивач вважає безпідставним та таким, що суперечить законодавству висновки відповідача про залежність правомірності отримання бюджетного відшкодування Товариства від податкового обліку його контрагентів та контрагентів по ланцюгу постачання і сплати такими контрагентами податків до бюджету.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/2034/12 (суддя Єфанова О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано доведеністю правомірності дій позивача щодо відображення в декларації з ПДВ податкового кредиту на суму ПДВ, перерахованого на рахунки продавців. Позиція суду обґрунтована дослідженням оригіналів первинних документів на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, питання сумнівності діяльності яких підіймалась в акті перевірки.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 р. у справі №2а/0470/2034/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає невірною позицію суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення лише на підставі належним чином оформленої первинної документації. Скаржник посилається на те, що суд не звернув уваги на той факт, що ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" протягом періоду, що перевірявся, здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди, шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів сумнівних контрагентів та отримання бюджетного відшкодування. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд не з'ясував та не дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" надіслано заперечення на апеляційну скаргу, в якому, повторюючи доводи позовної заяви та посилаючись на судову практику, вважає постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. законною та обґрунтованою, просить залишити оскаржену постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, підтримані правові позиції, визначені сторонами по суті спірних питань даної справи.

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2011 року (акт перевірки № 1348/08-02/2-05393043 від 18.08.2011 р., т.1, а. с.18-44), встановлені під час цієї перевірки порушення абз.«а» п.200.4 ст.200 ПК України, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення (т.1, а. с.46) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 р. у і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством податкового кредиту у квітні 2011 року за рахунок ПДВ, сплаченого у ціні придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів, які мають ознаки сумнівності, і щодо неправомірності заяви такого ПДВ позивачем до відшкодування у травні 2011 року. Судом першої інстанції підтримана позиція позивача щодо правомірного формування податкового кредиту та безпідставності висновків відповідача.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, в декларації з ПДВ за травень 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" задекларувало до відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок 22 867 111 грн. Вказана сума виникла за рахунок від'ємних значень з ПДВ, що декларувались за період квітень-травень 2011 року.

Податківцями в акті перевірки зроблено висновок про завищення Товариством у квітні 2011 року податкового кредиту на 22 867 111 грн. внаслідок включення до

його складу сум ПДВ по взаємовідносинах з постачальниками, які мають ознаку «сумнівні» та «транзитери».

Так, в акті перевірки від 18.08.2011 р. зазначено, одним з основних постачальників ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" у квітні 2011 року було ТОВ «Метінвест Холдінг» (укладено угоди на поставку залізорудного концентрату від 29.03.2010 р. № ГДР-01/10-100/-ДМКД/10-0839-02, від 27.12.2007 р. № ГДР-01/08-074/28-0102-02, від 29.12.2010 р. № ГДР-01/10-5000) в податковий кредит квітня 2011 року, від якого скаржником включено 54026297,05 грн. ПДВ (згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до декларації за квітень 2011 року -

53 905 134,69 грн.).

З посиланням на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання від ТОВ «Метінвест Холдінг» встановлено «сумнівний» постачальник - ПП «Інвест Пром», який знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, вид діяльності - «Інші види оптової торгівлі», згідно податкової звітності у штаті 1 особа, податкова звітність про основні фонди за 2011 рік не надана, «Транзитер». Основними постачальниками якого є:

- ПАТ «Луганська вугільна компанія» - знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м.Луганську, вид діяльності - «Інші види оптової торгівлі», порушено провадження у справі про банкрутство, податкова звітність про основні фонди у 2011 році не надана;

- ТОВ «К.Л.МАРИН» - знаходиться на обліку в ДПІ у Овідіопольському районі, вид діяльності - «Організація перевезення вантажів», за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток основні фонди в 2011 році відсутні, кількість працюючих у звітності не зазначена.

Згідно з даними перевірки також «сумнівними» являються і безпосередні постачальники позивача, а саме:

- Асоціація «БК «Спецметалургмонтаж». У квітні 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 205349,20 грн., знаходиться на обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську, Стан - запит на встановлення місця знаходження (місця проживання). Вид діяльності - Будівництво будівель. Основні фонди І-ІІІ групи становлять - 60 543 грн., кількість працюючих - 34 особи;

- ТОВ «Укрдомнасервіс». У квітні 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 520 817,56 грн., знаходиться на обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську. Стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Вид діяльності - Інші спеціальні будівельні роботи. Основні

фонди І-ІІІ групи становлять - 560 762 грн., кількість працюючих - 460 осіб;

- ТОВ ГП «КХМ «ЛТД». У квітні 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського"

включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 2 781,79 грн., знаходиться на обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську. Стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження

відомостей. Вид діяльності - Інші спеціалізовані будівельні роботи. Основні фонди І-ІІІ групи становлять - 6 334 грн., кількість працюючих - в декларації не зазначено;

- ТОВ фірма «РЕМО». У квітні 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 21 862 грн., знаходиться на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровськ, Стан - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). Вид діяльності - Ремонт, технічне обслуговування та монтаж верстатів. Основні фонди І-ІІІгрупи становлять - 1 921 грн., кількість працюючих - 12 осіб;

- ТОВ «БАЛІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ». У квітні 2011 року ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 3015,17 грн., знаходиться на обліку в Дніпропетровській МДПІ. Стан - порушено провадження у справі про банкрутство. Вид діяльності - Виробництво виробів з бетону для будівництва. Основні фонди І-ІІІ групи становлять - 5 155 223 грн., кількість працюючих - 146 осіб.

Так, в акті зроблено висновки щодо того, що частина залишку від'ємного значення (із врахуванням даних Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року підприємства), фактично сплачена Товариством постачальникам не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування та складає 22 867 111 грн., що, на думку податкової служби, призвело до порушення підприємством ст.198 ПК в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року на загальну суму 22 867 111 грн., яке мало наслідком порушення абз.«а» п.200.4 ст.200 ПК України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 22 867 111 грн.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Факт наявності у позивача усіх первинних бухгалтерських документів відповідачем не спростовується, однак, зазначається, що несплачений суб'єктами господарювання (у випадку ПАТ "ДМК ім.Ф.Е.Дзержинського" - постачальниками І-III ланок) ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно абз.«а» п.200.4 ст.200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України містить загальні норми щодо самого поняття «бюджетне відшкодування» та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст.200 даного Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином податкова накладна як звітний податковий документ, є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно положень 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Доказів того, що станом на момент проведення господарських операцій позивачем з вищевказаними контрагентами, останні не знаходились в Єдиному реєстрі як юридичні особа та не були платниками ПДВ, відповідачем суду не надано.

Доказів того, що придбані позивачем товари (роботи, послуги), не використовувались Товариством у власній господарській діяльності, також матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки від 18.08.2011 р. не зафіксовано того, що підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ стало надання Товариством неналежно оформлених первинних документів, в т. ч. податкових накладних, які підтверджують господарські операції з його контрагентом.

В податковому обліку податкові накладні, що були виписані контрагентами позивача і наявність яких відповідачем не заперечується, Товариством включено до складу податкового кредиту у квітні 2011 року, що встановлено податковим органом при перевірці Товариства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що і було встановлено судом першої інстанції і не спростовано скаржником.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем в апеляційній скарзі та у ході судового розгляду справи не надано суду належних доказів встановлення вини та умислу позивача щодо отримання податкової вигоди.

Податковим органом не надано суду доказів недійсності вищевказаних договорів, використання придбаних робіт у неоподатковуваних операціях.

Не надано суду також і вироків відносно посадових осіб контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

При цьому, за приписами ч.4 ст.72 КАС України обов'язковими такі вироки суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, буде лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, норми Податкового кодексу України не пов'язують право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагенти позивача по ланцюгу постачання не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та законність своїх висновків, викладених в акті перевірки від 18.08.2011 р. щодо завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 22 867 111 грн.

Отже, недоведеними є посилання скаржника на те, що матеріали перевірки свідчать про здійснення Товариством протягом перевіреного періоду операцій, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів «сумнівних» контрагентів та отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи ж з того, що позивачем податковий кредит сформований правомірно, то відповідно безпідставним є зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 22 867 111 грн. з застосуванням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 29.08.2011 р. № 0000778812 (т.1, а. с.46).

Наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, відповідачем надано клопотання про заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, з доданням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 р. у справі № 2а/0470/2034/12 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012р. у справі № 2а/0470/2034/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко