Рішення № 37160778, 30.01.2014, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/4642/13-ц

Провадження № 2/427/68/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.01.2014 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Маркової Т.Г.,

при секретарі: Гойдіній Я. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська цивільну справу за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказує, що 09.04.2012 року з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53400233326В на видачу грошового кредиту в сумі 99 500 грн. на строк до 09.04.2015 року включно з відсотковою ставкою 25% річних. За умовами договору на позичальника покладений обов»язок сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі в порядку та в строки, встановлені кредитним договором. Повернення процентів та кредиту здійснюються щомісячно згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг. Відповідач умови договору не виконав, має заборгованість, яка станом на 21.05.2013 року становить 99 980 грн. 88 коп., яка складається з: 71 596, 23 грн. - сума кредиту, що залишилась неповернутою; 13848, 60 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 6312, 76 грн. - сума не погашених відсотків за період з 11.02.2013 року по 20.05.2013 року з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 760, 69 грн. - сума нарахованих відсотків за період з 08.05.2013 р. по 20.05.2013 р.; 5767, 07 гр. - сума несплаченої пені за весь час прострочення кредиту згідно з п. 7.1 кредитного договору; 94,80 грн. - сума 3,0 відсотків річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту; 1574, 84 грн. - сума несплаченої пені за весь час прострочення відсотків згідно з п. 7.1 кредитного договору; 25,89 грн. - сума 3.0 відсотків річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків, які позивач просить стягнути на його користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 999, 81 грн.

Представник позивача в судове засідання не з»явилася, надала заяву, якою просить розглянути справу у її відсутності, наполягає на задоволенні позову. Не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надав письмове заперечення проти позову в якому зазначив, що відповідно до п. 5.2.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення з вимогою дострокового повернення. Станом на поточну дату він не отримав повідомлення банку про дострокове повернення кредиту, що виключає право позивача на звернення до суду. Позивач нарахував за прострочення виконання зобов'язань за договором пеню у розмірі 0,5 % за кожен день. Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною ставкою Національного банку України згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені. Також відповідач наголошує на своєму скрутному фінансовому становищі та вважає, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Зазначає, що позивач неправомірно нарахував йому за прострочення виконання зобов'язань 3 відсотки річних згідно із ст. 625 ЦК України, оскільки між сторонами виникли правовідносини на підставі договору, який має інший процент, встановлений договором за користування грошовими коштами банку - процентна ставка за кредитом. На підставі викладеного, просить суд зобов'язати позивача здійснити новий перерахунок суми позовних вимог з урахуванням викладених зауважень. Крім того, вказує, що він знаходиться в скрутному фінансовому становищі, оскільки працює на підприємстві, яке знаходиться в стадії банкрутства та не виплачує заробітну плату працівникам, при цьому має на утриманні двох неповнолітніх дітей та повнолітню дитину, якій сплачує аліменти на період навчання. Звертає увагу суду на те, що за розрахунком позивача прострочена сума боргу становить 13 835.40 гр., а розмір нарахованої пені 7 341.91 гр., до того ж позивачем нараховані інфляційні витрати та три відсотки річних на загальну суму 133.89 гр., що вказує на те, що нарахований позивачем розмір неустойки значно перевищує розмір збитків позивача. Так, припустимі збитки позивача - це неможливість використання грошових коштів у кредитуванні інших осіб. По підрахункам відповідача ймовірний прибуток позивача за час прострочення міг становити 1 421 гр. 45 коп., виходячи із розрахунку: 13 835.40 гр. х 25% : 365 х 150, де 13 835.40 гр. - сума простроченого платежу, 25%- ставка кредитування, 350 - кількість днів у році, 150 - кількість днів прострочення станом на 21.05.2013 року. З урахуванням викладеного, просить зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки.

Оскільки, про день слухання справи відповідач був належним чином повідомлений, неодноразово надавав суду заяви про відкладення розгляду справи без документального підтвердження поважності причин неявки, як і на сьогоднішній день, та не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних доказів по справі, в тому числі його заперечень проти позову, з постановленням по справі заочного рішення, на підставі ст. 224 ЦПК України, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, визнані достатніми для розгляду справи по суті, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачає ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно зі ст.ст.1054, 1049 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

В судовому засіданні встановлено, 09.04.2012 року між відповідачем та позивачем було укладено кредитний договір № R53400233326В на видачу грошового кредиту в сумі 99 500 грн. на строк до 09.04.2015 року включно з процентною ставкою 25% річних (а.с11-14). За умовами договору на позичальника покладений обов'язок сплатити комісійну винагороду, повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі в порядку та в строки, встановлені кредитним договором. Повернення процентів та кредиту здійснюються щомісячно, згідно з графіком повернення кредиту та сплати процентів, розрахунку вартості сукупних послуг (а.с.15), але відповідач умови договору не виконав, має заборгованість, яка, відповідно до розрахунку позивача, станом на 21.05.2013 року становить 99 980 грн. 88 коп., що складається з: 71 596, 23 грн. - суми кредиту, що залишилась неповернутою; 13848, 60 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 6312, 76 грн. - сума не погашених відсотків за період з 11.02.2013 року по 20.05.2013 року з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 760, 69 гр. - сума нарахованих відсотків за період з 08.05.2013 р. по 20.05.2013 р.; 5767, 07- сума несплаченої пені за весь час прострочення кредиту згідно з п. 7.1 кредитного договору; 94,80 грн. - сума 3,0 відсотків річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту; 1574, 84 грн. - сума несплаченої пені за весь час прострочення відсотків згідно з п. 7.1 кредитного договору; 25,89 грн. - сума 3.0 відсотків річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків ( а.с. 6-7).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що відповідно до п. 5.2.2 договору, Банк зобов'язаний був направити йому письмову вимогу про дострокове повернення кредиту. Як убачається з зазначеного пункту договору - він визначає право Банку, а не обов'язок щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та позасудове врегулювання цього спору. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової суми кредиту, є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності звернення позивача з даним позовом до суду.

Що стосується заперечень відповідача в частині нарахованої пені та зменшення розміру штрафної санкції, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладанні договору, сторонами за договором було визначено конкретний розмір пені за прострочення позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту таабо сплати процентів, який складає 0.5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Підписавши кредитний договір, відповідач надав свою беззаперечну згоду на застосування такого розміру штрафних санкцій у разі невиконання ним кредитних зобов'язань. Отже, підписавши договір та отримавши від Банку кредитні кошти, позичальник взяв на себе не лише зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків, а й всі можливі ризики, пов'язані з поверненням отриманих кредитних коштів, тому до укладання Кредитного договору саме відповідач зобов'язаний був проаналізувати свій фінансовий стан та визначити можливість його повернення. До речі, на підтвердження скрутного матеріального становища відповідач надає довідку щодо наявності заборгованості по заробітній платі з серпня 2011 року до вересні 2013 року, в той час як кредитний договір на отримання кредиту в розмірі 99 500 гр., тобто на досить значну суму, він укладає 09.04.2012 року.

Що стосується заперечень відповідача проти нарахованих позивачем 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків. Оскільки сплата неустойки та відшкодування збитків є самостійними формами цивільно-правової відповідальності, ч. 2 ст. 552 ЦК України дозволяє їх одночасне застосування у разі порушення боржником зобов'язання. Стаття 625 ЦК України передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти річних, передбачені даною статтею є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання та можуть стягуватися поряд із пенею. Крім того, проценти, які передбачені кредитним договором - це плата за користування чужими грошовими коштами, а проценти, про які йдеться в ч. 2 ст. 625 ЦК України - це один із видів санкції, що підлягають сплаті за прострочення грошового зобов'язання. Тобто за змістом ст. 625 ЦК України, відповідальність за порушення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації ( плати) від боржника за користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати неустойки ( пені) за порушення виконання зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в рамках однієї цивільно-правової відповідальності відповідач зобов'язаний повернути не лише кредит, проценти, а й сплатити пеню, індекс інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо зменшення на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, розміру заявленої до стягнення суми пені, нарахованої за неналежне виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, яка позивачем нарахована в розмірі 7341.91 гр., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як убачається з розрахунку позивача, сума простроченого боргу відповідача з урахуванням індексу інфляції станом на 21.05.2013 року становить 13848.60 гр. та сума прострочених непогашених відсотків за період з 11.02.2013 року по 20.05.2013 року з урахуванням індексу інфляції становить 6312.76 гр., а також сума нарахованих відсотків за період з 08.05.2013 року по 20.05.2013 року становить 760.69 гр., розрахунок яких відповідач не оспорює. Таким чином, позивач, внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачам, був позбавлений можливості використання грошових коштів у кредитуванні інших осіб на суму 20 922.05 гр., внаслідок чого його припустимі збитки, з урахуванням 150 днів прострочення, становили 20922.05 гр. х 25 % : 365 х 150 = 2149.53 гр., тобто нарахований позивачем розмір неустойки в сумі 7341.91 гр. значно перевищує розмір ймовірних збитків в розмірі 2149.53 гр.

Як убачається з довідки ВДВС Свердловського міського управління юстиції, на примусовому виконанні у них знаходяться виконавчі листи щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - у розмірі 13 частини його доходів та на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на період її навчання до 30.06.2016 року - у розмірі 14 частини його доходів ( а.с. 53). Крім того, згідно довідки арбітражного керуючого від 13.11.2013 року, заборгованість ДП «Укрдонбасекологія» перед відповідачем з заробітної плати за період з серпня 2011 року до вересня 2013 року становить 133 249.76 гр. Зазначені обставини суд визнає істотними з урахуванням яких, а також того, що нарахований позивачем розмір неустойки значно перевищує розмір ймовірних збитків, суд приходить до висновку щодо зменшення розміру нарахованої позивачем пені з 7341.91 гр. до 3000 гр.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути: 95 638 гр. 97 коп., які складаються з: 71 596, 23 грн. - сума кредиту, що залишилась неповернутою; 13848, 60 грн. - сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 6312, 76 грн. - сума не погашених відсотків за період з 11.02.2013 року по 20.05.2013 року з урахуванням індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України; 760, 69 грн. - сума нарахованих відсотків за період з 08.05.2013 р. по 20.05.2013 р.; 3000 гр. - сума несплаченої пені за весь час прострочення кредиту та відсотків, згідно з п. 7.1 кредитного договору; 94,80 грн. - сума 3,0 відсотків річних від суми простроченого кредиту за весь час прострочення кредиту; 25,89 грн. - сума 3.0 відсотків річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення відсотків.

Крім того, у відповідності зі ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 956,97 грн.

На підставі ст.ст. 551, 553, 625, 629, 610, 1054, 1059, ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11 ,60, 212-215, 223-224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ «ВТБ БАНК» в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, і.к. НОМЕР_1, на користь ПАТ «ВТБ БАНК» в особі відділення "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ БАНК", код ЄДРПОУ: 14359319, рахунок № 29096000003086 у відділенні "Донецька регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ БАНК", код банку 321767 заборгованість за кредитним договором та відсоткам в розмірі 95 638 гр. 97 коп. та судовий збір у сумі 956,97 грн.

Копію заочного рішення протягом 3 днів направити відповідачу, роз'яснивши його право протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, звернутися до Свердловського міського суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набуває законної сили, якщо потягом вказаного часу не надійде заява про його перегляд або апеляційна скарга на нього.

Суддя Т.Г.Маркова.