Ухвала суду № 37159615, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12577/13-а(1 том+1 дод) Головуючий у 1-й інстанції:Смолій І.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Золотоверх І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Гарантія-Торг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову документальну виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Гарантія-Торг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки складено акт від 02.07.2013 за № 242/26-56-22-01-03/33786889.

Враховуючи висновки наведеного акту перевірки та висновки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за результатами адміністративного оскарження, контролючим органом встановлено допущення позивачем порушення податкового законодавства, а саме : пп. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 171 557 грн за травень 2012 року, завищення значення рядка 19 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 20112 грн 40 коп. за грудень 2012 року та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24) за грудень 2012 р. на суму 234689 грн 04 коп.; пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.139.1.1. п.139.1. ст. 139, п. 1 п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», п. 144.1 ст. 144, п. 152.10 ст. 152 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 883 146 грн, в тому числі по періодам: II квартал 2012 року - 250915 грн, ІІІ квартал 2012 року - 319 636 грн, VI квартал 2012 року - 312 595 грн, та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 1626236 грн.

23 липня 2013 року на підставі зазначених вище порушень податкового законодавства, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 000132201 яким позивачу збільшено розмір зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 103 932 грн 50 коп.; № 0001342201 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 214 446 грн; №0001332201 зменшено розмір від'ємного значення рядка 19 декларації та від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість у розмірі 254801 грн 80 коп.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення ДП «Гарантія-Торг» звернулося за захистом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що при проведенні інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 01 квітня 2011 року переоцінка (дооцінка) нерухомого майна, здійснена у 2009 році у бухгалтерському обліку згідно пунктів 16 та 17 П(С)БО 7, була правомірна врахована ДП «Гарантія-Торг» для даних податкового обліку з метою нарахування амортизаційних відрахувань, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті неправомірно.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору купівлі-продажу від 04.05.2006 укладеного позивачем з ТОВ «ВКФ «Техносервіс», придбано нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень адміністративно-лабораторного корпусу № 9 б.

З метою проведення реконструкції даного нежитлового приміщення позивачем укладено відповідні договори з ТОВ «БК «Гарант-Сервіс». Після завершення виконання будівельно-монтажних робіт з ремонту та реконструкції нерухомого, що призвело до збільшення реальної вартості такого майна ДП «Гарантія-Торг» проведено незалежну оцінку вартості такого нежитлового приміщення.

В результаті чого, позивачем у бухгалтерському обліку приведено вартість основного засобу (об'єкту нерухомого майна) до рівня експертної вартості, згідно звіту ПП ТОВ «Бюро Верітас Україна» від 05.05.2009 про незалежну оцінку вартості нерухомого майна.

Абзацом 1 п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 ПК України з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПК України застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року (абз. 4 п. 6 наведеного підрозділу «Перехідні положення» ПК України).

Відтак, підсумовуючи наведене судова колегія погоджується з висновкам суду першої інстанції, що включення дооцінки до бухгалтерського обліку повинно було здійснюватись за чинними на момент проведення дооцінки правилами, тобто у порядку, передбаченому Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92.

Також, як вірно зауважено судом, при інвентаризації об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року з метою подальшого нарахування амортизації за нормами ПК України, вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів визнається як різниця (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо та суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на 1 квітня 2011 року.

Що ж стосується, оренди частини житлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, в корпусі 5, судова колегія вважає за необхідне вказати наступне.

В даному приміщені зберігається, придбане ТОВ «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс» торгове обладнання, що підтверджується договором № 7-П від 19.12.2006 під час проведення робіт з ремонту та реконструкції нерухомого майна ДП «Гарантія-Торг» та актами приймання-передачі товару. Дане обладнання обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», субрахунок 15.2, як таке, що придбане та не введене в експлуатацію, що підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями ДП «Гарантія-Торг» по рахунку 15.2, по дебету рахунку 15.2 загальна суму за даними бухгалтерського обліку становить 815440 грн 56 коп.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача щодо неправомірності орендування приміщення за ціною вищою, ніж за якою Товариство здає власні, оскільки чинним законодавством України не передбачено такої заборони.

Слід зауважити і те, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює заперечення на позовну заяву, висновки акту від 02.07.2013 №242/26-56-22-01-03/33786889 та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.,

Твердохліб В.А.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.