Рішення № 37156916, 13.02.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18044/13-ц

н/п 2/640/397/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року . Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Сенаторова В.М.

при секретарі - Сергєєвої Н.С.

представника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про визнання договору частково недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ « СК « АХА Страхування» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним Договір добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 2293983/АКН від 27.09.2012 року, укладений між ОСОБА_2 (61054, АДРЕСА_1) та АТ «СК «АХА Страхування» (код ЄДРПОУ 20474912, м. Київ, вул. Іллінська, 8) з моменту його укладення, в частині предмету Договору, пов'язаного з майновими інтересами Страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з: володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим майном вказаним в п. 5.1.1. Договору (житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди життю здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок володіння (користування або розпорядження) Страхувальником

застрахованим майном, включаючи усі пов'язані з вказаним предметом Договору права та обов'язки сторін та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник страхової компанії вказав, що 27.09.2013 року між АТ «СК «АХА Страхування» та відповідачем було укладено Договір добровільного комплексного страхування майна, відповідальності та від нещасного випадку № 2293983/АКН (надалі -«Договір»). На підставі поданої Страхувальником Заяви-анкети від 27.09.2013 року між сторонами спору було визначено предмет Договору - майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з:

володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим майном, вказаним в п. 5.1.1. Договору (житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надалі - «Застраховане майно», «Застрахована будівля»); відшкодування Страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб внаслідок володіння (користування або розпорядження) Страхувальником застрахованим майном; життям, здоров'ям та працездатністю Застрахованої особи. У свою чергу, в Заяві-анкеті від 27.09.2013 року відповідачем зазначено, що площа застрахованого будинку становить 88,5 кв.м. та будинок не знаходиться в аварійному стані.

20 червня 2013 року Страховиком було отримано повідомлення від відповідача про настання події, а саме: пожежа в застрахованій будівлі, що відбулась 18.06.2013 року в АДРЕСА_1, внаслідок якого було пошкоджено об'єкт страхування.

Страховику було надано Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 17.05.2005 року, виданий в БТІ м. Харків, інвентаризаційна справа № 26198, із якого вбачається, що частка права власності Відповідача відносно будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, із загальною площею 88,5 кв.м. становить 1/2 частину будинку, а розмір зносу даної будівлі становить 69%. Згідно з Правилами визначення фізичного зносу житлових будинків (Стандарт СОУ ЖКГ 75.11 -35077234. 0015: 2009 Житлові будинки) фізичний знос в розмірі 61-80 % оцінюється як ветхий - стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий, обмежене виконання елементами будинку своїх функцій.

Таким чином, на думку позивача, на момент приймання на страхування будинок знаходився в аварійному стані, а загальна площа належного відповідачу майна становить 1/2 площі домоволодіння, що свідчить про надання Страховику неправдивих відомостей щодо об'єкту страхування та ступеня страхового ризику, під час укладення Договору.

Позивач вважає, що якби Страховик був проінформований про вищезазначені факти щодо об'єкту страхування, майнові права та обов'язки Страхувальника, щодо якого становили предмет Договору, то страхова компанія відмовилась б від укладення Договору, так як страхування такого майна не передбачене Правилами страхування, суперечить загальному змісту Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» та при настанні будь-якого застрахованого ризику унеможливлює можливість встановлення дійсних причин та розміру збитку.

Крім цього, позивач вважає, що відповідач навмисно ввів страхову компанію в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Омана має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В судовому засіданні представник страхової компанії за довіреністю ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і просив визнати договір страхування частково недійсним з підстави надання відповідачем неправдивих відомостей при укладанні вказаного Договору.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вказав проте, що при укладання договору страхування від 27.09.2012 року він надав паспорт на своє ім'я, технічний паспорт на належний йому будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 вважає, що позивач бажає визнати недійсним договір страхування з метою не сплачувати відповідачу страхові суми у зв'язку з пожежею.

Суд, вислухав пояснення сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2012 року між АТ « Страхова компанія « АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності від нещасного випадку № 2293983 / а. с. 4 /

20 червня 2013 року Страховиком було отримано повідомлення від ОСОБА_2 про настання події, а саме: пожежа в застрахованій будівлі / яка належить ОСОБА_2 /, що відбулась 18.06.2013 року в АДРЕСА_1, внаслідок якого було пошкоджено об'єкт страхування.

Проти даних фактів сторони не заперечували.

Згідно п.6.1. Додатку № 2 до Правил № 007 добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ від 17.04.2009 року, які надав позивач та користується ним при укладанні договорів страхування, для укладання Договору страхування Страхувальник / в даному випадку ОСОБА_2 / подає Страховику письмову заяву за формою, встановленою Страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти Договір страхування. При укладанні Договору страхування Страховик має право запросити у страхувальника будь - які документи, необхідні для оцінки страхового ризику / а.с. 11 - 23 /

На підставі п.6.1.1 вказаного Додатку за згодою Страховика Договір страхування може бути укладений без попереднього огляду майна.

В порядку п.7.1.1 вказаного Додатку Страховик має право перевіряти стан застрахованого майна на відповідність умовам, зазначеним у заяві на страхування.

В судовому засіданні представник позивача вказував, що при укладанні вказаного договору страхування ОСОБА_2 не надавав технічний паспорт на належний йому будинок, але ж з вищевказаного Додатку вбачається, що Страховик не був позбавлений можливості та зобов'язаний був до укладання договору страхування витребувати у позивача технічний паспорт на будівлю, / п.6.1 Додатку /, перевірити стан майна / п.7.1.1. Додатку / та виконати інші дії при перевірки поданої ОСОБА_2 заяви на укладання договору страхування.

Крім цього, в судовому засіданні ОСОБА_2 надав відповідь за підписом начальника архівного відділу Харківської міської ради Н.О. Чернова проте. що рішення виконавчого комітету Київської районної ради за 2005 рік про визнання будинку АДРЕСА_1 аварійним в архівному відділі не виявлено.

В порядку ст. 229 ЦК України, на яку посилається позивач, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За змістом вказаної статті під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

В даному випадку позивач мав можливість укладати договір, аварійність будинку могла вплинути на суми страхування, але позивач не був позбавлений оглянути будинок з метою встановлення його стану і вирішення питання про суму страхування.

З урахуванням наведеного, на думку суду, позивач не довів, що помилка, на що він посилається у позовній заяві, має істотне значення, а тому у задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 229 ЦК України, Законом України « Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», від 06 листопада 2009 року № 9, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства « Страхова

компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про визнання договору частково недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -