Рішення № 3715456, 25.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.09 р. Справа № 6/103

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Д.Подколзіної

при секретарі Лізенко Г.В.

розглянувши матеріали справи за первісним позовом:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк

за участю третьої особи__ __________

про стягнення 1 005 698грн. 42коп.

за зустрічною позовною заявою:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області

за участю третьої особи _____________

про стягнення 157 286грн. 09коп

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічною позовною заявою) –

Суязов Д.Ю. - представник по довіреності від 19.03.2009р.

від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічною позовною заявою) – Костенко І.А. – представник по довіреності №753 від 10.02.2009р.

від третьої особи –

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 20.05.2009р.

до 25.05.2009р., для проведення між сторонами

по справі звірки розрахунків.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк основного боргу у сумі 865 601грн. 72коп., пені у сумі 67 760грн. 29коп., інфляційних у сумі 63 866грн. 52коп., 3% річних у сумі 8 469грн. 89коп. відповідно договору постачання №1358 від 24.07.2006р. (Усього 1 005 698грн. 42коп)

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.04.2009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що згідно з додатком №2 „Додаткові умови постачання товару до договору”, який відповідно до п.11.2 договору є його невід’ємною частиною, відповідач вправі вимагати від позивача сплати певних сум, погоджених позивачем та відповідачем відповідно до ст.627, 628 ЦК України.

У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області основного боргу у сумі 50 735грн. 39коп., 3% річних у сумі 2 231грн., інфляційних у сумі 18 544грн. 04коп. та штрафу у розмірі 85 775грн. 29коп. відповідно договору постачання №1358 від 24.07.2006р. (Усього157 286грн. 09коп.), яку ухвалою від 14.05.2009р. суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/103.

Відповідач за зустрічною позовною заявою у відзиві вих.21/02-1 від 19.05.2009р. заперечив проти зустрічного позову та пояснив, що згідно п.5 додаткової угоди №3 від 02.01.2008р. покупець вправі, попередньо повідомивши постачальника, після 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, удержати із сум, що підлягають перерахунку постачальнику за поставлені товари, суми зазначені в п.п.1.1-1.8. У зв”язку з чим наполягав на тому, що позивач за зустрічною позовною заявою з метою належного виконання умов договору та норм чинного законодавства мав можливість утримати з сум дебіторської заборгованості, які належали до сплати ТОВ фірма „Колбіко”, вказані суми по рахунках, таким чином застосування до відповідача штрафів згідно з п.9 додаткової угоди №3 від 02.01.2008р. є безпідставним.

Позивач за первісним позовом неодноразово уточнював, збільшував позовні вимоги, але остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу у сумі 769 866грн. 33коп., пені у сумі 115 085грн. 78коп., інфляційних у сумі 73 447грн. 19коп., 3% річних у сумі 14 387грн. 31коп. (Усього 972 786грн. 61коп.), про що було викладено позивачем у заяві від 25.05.2009р. про зменшення позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

19 травня 2009р. відповідач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення, в якій просить суд відстрочити виконання рішення на 6 місяців, у зв»язку з складним фінансовим становищем, що спричинено фінансовою кризою в Україні. Також зазначив, що сума, яка стягується з відповідача є великою, виведення з обігу цих коштів у цей час призведе до поглиблення фінансових труднощів у відповідача, що може стати причиною скорочення робочих місць на підприємстві.

Позивач за первісним позовом заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення на 6 місяців, оскільки в разі відстрочення виконання рішення на будь-який термін то, це може призвести до того, що позивач буде не в змозі своєчасно та належно виконати зобов”язанння за кредитними договорами, а отже банк може зобов”язати позивача достроково у повному обсязі погасити усі суми кредиту. Також зазначив, що фінансовий стан позивача дуже складний, а кредити отримані в декількох установах банків, то не виконання хоч би жодного із зобов”язань може призвести до ланцюгової реакції по не виконанню зобов”язань по усім кредитним договорам. І як наслідок позивач може бути об”явлений банкрутом, що призведе к звільненню більш як однієї тисячі осіб, що у свою чергу негативно вплине на ситуацію з трудовими ресурсами у м.Макіївка, так і в області.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

24 липня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк був укладений договір постачання №1358, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу товар відповідно до поданого замовлення, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по ряду товарним накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 865 601грн. 72коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки у адресу відповідача товару, а саме: товарні накладні по якій відповідач отримав товар, акти звірки взаєморозрахунків підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк.

Пунктом 1.2 укладеного договору сторони встановили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Додатковою угодою №2 до договору постачання №1358 від 24.07.2006р. сторони передбачили, що покупець перераховує кожні 14 банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 769 866грн. 33коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Пунктом 6.2 договору постачання №1358 від 24.07.2006р. сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору постачання №1358 від 24.07.2006р. і своєчасно не оплатив поставлений товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 115 085грн. 78коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 73 447грн. 19коп. та 3% річних у сумі 14 387грн. 31коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем за первісним позовом до теперішнього часу переданий позивачем товар не оплачений, то суд вважає в цій частині позовні вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, оскільки при вирішенні спору між сторонами по справі повинні враховуватись матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору тощо. Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені. Також необхідно зазначити, що скрутне фінансове положення відповідача повністю суперечить інтересам позивача, який на сьогодні має не дуже сприятливий фінансовий стан, при цьому, відповідач повністю винний у виникненні спору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом треба віднести на відповідача за первісним позовом, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області основного боргу у сумі 50 735грн. 39коп., 3% річних у сумі 2 231грн., інфляційних у сумі 18 544грн. 04коп. та штрафу у розмірі 85 775грн. 29коп. відповідно договору постачання №1358 від 24.07.2006р. (Усього157 286грн. 09коп.)

Зустрічний позов мотивований тим, що згідно додатку №2 „Додаткові умови постачання товару до договору”, який відповідно до п.11.2 договору є його невід”ємною частиною, позивач вправі вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплати певних сум, погоджених позивачем та відповідачем.

Позивач за зустрічною позовною заявою вказує на те, що пунктом 1.17 додаткової угоди №3 від 02.01.2008р. передбачено, що відповідач сплачує позивачу винагороду за досягнутий щомісячний обсяг постачань у розмірі 11% від вартості товарів, поставлених та оплачених постачальником. Також відповідач компенсує позивачу за підтримку товарного вигляду товару щомісяця 1% від вартості поставлених відповідачем товарів. (п.1.18)

Позивач за зустрічною позовною заявою в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 09.09.2008р. відповідачу був виставлений рахунок №АМ-0970428 на суму 142 564грн. 88коп. (за досягнутий обсяг постачань за серпень) та рахунок №АМ-0970517 від 09.09.2008р. на суму 10 527грн. 05коп. (компенсація за підтримку належного товарного вигляду товару). Термін оплати по вказаним рахункам закінчився -23.09.2008р.

29.10.2009р. позивачем виставлений рахунок відповідачу №АМ-0973460 від 29.10.2008р. на суму 225 049грн. (за послуги, спрямовані на збільшення обсягів реалізації продукції в магазинах позивача). Термін оплати по вказаному рахунку закінчився-12.11.2008р.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом вказані рахунки були направлені відповідачу 09.09.2008р. електронною поштою та надані представнику відповідача Назінко А.10.09.2009р.

Суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.5 додаткової угоди №3 від 02.01.2008р. до договору постачання №1358 від 24.07.2006р. вбачається, що постачальник зобов”язаний оплатити зазначені в п.п.1.1-1.18 суми за допомогою банківського переводу на рахунок покупця протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку. Покупець вправі, попередньо повідомивши постачальника, після 10 банківських днів з моменту отримання рахунку, удержати із сум, що підлягають перерахунку постачальнику за поставлені товари, суми зазначені в п.п.1.1-1.8.

Розглянувши матеріали справи суд встановив, що дебіторська заборгованість ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» складала:

- станом на 23.09.2008р. - 777 967,74 грн., а сума яка підлягала утриманню - 153 091,93грн.;

- станом на 12.11.2008р. - 1 107 983,08 грн., а сума яка підлягала утриманню -225 049,00грн.

За приписами частини 2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Враховуючи вищевказані обставини суд вважає, що ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» з метою належного виконання умов договору та норм чинного законодавства України мав усі можливості утримати з сум дебіторської заборгованості які належали до сплати ТОВ фірма «Колбіко», вказані суми по рахунках, таким чином застосування до ТОВ фірма «Колбіко» штрафів згідно з п. 9 додаткової угоди № 3 від 02.01.2008р. є безпідставними, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач у зустрічному позові вказує 4 (чотири) рахунки:

- рахунок №АМ-0981213 на суму 14 517,50 грн.;

- рахунок № АМ-0981214 на суму 6 710,00грн.;

- рахунок № АМ-0981215 на суму 27 857,89 грн.;

-рахунок № АМ-0981216 на суму 1 650.00 грн., які як стверджує він за допомогою електронної пошти були направлені 13.04.2009р. ТОВ фірма «Колбіко».

Суд вважає, що дане ствердження не відповідає дійсності, тому що зазначені рахунки за допомогою електронної пошти ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» надіслав ТОВ фірма «Колбіко» лише 07.05.2009 року, про це було заявлено 14.05.2009 року представником ТОВ фірма «Колбіко» у судовому засіданні, а також наданий роздрук електронної сторінки підтверджуючої отримання по електронної пошті вищезазначених рахунків 07.05.2009р. ТОВ фірма «Колбіко» від ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор».

Таким чином строк по сплаті зазначених рахунків спливає лише 22.05.2009 року, отже застосування до відповідача за зустрічною позовною заявою сум штрафів нарахованих по цим рахункам є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи суми по рахункам № АМ-0981213 на суму 14 517,50 грн., рахунок № АМ-0981214 на суму 6 710,00грн., рахунок №АМ-0981215 на суму 27 857,89 грн., рахунок №АМ-0981216 на суму 1 650,00грн. у заяві про уточнення позовних вимог № 20/03-1 від 13.05.2009 року, були враховані ТОВ фірма «Колбіко», а отже була зменшена сума основного боргу позивача за зустрічним позовом перед відповідачем за зустрічним позовом на суму 50 735,39 грн.

На підставі вищевикладене, суд вважає, що позивачу за зустрічним позовом у позові слід відмовити, у зв’язку з безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 60, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк про стягнення 972 786грн. 61коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” (83012 м.Донецьк, вул.Соколина, б.38, п/р26003959968354 у філії „ПУМБ” м.Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 32516492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” (86116 м.Макіївка, Донецької області, вул.Лебедєва, п/р2600312086 у ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” МФО 335076, ЄДРПОУ 24658276) основний борг у сумі 769 866грн. 33коп., пеню у сумі 115 085грн. 78коп., інфляційні у сумі 73 447грн. 19коп., 3% річних у сумі 14 387грн. 31коп., витрати по сплаті держмита у сумі 10 056грн. 98коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок „Амстор” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „КОЛБІКО” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 157 286грн. 09коп. відмовити.

У судовому засіданні 25.05.2008р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.05.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя Подколзіна Л.Д.