Рішення № 3715297, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/125

26.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Рорса»

про стягнення 42 395,54грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники

від позивача Данькевич І.В.- предст. (дов. від 01.04.2009р.)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 42 395,54грн. (37043,96грн. –основного боргу, 1851,18гн.- штрафних санкцій, за користування чужими коштами, 3037,60грн. –збитків від інфляції, 462,80грн. -3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання із оплати наданих послуг.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 16-а, оф. 99, відповідно ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

У судовому засіданні 26.05.2009р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 37043,96грн. –основного боргу, 2556,03грн. –збитків від інфляції, 356,23грн. -3% річних, 1424,92грн. –штрафних санкцій за користування чужими коштами.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі замовлення від 09.08.2008р. №320-1 позивач надав відповідачу послуги із перебазування котка та роботи грунтового котка, що підтверджується підписаним сторонами Актом виконання робіт (надання послуг) №243 від 10.10.2008р. на суму 37043,96грн.

Оскільки між позивачем і відповідачем не був встановлений строк (терміну) виконання відповідачем (боржником) обов’язку щодо оплати наданих послуг, позивач в порядку п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України 14.01.2009р. направив на адресу відповідача вимогу про оплати одержаної продукції, яка вручена відповідачу 17.01.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач у строк семи днів з дня отримання вимоги вартість наданих послуг у розмірі 37043,96грн. не оплатив.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 37043,96грн. основного боргу.

Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 37043,96грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 1424,92рн.- штрафних санкцій за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ознайомившись з розрахунком штрафних санкцій позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 1424,92грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 356,23грн. -3% річних. Вимога позивача про стягнення з відповідача 2556,03грн. збитків від інфляції підлягає задоволенню частково у розмірі 1407,67грн. (за період з лютого 2009р. по квітень 2009р. включно, з урахуванням того, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. Зазначена позиція викладена у листі ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»).

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рорса»(м. Київ, вул. Княжий Затон, 16-а, кв. 99, код ЄДРПОУ 32345048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(м. Київ, вул. Жмеринська, 26, код ЄДРПОУ 32424632) 37043,96грн. –основного боргу, 1424,92грн.- штрафних санкцій за користування чужими коштами, 1407,67грн. – збитків від інфляції, 356,23грн. -3% річних, 402,33грн. - державного мита, 303,83грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій