Ухвала суду № 37151242, 10.02.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/380/2014 Головуючий в І інстанції Зуб І.Ю.

Категорія 20 Доповідач: Лісова Г.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року лютого місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Лісової Г.Є.Суддів:Семиженка Г.В. Бугрика В.В.При секретарі:Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 9 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И Л А:

30.07.2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 6/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1, укладеного 22.02.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на те, що йому належало 16/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, які він разом з ОСОБА_9 подарував ОСОБА_10

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17.02.2011 року визнано недійсним договір дарування 20/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 22.07.2005 року між ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, визнано недійсним договір дарування від 28.09.2005 року 2/100 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_10, ОСОБА_9, визнано за ОСОБА_10 право власності на земельну ділянку площею 0,0227 га розташовану за адресою АДРЕСА_1. У цьому рішенні зазначено, що позивачем передано у власність відповідачці приміщення будинку літ. А позначені на техпаспорті БТІ номерами 1-2,І,ІІ,ІІІ. Ці приміщення на підставі договору від 22.02.2005 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перейшли у власність ОСОБА_6, який ними користується.

Зазначений договір є недійсним з моменту його укладення, оскільки право власності на приміщення, що є предметом цього договору, було визнано за ОСОБА_10 рішенням суду від 17.02.2011 року.

Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу 6/100 частин домоволодіння в АДРЕСА_1, укладений 22.02.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 9 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.

У поданому до апеляційного суду письмовому клопотанні про розгляд справи за його відсутності, ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнав, вважає, що ОСОБА_5 не має жодного відношення до домоволодіння по АДРЕСА_1 та до укладеного договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_7

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною чи сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК, зокрема в ч.1 якої зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Позивач заявляючи вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_6 з ОСОБА_7 22 лютого 2005 року, предметом якого є 6/100 частин домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 не зазначив підстав за якими слід визнати цей правочин недійсним, а також не будучи стороною договору не вказав яке його право порушене цим договором та чи може бути воно відновлене шляхом визнання договору купівлі - продажу недійсним та повернення сторін цього договору до первісного стану.

Підстави визнання цього договору недійсним позивач не зміг пояснити і в суді апеляційної інстанції, а також не довів порушення його прав оспорюваним договором, посилався лише на те, що право власності на приміщення, які є предметом договору купівлі-продажу, визнано за ОСОБА_10

Оскільки судом першої інстанції не було встановлено факту порушення у зв'язку із вчиненням цього правочину прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що є обов'язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним, то суд обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_10 не уповноважувала ОСОБА_5 звертатися в суд з позовом в її інтересах, вона не є стороною в зазначеній справі, а тому доводи позивача про те. що суд повинен вирішити питання щодо належності майна на праві власності ОСОБА_10 не відповідають заявленому позову та вимогам ст.3 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Херсонським ДБТІ 14.07.2005 року домоволодіння розташоване по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 - 4/100 частки, ОСОБА_6- 6/100 частки, яка була предметом оспорюваного договору, ОСОБА_6 - 11/100 частки без відповідного оформлення документів, ОСОБА_5 -16/100 частки, ОСОБА_7 - 63/100 частки.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 9 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді