Ухвала суду № 37150307, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10387/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва до Державної фінансової інспекції у м. Києві, третя особа: Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндохзодів у м. Києві про визнання незаконними дій та відсутність права,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у м. Києві про визнання незаконними дій відповідача щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків та зборів, установлених ПК України та про визнання відсутності права у відповідача щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування податків та зборів, установлених ПК України.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Фінансовою інспекцією у м. Києві відповідно до плану роботи на четвертий квартал 2012 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2010 року по завершений період 2012 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 25.01.2013 року № 11-30/177.

Як зазначено в акті ревізії, було встановлено, що позивачем відповідно до податкових декларацій з плати за землю та банківської виписки від 12.07.2012 року, платіжним дорученням від 12.07.2012 року № 2 з рахунку перераховано УДКСУ Святошинського району м. Києва кошти в сумі 46488847,94 грн з призначення платежу «податок на землю за 2011 рік та 2012 рік сплачено повністю».

Відповідно до даних бухгалтерського обліку по дебету рах. 6412 «податок на землю» 12.07.2012 року відображено сплату коштів в сумі 46488847,94 грн. віднесено на інші операційні витрати (949 рахунок).

Проте, всупереч п.39 рішення Київської міської ради від 27.12.2011 року № 986/7222 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.12.20-1ё0 року № 573/5385 «Про бюджет м. Києва на 2011 рік» в липні 2012 року було зайво перераховано земельного податку за податковий період 2011 року на суму 10513281,36 грн

Таким чином, ревізією законності використання фінансових ресурсів, що надійшли як внесок до статутного капіталу, встановлено факт безпідставного перерахування грошових коштів як земельного податку за податковий період 2011 року на суму 10513281,36 грн та виставлено вимогу відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку, надати до органу Державного казначейства України подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету, як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226 та п. 32.3 ст. 43 ПК України.

У зв'язку з вищезазначеними порушеннями, відповідачем було винесено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень від 22.02.2013 року № 26-11-14-14/2541, пунктом 5 якої встановлено, що всупереч п.39 рішення Київської міської ради від 27.12.2011 року № 986/7222 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 року № 573/5385 «Про бюджет м. Києва на 2011рік» в липні 2012 року позивачем зайво перераховано земельного податку за податковий період 2011 року на суму 10513281,36 грн. У зв»язку з цим позивачу необхідно відобразити в обліку дебіторську заборгованість по сплаті земельного податку, надати до органів Державного казначейства України подання разом із заявою про повернення коштів з бюджету, як це передбачено п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру нарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Як підставу для задоволення позовних вимог позивач зазначив наявність в діях відповідача перевищення повноважень щодо здійснення контролю за нарахуванням податків і зборів, що передбачені ПК України.

Статтею 8 Закону визначено, що орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.

Згідно з п. 1 ст. 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається із п. 46 Порядку проведення інспектування Держфінінспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМ України від 20 квітня 2006 року №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень ( зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих днів після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об»єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

На виконання вищезазначеного пункту Порядку фінансовою інспекцією винесена вимога щодо виявлених порушень.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надавши правову оцінку встановленим у справі обставинам, прийшов до правильного висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо проведення планової ревізії КП по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва, оскільки вона була проведена у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Також суд вірно зазначив, що у ході ревізії відповідач досліджував питання законності використання фінансових ресурсів, що надійшли як внесок до статутного капіталу від УЖКГ Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, тоді як питання про своєчасність, достовірність та повноту нарахування податків і зборів, установлених ПК України, фінансова інспекція не досліджувала.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку відповідач здійснював надані йому законом повноваження, а саме проводив ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства по утриманню земельних насаджень Святошинського району м. Києва і не може бути позбавлений можливості реалізації визначеного пунктом 7 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII права направляти за результатами проведеної ревізії загальнообов'язкові для виконання вимоги керівництву підконтрольних установ з метою усунення виявлених порушень законодавства, порядку ефективного використання коштів і майна, належного державі чи територіальним громадам, забезпечення чого є метою діяльності цих органів згідно з положеннями статті 2 цього Закону.

Аналогічну позицію було викладено Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Добрянське лісове господарство» до Державної фін інспекції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинського району м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 12 лютого 2014 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.