Рішення № 37149832, 12.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/11958/12 Головуючий у І інстанції Пухна О.М.Провадження № 22-ц/780/282/14 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 26 12.02.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року позивач ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що 14 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та позичальником ОСОБА_1, поручителем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 46669,50 доларів США на придбання автотранспортного засобу за ставкою 12,65 % річних, а відповідач зобов'язався щомісячно до 18 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 846,56 доларів США. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість, яка станом на 25 липня 2012 року становить 59118,78 доларів США, що еквівалентно 472536,43 грн. Просив стягнути солідарно на користь позивача з відповідачів заборгованість на загальну суму 59118,78 доларів США, що еквівалентно 472536,43 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором 472536,43 грн. та судовий збір 3219 грн.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як позичальник за даним договором взяв на себе зобов'язання повернути кредит та відсотки за користування кредитом, однак взятих на себе зобов'язань за договором не виконав, та прийшов до висновку про солідарне стягнення із відповідачів як позичальника та поручителя солідарно на користь позивача нарахованої позивачем заборгованості за кредитним договором в розмірі 472536,43 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно договору «Автопакет» № 398/П99/25007-840 від 14 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 як позичальником, ОСОБА_2 як поручителем, банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в сумі 46669,50 доларів США на придбання автотранспортного засобу. Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,65 % річних. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Банк відкриває позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеву кредитну лінію. Надання кредиту та коштів в рамках ліміту кредитної лінії проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США, або перерахуванням коштів за реквізитами, вказаними позичальником письмово, або перерахуванням коштів на поточний рахунок позичальника, за реквізитами, вказаними позичальником. Позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 846,56 доларів США (п. 2.2.1).

Згідно п. п. 5.1, 5.2 договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення. У разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9, 4.3.10 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної у п.п. 1.1 цього договору, за кожен випадок.

Відповідно до службової записки директора відділення ПАТ КБ «Надра» Київського РУ Дейнікової Н.В., «…при видачі кредиту менеджер Шевченківського відділення ОСОБА_4 допустила помилки в нумерації кредитного договору на паперовому носії, тому в програмному модулі кредит заведено під вірним № 409/П/99/2007-840 від 14 серпня 2007 року, а на паперовому носії помилковий № 398/П/99/25007-840 від 14 серпня 2007 року. Інших кредитів під № 409/П/99/2007-840 у Київському РУ не видавалося. Кредити за № 398/П/99/25007-840 в кредитному модулі відсутні. Призначення платежу відповідає нумерації в програмному кредитному модулі - «згідно кр.дог. № 409/П/99/2007-840 від 14 серпня 2007 року».

Згідно заяви на видачу готівки від 15 серпня 2007 року, ОСОБА_1 значиться отримувачем коштів в сумі 46669,50 доларів США, еквівалент 235680,98 грн., за кредитним договором № 409/П/99/2007-840 від 14 серпня 2007 року, проплата за Mitsubishi Pajero, рік випуску 2007. У копії даної заяви, в рядку «Зазначену суму одержав», значиться підпис.

Станом на 25 липня 2012 року в зв'язку із неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору утворилася заборгованість в сумі 59118,78 доларів США, що станом на 25 липня 2012 року становить 472536,43 грн., та складається із 333501,05 грн. непогашеного кредиту, 74417,53 грн. несплачених відсотків, 27314,92 грн. несплаченої пені за прострочення сплати кредиту, 37302,93 грн. несплаченого штрафу за порушення умов кредитного договору.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки умови кредитного договору щодо вчасного погашення кредиту і нарахованих процентів відповідачі перед позивачем не виконали і в результаті невиконання зобов'язань виникла заборгованість в розмірі 472536,43 грн., ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи висновки суду першої інстанції про солідарне стягнення вказаної заборгованості із відповідачів на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про існування укладених із ОСОБА_1 кредитних договорів № 398/11/99/25007-840 та № 409/11/99/2007-840 та неможливість в зв'язку із цим стягнення заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на законі та є безпідставними. Дані доводи відповідача перевірялися судом першої інстанції, під час розгляду справи було встановлено, що при видачі кредиту були допущені помилки в нумерації кредитного договору на паперовому носії, тому в програмному модулі кредит заведено під вірним № 409/П/99/2007-840 від 14 серпня 2007 року, а на паперовому носії помилковий № 398/П/99/25007-840 від 14 серпня 2007 року, цим обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку.

За клопотанням представника відповідача по справі була проведена судово-економічна експертиза. Згідно висновку експерта № 2-30/08 від 30 серпня 2013 року за результатами проведення судово-економічної експертизи, оскільки представлені матеріали не містять повної, документально (первинними документами) підтвердженої інформації щодо погашення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором, то визначити дійсний розмір заборгованості за кредитом та нарахованих відсотків на час проведення експертизи не видається за можливе (а. с. 120 - 137).

Суд першої інстанції вірно дав оцінку висновкам експертизи та стягнув суму заборгованості із відповідачів в повному розмірі, оскільки доказами, наявними в матеріалах справи, беззаперечно доведено, що між сторонами укладався кредитний договір, вимоги якого відповідачем не дотримуються належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість; доказів повної сплати заборгованості відповідачами не здобуто та власного розрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок позивача, суду також не надано.

Неможливість визначення експертом розміру заборгованості за кредитним договором не спростовує наданих позивачем доказів щодо укладення сторонами кредитного договору, виконання умов договору позивачем та наявності у відповідачів заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі.

Згідно банківських виписок ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_1 за договором № 409/П/99/2007-840 сплачено 22809,19 доларів США, в тому числі 4945,36 доларів США в рахунок погашення кредиту, 17863,83 долари США - в рахунок сплати процентів за кредитним договором (а. с. 13 - 14, 131), внесені платежі враховані при розрахунку заборгованості.

При цьому неможливість експерта визначити суми коштів по тілу кредиту та процентів за кредитним договором обумовлена тим, що представлені заяви на переказ готівки не містять окремо визначені суми щодо погашення ОСОБА_1 кредиту та процентів за кредитним договором. Експертом відмічено, що згідно договору ОСОБА_1 зобов'язаний повертати кредит та сплачувати банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок банку шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 846,56 доларів США. Платежі, які здійснювалися відповідачем, не були щомісячними. Експертом не прийнято до уваги, що відповідно до п. 22.4 договору «Автопакет» визначено порядок прийняття банком зобов'язань по договору: прострочені відсотки за користуванням кредитною лінією; прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитною лінією; відсотки за користування кредитом; пені та штрафи; прострочена сума кредитної лінії; прострочена сума кредиту; сума кредитної лінії; сума кредиту.

Таким чином висновок експерта не спростовує розрахунку заборгованості, наданого ПАТ КБ «Надра».

При цьому колегія суддів враховує, що відповідачами не надано доказів про проведення платежів за кредитним договором, як б не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей в меморіальних ордерах № 379 від 15 серпня 2007 року із відмітками банку від 25 липня 2012 року та від 15 серпня 2012 року висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються колегією суддів, так як перший з ордерів не містить підпису про отримання суми.

Посилання апелянта на існування платіжного документа від 18 жовтня 2007 року про часткову оплату ОСОБА_1 автомобіля на рахунок ТОВ «НІКО-Україна» в розмірі 125000 грн. та зменшення розміру заборгованості на цю суму є безпідставними, оскільки умовами кредитного договору, наявному в матеріалах справи, сторони такого не передбачали, можливість такого зменшення апелянтом не обґрунтована.

Доводи апелянта про наявність в матеріалах справи документів, які не мають відношення до даного позову, зокрема анкети-заяви клієнта на отримання кредиту на купівлю автомобіля за програмою «Автопакет» від 07 серпня 2007 року, у якій зазначено інший транспортний засіб, висновків суду першої інстанції про стягнення заборгованості за кредитним договором також не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.

Разом із тим колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо солідарного стягнення із відповідачів судових витрат в розмірі 3219 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Покладення судом солідарного обов'язку по сплаті судових витрат не ґрунтуються на вимогах закону та є неправильним.

З огляду на вимоги ст. 309 ЦПК України колегія суддів пришла до висновку про необхідність скасування рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року в частині розподілу судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення із відповідачів на користь позивача ПАТ «КБ «ПриватБанк» судових витрат із кожного в розмірі 1609,50 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року скасувати в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2 із кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судові витрати в розмірі 1609,50 грн.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.