Постанова № 37149753, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №805/17227/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника відповідача Чупахіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/17227/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання незаконною та скасування вимоги від 05.08.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 27.11.2013 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про визнання незаконною та скасування вимоги від 05.08.2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем складено вимогу про сплату боргу № Ф-785 від 05.08.2013, якою позивача зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 1194,03 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною, оскільки він є фізичною - особою підприємцем та знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років з 2000 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військовою служби та деяких інших осіб». Зі змісту ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що вказана норма розповсюджується на всіх пенсіонерів за віком незалежно від того, на якій самі підставі вони отримують пенсію за віком (на загальних підставах чи на пільгових умовах). Просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 05.08.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем та зареєстрований виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 06.02.2002 року, про що свідчить свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Крім того, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області та отримує пенсію за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 (а.с. 11) .

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-785 від 05.08.2013 року, в якій зазначена сума недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1194,03 грн. (а.с. 14).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі по тексту - Закон № 2454), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті четвертому частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.2011 передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв1язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії : за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на позивача не розповсюджується положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки він не досяг пенсійного віку та не отримує пенсію за віком.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з травня 2000 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області та отримує пенсію за вислугою років, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 (а.с. 11).

Статтями 1 та 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII визначені види пенсійного забезпечення. Це, зокрема, довічна пенсія за вислугу років, пенсія по інвалідності, пенсія в разі втрати годувальника та умови призначення пенсії за вислугу років. Окрім інших умов, даний вид пенсії призначається військовослужбовцям у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку.

Таким чином, призначення пільгової пенсії, як за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» жодним чином не позбавляє позивача права бути звільненим від сплати єдиного внеску.

Крім того, вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 12.12.2013 року у справі № К/800/38030/13, від 06.06.2013 року у справі № К/800/20437/1.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що до ОСОБА_3 не може бути застосовано положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464, оскільки зазначена норма права не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати цього платежу всіх пенсіонерів за віком, яким є позивач.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управлінням Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області не доведено правомірність дій щодо винесення вимоги про сплату боргу № Ф-785 від 05.08.2013 року на суму 1194,03 грн..

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи при вирішенні позову, порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановою нового рішення про задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/17227/13-а задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/17227/13-а скасувати.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати противоправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Дружківці Донецької області про сплату боргу № Ф-785 від 05.08.2013 року на суму 1194,03 грн..

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1032 (одна тисяча тридцять дві гривні) 31 копійки.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін