Рішення № 3714874, 19.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09 Справа№ 17/77

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів

про: стягнення 43 404,33 грн.

Представники :

Від позивача: Горбунова О.Л. –представник (Довіреність № 502-1217/2 від 22.02.2008р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ВАТ “Львівобленерго”, м. Львів до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів про стягнення 43 404,33 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 19.05.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.02.2001р. між ВАТ “Львівобленерго” та Військовою частиною А-1587 укладено Договір № 08150 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язувалася постачати електроенергію Військовій частині А-1587 (споживачу), а останній зобов’язувався оплачувати спожиту ним електричну енергію у встановлені Договором терміни.

Відповідно до Листа № 2986 від 25.12.2008р. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, Військова частина А-1587 знаходиться на балансі КЕВ м.Львова, який здійснює його експлуатацію та проводить розрахунки за спожиту електричну енергію.

26.01.2009р. між позивачем та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова укладено Договір на постачання електричної енергії № 08150, в додатку № 9 до якого (“Перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача”) вказана військова частина А-1587.

Факт споживання Військовою частиною А-1587 електроенергії підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про показники приладів обліку та викорастання електроенергії за грудень 2008р., січень, лютий та березень 2009р. із підписом керівника та головного директора, а також відтиском печатки споживача.

У відповідності до умов Договору позивачем виставлялися відповідачу рахунки за активну енергію, однак, як стверджує позивач, в порушення умов договору, відповідач виставлеених рахунків не оплачував. Станои на 01.04.2009р. заборгованість відповідача перед ВАТ “Львівобленерго” становить 37 896,31 грн.

За порушення строків оплати на підставі п. 4.2.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно уточнених позовних вимог становить 2 607,97 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 2 573,83 грн. інфляційних втрат та 326,22 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 43 404,33 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного суд вважає, що факт неналежного виконання відповідачем зобов’язань за Договором на постачання електричної енергії № 08150 від 26.01.2009р. доведений та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а відтак позивачем правомірно заявлено до стягнення 37 896,31 грн. основного боргу, 2 607,97 грн. пені, 2 573,83 грн. інфляційних втрат та 326,22 грн. 3% річних.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що відповідач належить до державних підприємств та фінансується з державного бюджету суд вважає за доцільне зменшити розмір пені що підлягає стягненню на 50%, що становить 1 303,99 грн.

Судові витрати згідно із ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3А. Код ЄДРПОУ 07638027) на користь ВАТ “Львівобленерго” (79026 м.Львів, вул. Козельницька, 3. Код ЄДРПОУ 00131587) 37 896,31 грн. основного боргу, 1 303,99 грн. пені, 2 573,83 грн. інфляційних втрат, 326,22 грн. 3% річних, всього –42 100,35грн.; 434,04 грн. державного мита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1 303,98 грн. пені у позові відмовити.

4.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя