Рішення № 3714818, 19.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09 Справа№ 9/83

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід», м. Львів,

До відповідача: Приватного підприємства «ЕЛЕКС», м. Стрий, Львівської області,

Про стягнення з відповідача на користь позивача 31525 грн. 68 коп. - заборгованості за виконані роботи, 3499 грн. 35 коп. –інфляційних витрат, 471 грн. 59 коп. –відсотків річних від простроченої суми та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Непийвода Ю.В. - представник за довіреністю від 10.04.09р. вих. № 10,

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України.

Представник сторони не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Захід», м. Львів, до відповідача: Приватного підприємства «ЕЛЕКС», м. Стрий, Львівської області, про стягнення з відповідача на користь позивача 21525 грн. 68 коп. - заборгованості за виконані роботи, 3499 грн. 35 коп. –інфляційних витрат, 471 грн. 59 коп. –відсотків річних від простроченої суми та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 24.04.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 07.05.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку: повідомлені: Позивач –27.04.09р., а Відповідач –28.04.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 4246561, № 4246553 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи).

У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 07.05.2009р., розгляд справи відкладався на 19.05.2009р. про що сторони, повторно, були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідачем 24.04.2009р. сплачено 10000,00 грн. основного боргу, просить в цій частині провадження припинити за відсутністю предмету спору, стягнути з відповідача на користь позивача 21525 грн. 68 коп. основного боргу за виконані роботи, 3499 грн. 35 коп. –інфляційних витрат, 471 грн. 59 коп. –відсотків річних від простроченої суми, 354 грн. 97 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інфіормаційно-технічне забезпечення судових витрат, повернути позивачеві відповідно до статті 47 ГПК України надмірно сплачене ним державне мито у розмірі 1000 грн. 00 коп., про що подав відповідне клопотання, подав документи, які вимагалися судом (оригінали –для огляду, копії –у справі), докази часткового погашення відповідачем основного боргу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач, в судове засідання, повторно, повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду –не виконав, про причини неприбуття представника в судове засідання суд, належним чином, не повідомив.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув подані позивачем докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача.

Справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

15.09.2008р. між Позивачем (Відкритим акціонерним товариством «Свемон-Захід», м. Львів, вул. Бескидська, 33, код ЄДРПОУ 23884450) –Підрядник –за умовами договору підряду № 70, та Відповідачем (Приватним підприємством «ЕЛЕКС», вул. Матійціва, 4-А, м. Стрий, Львівської області, код ЄДРПОУ 31755120) –Замовник – за умовами договору, було укладено договір підряду № 70.

Зазначений договір за своєю правовою природою, основними так і неосновними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно умов цього договору, Підрядник (позивач –у справі) зобов’язується виконати роботи по влаштуванню проколів методом горизонтально-направленого буріння через автодороги в м. Стрий та здати в обумовлені терміни, а замовник прийняти і повести оплату відповідно до умов цього договору (п. 1.1.).

Згідно договірної ціни вартість робіт складає 31 525 грн. 68 коп. відповідно до п. 2.1. договору підряду № 70 від 15.09.2008р.

Роботи за вказаним договором підряду № 70 від 15.09.08р., були виконані позивачем у вересні 2008р. і прийняті відповідачем на підставі Акту виконаних підрядних робіт . Вартість виконаних робіт підтверджується довідкою форми КБ-3.

Розрахунок замовника з підрядником за виконані роботи здійснюється на підставі оформленого Акту виконаних робіт Форми КБ-2в (акт виконаних робіт) і довідки Форми № КБ-3 (довідки про вартість виконаних робіт).

Відповідно до п. 6.3. договору підряду № 70 від 15.09.2008р. розрахунки проводяться замовником у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, протягом 15 календарних днів після підписання довідки Форми № КБ-3.

Довідка Форми № КБ-3 за вересень 2008р. підписана сторонами 25.09.2008р., з 26.09.2008р. - починається перебіг 15 календарних днів після підписання довідки Форми № КБ-3 ( п. 6.3. договору), строк оплати –11.10.2008р., враховуючи вихідні дні –11.10.08р. та 12.10.08р. (субота та неділя), днем закінчення строку вважається перший наступний за вихідним робочий день, отже, днем закінчення строку для оплати вважається –13.10.2008р.

Однак, відповідач в порушення умов Договору ( п. п. 6.2. та 6.3.) за виконані роботи своєчасно не розрахувався, на час подання позивачем позову до господарського суду Львівської області –21.04.2009р. заборгував позивачу 31525 грн. 68 коп.

В процесі розгляду справи в господарському суді, Відповідач, частково, основний борг погасив, а саме: 24 квітня 2009р. сплатив 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується особовим банківським рахунком позивача від 24.04.2009р. № 29 (докази –в матеріалах справи).

Отже, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем складає 21 525 грн. 68 коп. (31 525 грн. 68 коп. –10 000 грн. 00 коп.).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 3499 грн. 35 коп. та 3% річних у сумі 471 грн. 59 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у додатках до позовної заяви.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме: в частині сплачених відповідачем позивачу 24.04.09р. 10000,00 грн. основного боргу –провадження у справі припинити за відсутністю в цій частині позову предмету спору, стягнути з відповідача на користь позивача: 21525 грн. 68 коп. основного боргу, 3499 грн. 35 коп. - інфляційних витрат та 471 грн. 59 коп. –відсотків річних..

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Позивачем за даним позовом сплачено 1354 грн. 97 коп. державного мита платіжним дорученням № 1458 від 17.04.09р., виходячи з ціни позову, на час його подання до господарського суду (21.04.09р. вхідний № 2771), 35496 грн. 62 коп., повинен був сплатити 354 грн. 96 коп., відповідно до п/п «а»п. 2 статті 3 Декрету КМ України від 21.01.1993р. № 7-93 (в редакції ЗУ від 25.03.05р. № 2505 –1У).

Відповідно до статті 47 ГПК України, повернути Позивачеві надмірно сплачене ним державне мито у розмірі 1000 грн. 00 коп.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4-3 –4-7, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЕЛЕКС» ( п. і. 82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Матійціва, 4-А, код ЄДРПОУ 31755120) на користь Відкритого акціонерного товариства «СВЕМОН-ЗАХІД»(п. і. 79056, місто Львів, вулиця Бескидська, 33, код ЄДРПОУ 23884450) 21 525 грн. 68 коп. - основного боргу; 3 499 грн. 35 коп. –інфляційних втрат, 471 грн. 59 коп. - відсотків річних, 354 грн. 96 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині сплачених відповідачем позивачу 24.04.2009р., 10 000,00 грн. основного боргу –провадження у справі припинити за відсутністю в цій частині предмету спору, відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 47 ГПК України, повернути Позивачеві: Відкритому акціонерному товариству «СВЕМОН-ЗАХІД»(п. і. 79056, місто Львів, вулиця Бескидська, 33, код ЄДРПОУ 23884450) з Державного бюджету України 1000 грн. 00 коп. надмірно сплаченого ним державного мита.

Суддя