Рішення № 3714851, 27.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26 травня 2009 року Справа № 6/89

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Свєлар”,

вул. Ватутіна, 79, м. Житомир, 10001

до відповідача: приватного підприємства „Союз-Лідер”,

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005,

про стягнення заборгованості в сумі 23557,31 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Дяков С.М., довіреність №б/н від 25.05.2009р.,

від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Свєлар” подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення 23557,31 грн. боргу, в тому числі 22995,96 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/007 від 20.01.2009р. у період з 02.02.2009р. по 20.02.2009р., 498, 98 грн. пені та 62,37 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 498,98 грн. та річних в сумі 62,37 грн. та просить стягнути з відповідача 22995,96 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/007 від 20.01.2009р. у період з 02.02.2009р. по 20.02.2009р.

Відповідач не використав надане йому право, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив. Заяв та клопотань на день винесення рішення від відповідача до суду не надходило. Оскільки відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1249911, неявка його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Свєлар” (постачальник) та приватним підприємством „Союз-Лідер”(покупець) укладено договір поставки №01/007.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 березня 2009 року (п. 9.1 договору).

20.01.2009р. товариством з обмеженою відповідальністю „Свєлар” та приватним підприємством „Союз-Лідер” був затверджений Протокол розбіжностей № 1.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та „Умови торгівлі” (Додаток №1), що є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції Протоколу розбіжностей №1) постачальник повинен поставляти товари вчасно згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов’язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений та підписаний уповноваженими особами сторін.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Згідно п. 6.1 договору (в редакції Протоколу розбіжностей №1) розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк, передбачений Додатком №1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 02.02.2009р. по 20.02.2009р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 52964,12 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17- 36).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

ПП „Союз-Лідер” свої зобов’язання за договором виконало частково, розрахувалось за отриманий товар на суму 29968,16 грн.

Таким чином позивачем заявлено до стягнення в позовній заяві 22995,96 грн. основного боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором №01/007 від 20.01.2009р. у період з 02.02.2009р. по 20.02.2009р. (52964,12 грн. - 29968,16 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України:

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 1.1 Додатку №1 до договору поставки №01/588 від 30.08.2008р. зазначений строк виконання зобов’язання –протягом 21 календарного дня.

Таким чином позивач передав товар, а відповідач прийняв на себе обов’язок розрахуватись за нього у певний строк.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач порушив умови договору, вищевказані приписи законодавства, оскільки своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов’язання по оплаті товару, отриманого у період з 02.02.2009р. по 20.02.2009р.

Отже, сума боргу відповідача становить 22995,96 грн.

Позивачем подано суду заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 498,98 грн. та річних в сумі 62,37 грн.

Враховуючи, що відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в цій частині.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 498,98 грн. та річних в сумі 62,37 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На день винесення рішення в суді відповідач заперечень не надав, суму заборгованості добровільно не сплатив.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 22995,96 грн.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 498,98 грн. та річних в сумі 62,37 грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, ід.код 31895563, р/р 26008007677 в Полікомбанк м. Чернігів, МФО 353100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Свєлар” (вул. Ватутіна, 79, м. Житомир, 10001, ід.код 36270165, р/р 26005280291801 в Київська міська філія АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) 22995,96 грн. боргу, 235,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. ГУДК України у Чернігівській області повернути з державного бюджету м. Чернігова (код 22825965) товариству з обмеженою відповідальністю „Свєлар” (вул. Ватутіна, 79, м. Житомир, 10001, ід.код 36270165, р/р 26005280291801 в Київська міська філія АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) зайво сплачену ним суму державного мита 246,70 грн. за розгляд справи в господарському суді Чернігівської області, перераховану платіжним дорученням №230 від 19.03.2009р. на суму 482,27 грн., яке знаходиться в матеріалах справи №6/89.

Суддя Ж.В. Блохіна

27.05.09