Рішення № 3714783, 21.05.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 травня 2009 р. Справа 11/106-09

за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії

«Нафтогаз України», м. Київ

до державного підприємства «Вінницькі теплові мережі», м. Вінниця

про стягнення 2 052 249,32 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Кармаліта, за участю представників:

від позивача - Р. Клименко за довіреністю;

від відповідача - Т. Резніченко, Л. Шевчук за довіреностями.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з державного підприємства «Вінницькі теплові мережі»заборгованості за договором на постачання природного газу № 06/07-1382 ТЕ-1 від 01.10.2007р. в загальному розмірі 2 052 249,32 грн., з яких: 593 272,93 грн. –основний борг; 332 673,72 грн. –пеня, 979 639,74 грн. –інфляційні нарахування, 146 662,93 грн. –3% річних.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву за № 31/104698 від 20.05.2009р. про зменшення позовних вимог, в якій вказує, що після звернення до суду з позовом відповідачем частково погашена заборгованість в розмірі 199 272,98 грн. Просить стягнути з останнього 393 999,95 грн. основного боргу та штрафні санкції заявлені в позові.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору на постачання природного газу № 06/07-1382 ТЕ-1 від 01.10.2007р. позивачем передано у власність відповідачу протягом жовтня-грудня 2007 року, березня-вересня 2008 року природний газ на загальну суму 18 960 613,34 грн.. Пунктом 6.1. договору визначено порядок та умови проведення розрахунків. В порушення взятих на себе зобов‘язань відповідач провів розрахунки частково, в сумі 18 367 735,21 грн., в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 593 272,93 грн..

Відповідач у відзиві № 16-02-193 від 19.05.2009р. визнає позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 314 000 грн. та заперечує проти позову в частині нарахування штрафних санкцій посилаючись на те, що основною причиною виникнення заборгованості перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» за природний газ для вироблення теплової енергії для потреб населення та бюджетних установ став збитковий тариф на теплову енергію.

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2007 року між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач) та державним підприємством «Вінницькі теплові мережі»(відповідач) укладено договір на постачання природного газу № 06/7-1382 ТЕ-1 згідно з яким позивач зобов‘язався передати у власність відповідача природний газ, а відповідач відповідно прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

В період жовтня-грудня 2007 року, березня-вересня 2008 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 18 960 613,34 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 6.1 договору визначено , що оплата за газ та його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа поточного місяця.

Як свідчать матеріали справи, зокрема реєстри проплачених документів, розрахунки відповідачем проводились з порушенням строків визначених договором та станом на 30.04.2009р. останнім перераховано на рахунок позивача 18 567 008,19 грн.. Отже неоплаченим залишився природний газ на суму 393 999,95 грн..

В судовому засіданні представником відповідача наголошено на тому, що в період з 05.05.2009р. по 18.05.2009р. відповідачем в рахунок погашення боргу за договором перераховано на рахунок позивача 80 000 грн.. Наведене стверджується платіжними дорученнями № 346 від 07.05.2009р., № 1390 від 05.05.2009р., № 341 від 06.05.2009р., № 1404 від 06.05.2009р., № 1408 від 07.05.2009р., № 1445 від 12.05.2009р., № 1457 від 13.05.2009р., № 1475 від 14.05.2009р., № 1498 від 18.05.2009р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Викладене вище свідчить про те, що станом на момент розгляду справи, заборгованість за договором складає 313 999,95 грн..

Отже провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 80000 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, з покладенням судових витрат на відповідача.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, стягненню підлягає борг в розмірі 313 999,95 грн..

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 979 639,74 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2007 року по березень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір трьох процентів річних за договором № 06/07-1382 ТЕ-1 від 01.10.2007р. за період з 11.11.2007р. по 15.04.2009р. становить 146 662,93 грн..

Також позивачем заявлено до стягнення 332 673,72 грн. пені за період з 15.10.2008р. по 15.04.2009р..

Згідно з п. 7.2. договору в разу неоплати або несвоєчасної оплати у строки, визначені п. 6.1. даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позовні вимоги в частині стягнення пені стверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема п.7.2.,7.5 Договору, розрахунком суми позову у цій частині і є обґрунтованими на суму 332 673,72 грн..

Разом з цим суд вважає за можливе зменшити пеню на 50% на підставі п.3 ст.83 ГПК України , виходячи з наступного.

Відповідачем надаються послуги з теплопостачання підприємствам, організаціям, бюджетним установам, населенню.

Несвоєчасність розрахунків з відповідачем безпосередніми споживачами газу підтверджується відомостями про дебіторську заборгованість установ місцевого бюджету, держаного бюджету, населення .

Крім цього боржник не міг своєчасно розрахуватись із позивачем через важкий фінансовий стан, спричинений наявністю різниці в тарифах, затверджених Вінницькою міською радою у розмірах, нижчих від економічно обґрунтованих .

Стягнення заборгованості з безпосередніх споживачів, в т.р. з населення, який є найбільшим боржником ускладнюється в зв’язку з дією Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Суд вважає такий випадок винятковим, а тому відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені на 50%, що становить суму 166 336,86 грн..

В позові в частині стягнення пені у сумі 166 336,86 грн. пені слід відмовити, однак судові витрати із суми позову, зменшеної судом розміру пені підлягають віднесенню на відповідача.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що викладені вище позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають частковому задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 1487 від 15.04.2009р. зайво сплачено 0 грн. 51 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Вінницькі теплові мережі»(21100, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2, код 05516955) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 313 999 (триста тринадцять тисяч дев‘ятсот дев‘яносто дев‘ять) грн. 95 коп. –основного боргу, 979 639 (дев‘ятсот сімдесят дев‘ять тисяч шістсот тридцять дев‘ять) грн. 74 коп. - інфляційних втрат; 146 662 (сто сорок шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 93 коп. - 3% річних; 166 336 (сто шістдесят шість тисяч триста тридцять шість) грн. 86 коп. –пені; 20 522 (двадцять тисяч п‘ятсот двадцять дві) грн. 49 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита; 118 (сто вісімнадцять) грн. –відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 166 336,86 грн. пені відмовити.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5 Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 80 000 грн. припинити.

6 Повернути дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 0 грн. 51 коп..

7 Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 25.05.2009р.

Суддя В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

3 - відповідачу - (21100, Вінниця, вул. 1-го Травня, 2)