Рішення № 37146465, 11.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 р. Справа № 914/138/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергомонтаж”, м. Новояворівськ

про: стягнення 60 780,70 грн.

Представники :

Від прокурора: Крамар І.І. – представник (довіреність б/н від 25.12.2013р.)

Від відповідача: не з’явився.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго”, м. Тернопіль до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергомонтаж”, м. Новояворівськ про стягнення 60 780,70 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.01.2014 р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 30.01.2014 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 11.02.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав. Поштове повідомлення про вручення відповідачу копії Ухвали суду від 20.01.2014 р. на адресу суду не повернулося.

Слід наголосити, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду від 20.01.2014 р. та від 30.01.2014 р. скеровувалися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та витягу з ЄДРЮО та ФОП № 099762 станом на 31.01.2014 р. – 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 21 а/ офіс 23.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.09.2012 р. між сторонами у справі укладено Договір субпідряду № 26/09, відповідно до умов якого позивач (субпідрядник за Договором) взяв на себе зобов’язання виконати за завданням відповідача (генпідрядник за Договором) пусконалагоджувальні роботи котельні по вул. Базарна в місті Кременець Тернопільської області, а відповідач у свою чергу зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

У п.п. 2.1., 2.2. Договору сторони погодили, що договірна вартість робіт визначена у відповідності до діючих норм і правил (додаток № 1 до цього договору) і на день укладення Договору становить 52 336,74 грн. Тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов’язань за Договором субпідряду № 26/09 від 26.09.2012 р. позивач у грудні 2013 р. виконав підрядні роботи на суму 52 336,74 грн. Факт виконання підрядних робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. від 27.12.2012 р. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати від 27.12.2012 р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Згідно вказаного Акту підрядні роботи прийнято відповідачем без жодних застережень та зауважень.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору обумовлено, що розрахунки за даним Договором здійснюються протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт у розмірі 100 % від вартості Договору за вирахуванням вартості послуг генпідряду. Позивач перераховує або погашає іншим способом відповідачу кошти за послуги генпідряду в розмірі 2 % від вартості виконаних підрядних робіт.

Як зазначається у позовній заяві у передбачені Договором терміни відповідач виконаних позивачем робіт не оплатив, у зв’язку з чим на адресу ТзОВ “Західенергомонтаж” позивачем було скеровано Претензію № 1908 від 20.09.2013 р. про сплату боргу в сумі 52 336,74 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вищевказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати робіт, позивач із посиланням на ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача окрім суми основного боргу ще 1 482,46 грн. 3 % річних.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 961,50 грн. пені.

Загальна сума позовних вимог становить 60 780,70 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору субпідряду № 26/09 від 26.09.2012 р., умови якого передбачали виконання позивачем за завданням відповідача пусконалагоджувальних робіт котельні по вул. Базарна в місті Кременець Тернопільської області. Згідно п. 2.1 Договору договірна вартість робіт визначена у відповідності до діючих норм і правил (додаток № 1 до цього договору) і на день укладення Договору становить 52 336,74 грн.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положення ст. 838 ЦК України надають підряднику право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що на виконання договірних зобов’язань позивачем було виконано підрядні роботи на суму 52 336,74 грн. Виконання робіт оформлено Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. від 27.12.2012 р. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати від 27.12.2012 р., які підписано відповідачем без жодних застережень та зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт.

Положення ст. 854 ЦК України визначають, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно умов п.п. 4.1., 4.2. Договору оплатити вартість виконаних позивачем робіт у розмірі 100 % від вартості Договору за вирахуванням вартості послуг генпідряду (2 % від вартості виконаних підрядних робіт) відповідач зобов’язався сплатити протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

За розрахунком суду передбачена п. 4.2. Договору вартість послуг генпідряду становить 1 046,73 грн., а відтак вартість робіт, яку відповідачу належало сплатити позивачу становить 51 290,01 грн.

Проте, як встановлено в судовому засіданні відповідач в порушення договірних зобов’язань виконаних позивачем підрядних робіт не оплатив. Претензія позивача № 1908/01 від 20.09.2013 р. про сплату заборгованості в сумі 52 336,74 грн. залишена відповідачем без задоволення та реагування.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 51 290,01 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині стягнення 1 046,73 грн. основного боргу, що становить вартість послуг генпідряду, суд відмовляє, оскільки заявлення позивачем до стягнення з відповідача вказаної суми суперечить умовам п. 4.1 Договору.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних за 345 днів прострочення оплати робіт на суму 51 290,01 грн., що становить 1 454,39 грн.

В частині стягнення 28,07 грн. 3 % в задоволенні позову належить відмовити за безпідставністю.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, то за переконанням суду в задоволенні позову в цій частині також належить відмовити з огляду на наступне:

Із врахуванням положень ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом умовами Договору субпідряду № 26/09 від 26.09.2012 р. не передбачено відповідальності відповідача за несвоєчасну оплату робіт у вигляді пені. Іншого письмового правочину, який би передбачав таку відповідальність відповідача за неналежне виконання зобов’язань за Договором субпідряду № 26/09 від 26.09.2012 р. позивач суду не представив.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 538, 546, 547, 549, 599, 610, 612, 625, 837, 838, 854 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Західенергомонтаж” (81053, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 21 а/ офіс 23. Ідентифікаційний код 31267582) на користь Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради “Тернопільтеплокомуненерго” (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3 «а». Ідентифікаційний код 03353590) 51 290,01 грн. основного боргу, 1 454,39 грн. 3 % річних, всього – 52 744,40 грн. 1 493,02 грн. судового збору.

3. В решті частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.02.2014 р.

Суддя Ділай У.І.