Рішення № 3714364, 22.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.09 Справа№ 21/47

За позовом: ПП “Інтрасвіт”, м.Львів-Винники

до відповідача: ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення 50683,47 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача: Сокальський Д.А. - представник

від відповідача: н/з

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено ПП “Інтрасвіт”, м.Львів-Винники до ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 50683,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 41961,49 грн. основного боргу, 4721,09 грн.пені та 4192,76 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4182369 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

ПП «Інтрасвіт»та ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів 02 січня 2008 року уклали договір поставки товару №ТП-276.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 1.1. цього договору постачальник зобов’язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов’язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором є товар: побутова хімія (п.1.2.).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даних договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування. Доказів звернення відповідача до позивача з претензіями про недотримання умов даного пункту суду не подано, тому строком виконання зобов’язання вважається 60 днів з моменту отримання товару.

Узяті на себе зобов’язання позивачем виконано, відповідачу товар поставлено згідно накладних за період з 04.09.2008 року по 19.11.2008 року на загальну суму 58696,52 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого перед позивачем заборгував 41961,49 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до п.6.2. договору покупець за несвоєчасну або неповну оплату товару, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня згідно п. 6.2 договору складає 4721,09 грн. у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 4192,76 грн. інфляційних втрат.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м.Львів, вул.Городоцька,359 (п/р 2600900601403 в ЛФ «Укрексімбанк»м.Львів, МФО 325718, ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства «Інтрасвіт», м.Львів-Винники, вул. Ломоносова, 17 (р/р 260026200000 в ЛОФ АКБ «Укрсоцбанку», МФО 325019, ЄДРПОУ 30823420) –41961,49 грн. основного боргу, 4721,09 грн. пені, 4192,76 грн. інфляційних втрат, 506,83 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя