Ухвала суду № 37143619, 23.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 р.Справа № 646/7789/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.11.2013р. по справі № 646/7789/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати бездіяльність відповідача незаконною з нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.11.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради з нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плату відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи», - з урахуванням виплачених сум.

Відповідач, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України, апеляційна скарга розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалід IIІ групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою до акту огляду МСЕК.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні даного спору застосуванню піддягає саме ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2013 р., а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року за № 562, тому дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 р. виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розмір допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме інвалідам 3 групи - 90 грн.

Проте, частиною 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до 1-ї категорії, інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

Зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого вищевказаним Законом є безпідставним.

Крім цього, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу, тому, при виплаті одноразової допомоги слід керуватися виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру одноразової допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова КМ України, яка звужує обсяг встановлених законом прав. На момент прийняття зазначеної постанови, законом не було надано Кабінету Міністрів право встановлювати розмір спірних виплат. Разом з тим при розгляді даної справи слід взяти до уваги принцип верховенства права передбачений ст.8 Конституції України.

Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Управління праці і соціального захисту населення повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2013 р., виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даній справі дії відповідача не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування та вчинити дії щодо виплати позивачу недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2013 р.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду першої інстанції, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.11.2013р. по справі № 646/7789/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.