Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/7930/13-а
29.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Дадінської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7930/13-а за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 21.11.13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Победа" (вул. Школьная, 2, с.Жемчужина, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим,97154)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дзержинського, буд.30, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим,96100)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Победа" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000351500 від 14.05.2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Победа" судовий збір у сумі 331 (триста тридцять одна) грн. 12 коп.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що відповідач провів камеральну перевірку позивача з питання несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість на спеціальний рахунок ПАТ "Победа" за лютий 2013 року, за результатами якої 30 квітня 2013 року склав акт №208/1600/00413073. У висновках зазначено акту податковою інспекцією вказано про встановлення порушення позивачем п.п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, п. 3 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №11 від 12.01.2011 року, а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість на спеціальний рахунок за лютий 2013 року у сумі 33111,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000351500 від 14.05.2013 року, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 25 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 331113 грн. нарахований штраф у розмірі 10 % в сумі 33111,30 грн. На думку апелянта, не має обґрунтованих підстав для скасування зазначеного рішення, а тому рішення суду першої інстанції є безпідставним.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 замінено Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби на Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач провів камеральну перевірку позивача з питання несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість на спеціальний рахунок ПАТ "Победа" за лютий 2013 року, за результатами якої 30 квітня 2013 року склав акт №208/1600/00413073 (а.с.7-8).
У висновках зазначено акту податковою інспекцією вказано про встановлення порушення позивачем п.п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, п. 3 абз. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №11 від 12.01.2011 року, а саме несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість на спеціальний рахунок за лютий 2013 року у сумі 33111,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000351500 від 14.05.2013 року, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 25 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 331113 грн. нарахований штраф у розмірі 10 % в сумі 33111,30 грн. (а.с.9).
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У п.109.1. ст.109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України) .
Згідно з п.п.123.2. ст.123 ПК України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, тягне за собою в тому числі стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.
Відповідно до п.203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації ( п. 203.2 ст.203 ПК України).
Згідно с п.209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. (п. 209.2 ст.209 ПК України).
Кабінетом Міністрів України 12.01.2011 р. прийнято Постанову №11 "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів"( далі Постанова №11), яка визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).
У п. 2 цієї Постанови визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
Відповідно до п.3. Постанови №11 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.
У разі обранням сільськогосподарським підприємством спеціального режиму оподаткування, воно має в строки, передбачені ст. 203 ПК України, перерахувати суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. При цьому ані в ПК України, ані в Постанові №11 не передбачено застосування штрафних санкцій у рази недотримання строків перерахування цих коштів.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, відповідно до ст.209 ПК України обрав спеціальний режим оподаткування.
На думку відповідача позивачем було несвоєчасно перераховано кошти на спеціальний рахунок, по декларації (скорочена) за лютий 2013 року, термін сплати (перерахування) 30.04.2013 року, фактично сплачено (перераховано) 23.04.2013 року, що підтверджується даними інформації автоматизованих систем Нижньогірського відділення Джанкойської ОДПІ.
За даними акту перевірки недоїмка, станом на 30.03.2013р., склала 331113,00 грн. На цій підставі позивачу були нараховані штрафні санкції у розмірі 33111,30 грн. (33113,00х10%), які передбачені ст.126 ПК України.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Позивач, знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства. Відповідно до п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Також, відповідно до пункту 4 Порядку №11 сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
Виходячи з вищенаведених норм, зазначений податок на додану вартість не може вважатися грошовим зобов'язанням, у розумінні п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а отже, навіть у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів на спецрахунок підприємства, штрафні санкції, зазначені в п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до позивача, який знаходиться на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства.
Згідно п. 4 Порядку №11 у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства. Між тим, нецільового використання позивачем суми ПДВ відповідачем не зазначено та судом не встановлено.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість до ПАТ "Победа" та прийняття податкового повідомлення - рішення Джанкойською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби №0000351500 від 14.05.2013 року є протиправним, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/7930/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис Т.В. Дадінська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко
Судове рішення № 37143592, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/7930/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: