Рішення № 3714181, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 17/57

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Делтана”, м. Харків

до відповідача: ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика”, м. Львів

про: стягнення 314 097,75грн

Представники :

Від позивача: Богомолов С.О. –представник (Доручення б/н від 15.04.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Делтана”, м. Харків до ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика”, м. Львів про стягнення 314 097,75грн.

Ухвалою суду від 08.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.04.2009р.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від від 30.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 21.05.2009р. представник позивача подав Заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” 271 707,64 грн. боргу, 24 029,82 грн. пені, 18 787,83 грн. інфляційних та 2 992,51 грн. 3% річних.

21.05.2009р. від відповідача повторно поступило Клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із хворобою представника. Однак, жодних доказів на підтвердження викладеного у клопотанні відповідач суду не надав, відтак суд прийшов до висновку про його відхилення.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.11.2007р. між сторонами у справі укладено Договір на поставку плівки для упаковки № 02-07, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання на замовлення відповідача, власними силами та із своїх матеріалів виготовляти і постачати відповідачу плівку для упаковки, а останній зобов’язався приймати та оплачувати продукцію.

Як зазначається у позовній заяві, згідно Специфікацій №0810/08-1, №0810/08-2, №0810/08-5 від 08.10.2008р. та №0810/08-6 від 09.10.2008р. позивач виготовив відповідачу продукцію на загальну суму 292 805,24 грн.

У п. 4.1 Договору передбачено, що оплата продукції здійснюється в два етапи: 1-й –попередня оплата в розмірі 30 % вартості партії продукції, 2-й –оплата суми, що залишилась від вартості партії готової продукції, протягом 30 днів після її отримання.

На оплату продукції позивачем виставлено відповідачу Рахунок-фактуру №СФ-0000652 від 30.10.2008р. на суму 292 805,24 грн.

24.11.2008р. відповідач направив на адресу позивача Лист гарантію №251 з проханням здійснити відвантаження виготовленої згідно специфікацій №0810/-1, №0810/-2, №0810/-3, №0810/-5, №0810/-6 без попередньої оплати та гарантією поетапної оплати.

Відповідно до виписки банку з рахунку позивача 02.12.2008р. на рахунок ТОВ “Делтана” надійшла грошова сума у розмірі 21 097,60 грн., перерахована відповідачем як оплата за плівку згідно рахунку №652 від 30.10.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.12.2008р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 292 805,24 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується Видатковою накладною №РН-0000727 від 05.12.2008р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а також Листом гарантією ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” від 10.12.2008р. № 263.

Як стверджує позивач, оплати продукції у встановлений Договором термін відповідач не здійснив. У зв'язку з цим ТзОВ “Делтана” направлено на адресу відповідача листи від 22.01.2009р. та від 06.02.2009р. з прохання здійснення оплати заборгованості у розмірі 271 707,64 грн. Окрім того, відповідачеві була направлена Претензія №1202/09-01 від 12.02.2009р. про сплату заборгованості та штрафних санкцій.

Однак викладені у листах та претензії вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення ТзОВ “Делтана” до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати на підставі п. 7.4.. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно уточнених позовних вимог становить 24 029,82 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 18 787,83 грн. інфляційних втрат та 2 992,51 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 317 517,80 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов’язань за Договором на поставку плівки для упаковки № 02-07 від 26.11.2007р. належно не виконав та отриманого від позивача товару не оплатив, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 271 707,64 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” пені, інфляційних втрат та 3%річних.

Однак, при перевірці наданого позивачем розрахунку пені та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає 23 940,05 грн. пені та 18 747,83 грн. інфляційних втрат. 3% річних підлягають стягненню у повному обсязі.

В частині стягнення 89,77 грн. пені та 40,00 грн. інфляційних втрат у позові слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” (79022, м. Львів, вул. Городрцька, 170. Код ЄДРПОУ 32894251) на користь ТзОВ “Делтана” (61000, м. Харків, вул. Матросова,1Б. Код ЄДРПОУ 32235849) 271 707,64 грн. боргу, 23 940,05 грн. пені, 18 747,83 грн. інфляційних втрат, 2 992,51 грн. 3% річних, всього –317 388,03 грн.; 3 173,88 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті частині вимог у позові відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя