Рішення № 3714180, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 17/51

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ “Феєрверк”, м. Київ

до відповідача: ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів

про: стягнення 583 736,06 грн

Представники:

Від позивача: Власенко А.Г. –представник (Довіреність б/н від 28.05.2008р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Феєрверк”, м. Київ до ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 583 736,06 грн.

Ухвалою суду від 07.04.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.04.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 28.04.2009р. розгляд справи відкладався.

21.05.2009р. представник позивача подав Зміни та доповнення до позовних вимог №157 від 28.04.2009р., відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 583 736,06 грн. основного боргу, 54 593,29 грн. пені, 6 817,70 грн. з% річних, 50 344,10 грн. інфляційних, всього –695 491,15 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Між сторонами у справі укладено Договори №709/5 від 05.10.2005р., №ТП-812 від 03.01.2007р. та №ТП-645 від 02.01.2008р., на виконання умов яких в період з 09.11.2005р. по 06.01.2009р. позивач систематично здійснював поставки товару відповідачу. Загальна вартість поставленого товару становить 2555640,88грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали накладних і довіреностей оглянуті судом в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.5. Договору №709/5 від 05.10.2005р. та п. 3.4. Договору №ТП-812 від 03.01.2007р. розрахунки за кожну поставлену партію товару відповідач зобов’язався здійснювати в безготівковому порядку кожні сім днів, а згідно п. 3.3. Договору №ТП-645 від 02.01.2008р. один раз в 30 днів за реалізовану продукцію з моменту отримання товару від позивача за умови своєчасного надання останнім всіх передбачених даним Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Як зазаначається у позовній заяві, отриманий товар відповідач оплатив частково –в сумі 1 485 883,45 грн. Окрім того, частину товару –на суму 486 021,37 грн. відповідачем було повернуто позивачу. Решти вартості товару в сумі 583 736,06 грн. ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” не оплачено.

Відповідно до уточнених позовних вимог за порушення строків оплати на підставі п. 6.2. договорів позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що згідно наданого позивачем розрахунку становить 54 593,29 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 50 344,10 грн. інфляційних втрат та 6 817,70 грн. 3% річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 695 491,15 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” (79008, м. Львів, вул. Галицька, 4. Код ЄДРПОУ 13827416) на користь ТзОВ “Феєрверк” (02156, м. Київ, вул. Кіото,27. Код ЄДРПОУ 31036152) 583 736,06 грн. основного боргу, 54 593,29 грн. пені, 6 817,70 грн. з% річних, 50 344,10 грн. інфляційних, всього – 695 491,15 грн.; 6 954,91 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя