Рішення № 37141302, 23.01.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р. Справа № 923/1554/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне науково-виробниче підприємство "Академія Європейського бізнесу", м. Херсон

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", м. Херсон

про стягнення 13 286 782,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мус В.П., уповн. представник, довіреність від 06.03.2013р.;

від відповідача: Князь І.І., уповн. представник, довіреність від 01.11.2013р.;

від 3-ї особи: Князь І.І., уповн. представник, довіреність № 1 від 03.01.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне науково-виробниче підприємство "Академія європейського бізнесу" (відповідач) з вимогами про стягнення 13 286 782,31 грн. заборгованості, з яких 7629445,95 грн. заборгованості за кредитом, 5 069 233,24 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 588 103,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту. Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст.ст. 509, 526, 543, 553, 554, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, твердженнями про невиконання Відкритим акціонерним товариством Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (позичальником) зобов'язань за укладеним між цим позичальником та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (АКБ "Укрсоцбанк") Генеральним договором про здійснення кредитування № 051/8/014 від 08.02.2008р., про наявність договору поруки № 02-23-051/8/014-60 від 08.02.2008р., укладеного між АКБ "Укрсоцбанк" та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань ВАТ ПБФ "Херсонбуд" за вказаним кредитним договором, а також, про невиконанням ВАТ ПБФ "Херсонбуд" та/або відповідачем, повністю або частково, зобов'язання, забезпеченого порукою, згідно з зазначеним договором поруки, та про правонаступництво позивачем усіх прав та обов'язків АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідач надав заперечення на позовну заяву (а.с.42; 61-62), згідно з якими просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог з підстав припинення поруки за договором поруки № 02-23-051/8/014-60, в порядку ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України. Зокрема, у запереченнях вказано, що у даному договорі поруки не встановлений строк, після закінчення якого порука припиняється, у розумінні такого строку згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. У зв'язку із цим порука за вказаним договором припинилася через шість місяців з дня настання строку виконання основного (забезпеченого порукою) зобов'язання (07.02.2011р.), оскільки протягом шести місяців з цієї дати позивачем не було пред'явлено вимогу до відповідача (поручителя) щодо виконання забезпеченого порукою, згідно з договором поруки від 08.02.2008р. № 02-23-051/8/014-60, зобов'язання.

Ухвалою суду від 11.11.2013р. до участі у справі, в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Відкрите акціонерне товариство Проектно-будівельну фірму "Херсонбуд" (3-я особа).

3-я особа не надала суду письмових пояснень по суті спору, письмових заперечень або відзиву на позовну заяву. Про причини цього суду не повідомлено.

В судових засіданнях представник 3-ї особи заперечував проти позовних вимог з тих самих підстав, що й відповідач.

В судовому засіданні 21.01.2014р. було оголошено перерву до 12-00 год. 23.01.2014р.

За клопотанням відповідача (а.с.52) розгляд справи було продовжено понад двомісячний строк.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 23.01.2014р., згідно ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників учасників судового процесу, суд -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі - позивач) згідно з п. 1.2. свого статуту (витяг з статуту у матеріалах справи (а.с.34-35)) є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі - АКБ "Укрсоцбанк").

08.02.2008р. АКБ "Укрсоцбанк", Відкрите акціонерне товариство Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" (надалі - 3-я особа) та Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційне науково-виробниче підприємство "Академія європейського бізнесу" (надалі - відповідач) уклали між собою Генеральний договір про здійснення кредитування №051/8/014 (а.с.10-15) (надалі - кредитний договір).

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі - позивач) згідно з п. 1.2. свого статуту (витяг з нього у справі (а.с.34-35)) є правонаступником АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідно до п.1, п.3.3.4, п.3.3.5 кредитного договору АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор за договором) зобов'язався надавати відповідачу та 3-й особі грошові кошти в межах загального ліміту в сумі 14 000 000,00 грн., на умовах даного договору та додаткових угод до нього, а відповідач та 3-я особа (позичальники за даним договором), в свою чергу, зобов'язалися повернути кредит у строк та на умовах, які визначено даним договором та додатковими угодами до нього, сплатити проценти у розмірі, які визначено у додаткових угодах до даного договору. Згідно з п. 2 кредитного договору кредитування за цим договором здійснюється протягом періоду часу з 08.02.2008р. по 07.02.2013р. Згідно з п. 1 та п. 3 кредитного договору валюта, сума, мета та строк кредиту, розмір процентної ставки, порядок погашення кредиту, форма та спосіб надання кредиту визначаються додатковими угодами до кредитного договору, які укладаються між сторонами кредитного договору та є невід'ємними складовими кредитного договору.

На виконання наведених положень кредитного договору АКБ "Укрсоцбанк" та 3-я особа уклали 08.02.2008р. між собою додаткову угоду № 051/8/014.1 до кредитного договору, зі змінами до цієї угоди згідно з додатковою угодою № 1 від 23.06.2008р. до неї (а.с.16,66) (надалі - Додаткова угода), якою передбачено надання АКБ "Укрсоцбанк" кредиту 3-ій особі у формі відновлювальної кредитної лінії, окремими частинами (траншами), зі сплатою за користування кредитом 17,5 (сімнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 7 700 000,00 грн., включно, з щомісячним погашенням кредиту (окремих траншів кредиту) частинами, починаючи з 07.09.2010р. (згідно наведеного у Додатковій угоді графіку змін максимального ліміту заборгованості), з кінцевим строком повного погашення кредиту (всіх траншів кредиту) до 07.02.2011р. Згідно з п. 3.1. Додаткової угоди до кредитного договору сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно, по 5 (п'яте) число, включно, місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти. Згідно з п. 5. Додаткової угоди до кредитного договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку 3-ї особи в Херсонській філії АКБ "Укрсоцбанк" на поточний рахунок 3-ї особи в цій самій філії АКБ "Укрсоцбанк".

АКБ "Укрсоцбанк" виконано в повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором, з Додатковою угодою, перед 3-ю особою, а саме: відкрито 3-й особі позичковий рахунок з кредитним лімітом 7 700 000,00 грн. та надано 3-й особі у період з 15.02.2008р. по 15.08.2008р. 7 (сім) траншів кредиту на загальну суму 7 729 445,95 грн., шляхом перерахування цих коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок 3-ї особи в Херсонській філії АКБ "Укрсоцбанк" (при цьому, 18.04.2008р. 3-ю особою було поповнено позичковий рахунок на суму 100 000,00 грн.). Проте, 3-я особа, в порушення наведених умов кредитного договору, з Додатковою угодою, свої зобов'язання перед АКБ "Укрсоцбанк" щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами на умовах даного договору, з Додатковою угодою, не виконала. Вказане підтверджується випискою позивача по позичковому рахунку 3-ї особи за період з 15.02.2008р. по 15.08.2008р. (а.с.18), наявними у справі документами листування між АКБ "Укрсоцбанк" (або позивачем) та 3-ю особою (а.с.72,76), а також, не заперечується 3-ю особою при розгляді судом даної справи. Таким чином, факт виконання АКБ "Укрсоцбанк" своїх зобов'язань за кредитним договором, з Додатковою угодою, перед 3-ю особою, а також, факт невиконання 3-ю особою своїх зобов'язань за кредитним договором, з Додатковою угодою, перед АКБ "Укрсоцбанк" не є спірними при розгляді даної справи.

Станом на 27.03.2013р. у зв'язку з порушенням 3-ю особою зобов'язань за кредитним договором, з Додатковою угодою, по позичковому рахунку 3-ї особи обліковувалося 7629445,95 грн. заборгованості за кредитом та 5 069 233,24 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, що разом становить 12698679,19 грн. Розрахунок заборгованості (а.с.9) судом перевірений. 3-ю особою не надано будь-яких заперечень щодо наявності у 3-ї особи вказаної, у загальному розмірі 12698679,19 грн., заборгованості за кредитним договором, з Додатковою угодою.

08.02.2008р. АКБ "Укрсоцбанк", відповідач та 3-я особа уклали між собою Договір поруки № 02-23-051/8/014-60 (а.с.19-20) (надалі - договір поруки). Згідно з п.1, п.2.1.1.-п.2.1.3. договору поруки відповідач (поручитель за цим договором) зобов'язався перед АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор за цим договором) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання 3-ю особою зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також, можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, які передбачено кредитним договором, з Додатковою угодою. А саме, зміст забезпеченого порукою за договором поруки зобов'язання складає: повернення кредиту наданого у формі відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості 7 700 000,00 грн. з графіком змін максимального ліміту, зазначеним в Додатковій угоді, з кінцевим строком погашення кредиту до 07.02.2011р.; сплата відсотків за користування кредитом наданим згідно з Додатковою угодою, в розмірі 15 (п'ятнадцять) річних в сумах та в терміни, які визначено у Додатковій угоді; сплата можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку, які визначені у Додатковій угоді.

Згідно з п. 2 договору поруки відповідач ознайомлений з умовами кредитного договору, жодних заперечень, а також, непорозумінь його положень не має.

Відповідно до п. 3.1.1. договору поруки відповідач зобов'язаний протягом 1 (одного) робочого дня, від дати отримання повідомлення АКБ "Укрсоцбанк" про невиконання 3-ю особою забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, перерахувавши грошові кошти у сумі, що відповідає розміру невиконаного зобов'язання за кредитним договором, на банківський рахунок в Херсонській філії АКБ "Укрсоцбанк". Згідно з п. 4.2. договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами даного договору своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 цієї ж статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Згідно з ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, яку суд застосовує до спірних відносин згідно з ч. 2 ст. 1054 цього ж Кодексу, позичальник, який своєчасно не повернув суму кредиту, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. За ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. З аналогічних правових підстав, суд застосовує й норму ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання боржником свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. При цьому, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 та ч. 2. ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За висновком суду, у договорі поруки не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, у розумінні такого строку згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України. У зв'язку із цим поруку 3-ї особи за договором поруки слідує вважати припиненою, якщо АКБ "Укрсоцбанк" протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного (забезпеченого порукою) зобов'язання не звернувся з вимогою до відповідача, як до поручителя 3-ї особи, з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання.

Згідно з кредитним договором, з Додатковою угодою, обумовлено виконання зобов'язання з повернення кредиту частинами, щомісячно, протягом періоду з вересня 2010р. по лютий 2011р. (07.02.2011р.), зі сплатою процентів щомісячно.

З матеріалів справи слідує, що відповідачеві, як поручителю згідно договору поруки, надсилалися поштою наступні письмові вимоги про виконання забезпеченого порукою зобов'язання за кредитним договором, з Додатковою угодою:

- № 02-06/67-228 від 10.02.2009р. (надсилалася одночасно й 3-й особі, як позичальнику за кредитним договором) про сплату наявної за станом на 25.01.2009р. заборгованості за кредитним договором, з Додатковою угодою, у сумі 352 694,03 грн., з яких 340 866,68 грн. заборгованість по простроченим відсоткам та 11 827,35 грн. пеня у зв'язку із простроченням сплати цих відсотків, з встановленим у даній вимозі строку сплати 352 694,03 грн., заборгованості протягом 1 (одного) дня з моменту отримання даної вимоги (а.с.21);

- б/н від 27.02.2013р. (надсилалася одночасно й 3-й особі, як позичальнику за кредитним договором) про сплату наявної за станом на 27.02.2013р. заборгованості за кредитним договором, з Додатковою угодою, у сумі 13 286 782,31 грн, з них 7 629 445,00 грн. заборгованості за кредитом, 5 069 233,24 грн. заборгованості за відсотками, 588103,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, з встановленим у даній вимозі строку сплати 13286782,31 грн., заборгованості протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання даної вимоги (а.с.64).

Згідно з наданими позивачем суду поштовими повідомленнями першу з вказаних вимог було отримано відповідачем 24.02.2009р. (а.с.22), а іншу 20.03.2013р. (а.с.65). Факт отримання цих вимог відповідачем не заперечується. Проте, вказані вимоги не було задоволено відповідачем або 3-ю особою, повністю або частково, як у зазначені у цих вимогах строки, так і по теперішній час. Доказів іншого відповідачем та/або 3-ю особою суду не надано.

У період протягом шести місяців після 07.02.2011р., дня настання строку виконання основного (забезпеченого порукою) зобов'язання за кредитним договором, з Додатковою угодою, АКБ "Укрсоцбанк" не звертався з вимогою до відповідача, як до поручителя 3-ї особи, з вимогою про виконання забезпеченого порукою зобов'язання як повністю, так і частково, зокрема, у обсязі, що відповідає розміру заявлених за даним позовом до стягнення з відповідача сум, 7 629 445,00 грн. заборгованості за кредитом та 5 069 233,24 грн. заборгованості за відсотками, а також, з вимогами про сплату штрафних санкцій, які передбачено кредитним договором.

За таких обставин порука 3-ї особи за договором поруки припинилася після 07.08.2011р.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи та наведених правових норм може мати місце та має значення для правильного вирішення спору й заявлена АКБ "Укрсоцбанк" до відповідача (поручителя), не лише протягом шести місяців після 07.02.2011р. - кінцевого строку повернення кредиту, вимога, а й вимога, про виконання забезпеченого порукою відповідача за договором поруки зобов'язання (з повернення певної частини (траншу) кредиту, у зв'язку з порушенням графіку повернення кредиту, або ж щодо сплати відсотків, у зв'язку із порушенням строків їх сплати) в межах періоду часу з дати надання кредиту до дати кінцевого строку погашення кредиту. За таких обставин суд розглядає пред'явлену АКБ "Укрсоцбанк" відповідачеві вимогу № 02-06/67-228 від 10.02.2009р. про сплату наявної за станом на 25.01.2009р. заборгованості за кредитним договором, з Додатковою угодою, в частині вимоги про сплату 340 866,68 грн. заборгованості по простроченим відсоткам, як пред'явлену у відповідності до положень договору поруки та приписів закону (ст.ст.553-554 Цивільного кодексу України) вимогу до відповідача про часткове виконання поручителем за боржника забезпеченого порукою зобов'язання. Доказів іншого під час розгляду даної справи будь-ким з учасників судового процесу не надано.

Зазначена у вимозі № 02-06/67-228 від 10.02.2009р. АКБ "Укрсоцбанк" до відповідача заборгованість по сплаті відсотків у сумі 340 866,68 грн. є складовою заявленої до стягнення за позовом 5 069 233,24 грн. заборгованості за відсотками. Сплату, повністю або частково, цієї у сумі 340 866,68 грн. заборгованості за відсотків відповідач та/або 3-я особа до теперішнього часу не здійснили. Вказане, також, не заперечується будь-ким з учасників судового процесу. Доказів іншого ними не надано.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням. Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення. У п. 2..1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що суд не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності.

Строк виконання зобов'язання по сплаті зазначених у вимозі № 02-06/67-228 від 10.02.2009р. АКБ "Укрсоцбанк" до відповідача відсотків у сумі 340 866,68 грн. за користування кредитом настав, як-то слідує з цієї вимоги АКБ "Укрсоцбанк", до 25.01.2009р. При цьому, суд констатує, що у справі № 923/1554/13 не заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності стосовно будь-якої з складових позовних вимог. Зокрема, щодо вимог по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, які було нараховано позичальнику до 25.01.2009р. у сумі 340866,68 грн. та сплату яких за станом на 25.01.2009р. було прострочено позичальником.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 7629445,95 грн. заборгованості за кредитом є необґрунтованими, в їх задоволенні має бути відмовлено.

При цьому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5069233,24 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 340866,68 грн. Позовні ж вимоги про стягнення з відповідача 4728366,56 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом є необґрунтованими, в їх задоволенні має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Відповідно до ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо законом або договором не передбачено інші умови їх нарахування.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору у разі прострочення строку повернення кредиту, визначеного цим договором та відповідною додатковою угодою до даного договору, позичальник сплачує на користь кредитодавця у валюті кредиту пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, що діяла у період прострочення. Згідно з п. 4.4 кредитного договору нарахування пені за прострочення (порушення) позичальником строку повернення кредиту, визначеного цим договором та відповідною додатковою угодою до даного договору припиняється через 1 (один) рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Разом з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 588 103,13 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням положень п. 4.4. кредитного договору нарахування пені припиняється через один рік, від дня коли грошове зобов'язання мало бути виконане. З доданих до позовної заяви розрахунків заявленої до стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту (а.с.9) слідує, що пеня у загальній сумі 588 103,13 грн. нарахована за період часу з 26.08.2012р по 26.02.2013р. Кредитним договором, з Додатковою угодою, 07.02.2011р визначено як строк повного погашення кредиту (кінцевий строк його повернення). За таких обставин нарахування пені після 07.02.2012р. (тобто, після спливу одного календарного року від встановленого Кредитним договором, з Додатковою угодою, строку виконання основного зобов'язання) суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та положенням п.4.4. Кредитного договору.

В якості додаткових підстав для відмови в задоволенні позову в частині стягнення пені суд зазначає про наступне:

- письмова вимога від 10.02.2009р. № 02-06/67-228 до відповідача, як до поручителя, містила у собі вимоги про сплату 11 827,35 грн. пені, яка не є складовою заявленої до стягнення за позовом 588 103,31 грн. пені, оскільки вказані у цій вимозі 11827,35 грн. пені нараховані за станом на 25.01.2009р., а заявлена до стягнення за позовом пеня нарахована за інший період, з 26.08.2012р по 26.02.2013р.;

- письмова вимога б/н від 27.02.2013р до відповідача, як до поручителя, з вимогами про сплату 588 103,13 грн. пені, яка нарахована за станом на 27.02.2013р., була пред'явлена відповідачеві після припинення поруки відповідача за кредитним договором, з Додатковою угодою, згідно договору поруки.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 588 103,13 грн. пені є необґрунтованими, в їх задоволенні має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 2,56 %.

2,56 % = 340 866,68 грн. (розмір задоволених позовних вимог) /13 286 782,31 грн. (розмір заявлених позовних вимог)) х 100 %

Відповідно, 1 761,79 грн., що становить 2,56 % від 68820,00 грн. сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору, покладається на відповідача, а решта судового збору покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційне науково - виробниче підприємство "Академія європейського бізнесу" (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, вул. Кірова, буд. 24, офіс 811; ідентифікаційний код юридичної особи 32725233; р/р26009870959961 в ПАТ"Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (місцезнаходження - 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд.29; ідентифікаційний код юридичної особи 00039019; інші реквізити суду невідомі) 340 866 (триста сорок тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 68 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одну) грн. 79 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 13.02.2014р.

Суддя К.В. Соловйов