ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 січня 2014 р. Сімферополь Справа №801/9929/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим
до фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративнім позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1288,80грн.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (а.с.36), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34), яке було направлено на адресу зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.6), але конверт повернувся на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.35), так відповідно до статті 37 КАС України, особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час та місце судового засідання. Причини поважності своєї неявки суду позивач не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.07.2007р. року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.6) та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
У зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 3 та 4 квартал 2010 року, утворилась заборгованість на загальну суму 1288,80, яка відповідачем не сплачена (а.с.9).
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя були направлені вимоги №261 від 01.02.2011 року про сплату суми боргу страхових внесків в розмірі 656,34 грн. (а.с.7) та вимога №б/н від 01.02.2011р. про сплату суми боргу страхових внесків в розмірі 716,46грн. (а.с.7), але до теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Вказаний Закон України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно вказані зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрали чинності 17 липня 2010 року.
До 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Таким чином, згідно з наведеними положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду у загальному порядку, незважаючи на те, що він у спірний період перебував на спрощеній системі оподаткування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, як фізична особа - підприємець, яка обрала особливий спосіб оподаткування, в спірний період страхові внески до Пенсійного фонду України сплатив не в повному обсязі.
Таким чином, донарахування страхових внесків проведено позивачем з дотриманням Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Згідно із ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості у розмірі 1288,80грн.
В силу викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АР Крим заборгованість у розмірі 1288,80грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.) на р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис В.В.Петренко
Судове рішення № 37141025, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 09.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/9929/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: