Ухвала суду № 37140401, 10.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 лютого 2014 р. справа № 804/2319/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного виробничого підприємства "ДВН" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2013 р. № Д-47-Ю, -

ВСТАНОВИВ :

07 лютого 2014 року Приватне виробниче підприємство "ДВН" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, в якому просить суд:

- поновити строк для подачі Приватним виробничим підприємством "ДВН" позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2013 р. № Д-47-Ю.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105 - 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.

За змістом позовної заяви Приватного виробничого підприємства "ДВН" позивач звертається до "Окружного адміністративного суду у Дніпропетровській області", що не відповідає найменуванню адміністративного суду, до якого подається позовна заява.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не зазначено засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача та третьої особи, що унеможливлює належне повідомлення сторін.

Разом з тим, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12, адміністративним позовом майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача, у тому числі, про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій, тощо.

В позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмірі 51615,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2013 р. № Д-47-Ю.

Отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять майновий та немайновий характер.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 3674- VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно наданої до позовної заяви копії квитанції № 9055.199.1 від 07.02.2014 р., позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір лише із заявлених ним майнових вимог в сумі 182,70 грн.

Згідно п. 1 ч. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами внесеними Законом України № 590 - VII від 19.09.2013, який набрав чинності 23.10.2013 р.) та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", розмір ставки судового збору справляється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка на 1 січня 2014 року складає 1 218,00 грн.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідає 73,08 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (не менше 1 827,00 грн.), та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (не більше 4 872,00 грн.).

Разом з тим, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Проте, на порушення ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналів доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги майнового та немайнового характеру, позивачем до матеріалів адміністративного позову не долучено.

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір із заявлених ним майнових та немайнових вимог у розмірі 255,78 грн. на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.

Позовну заяву підписано директором Приватного виробничого підприємства "ДВН" Н.В. Дейнегою, від імені юридичної особи. Проте, доказів на підтвердження займаної посади вказаною особою до адміністративного позову не надано.

Отже, документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача - Приватного виробничого підприємства "ДВН", як юридичної особи, та документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов (наказ про призначення на посаду директора, статут підприємства, Довідка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо) до матеріалів позову не надано.

Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № Д-47-Ю від 28.05.2013 р.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом позовної заяви позивач просить суд поновити строк для подачі Приватним виробничим підприємством "ДВН" позовної заяви про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посилаючись на обставини, які виникли у позивача через злочинні дії юридичного бюро.

Проте, доказів, на підтвердження зазначених обставин, або доказів на підтвердження шестимісячного строку звернення до суду, з моменту, коли особа дізналась про порушення свого права, та інших доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105 - 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105 - 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "ДВН" - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 25 лютого 2014 р. для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви, з викладенням тексту в новій редакції, з урахуванням сукупності недоліків вказаних судом, з наданням примірників позовної заяви для відповідача та третьої особи, а також, наданням документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов від імені юридичної особи, та документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатність позивача, як юридичної особи, з наданням оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 255,78 грн., із заявлених позивачем майнових та немайнових вимог, на реквізити: одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001, а також, наданя до суду доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, засвідчені належним чином, з яких слід встановити, що адміністративний позов подано у строк, встановлений законом.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1. ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і не усунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник