Рішення № 3713867, 19.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.09 р. Справа № 10/69

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Оберемко Ю.О. – довіреність №49-09 „Х”;

від відповідача – Колесникова С.І. – довіреність № юр/5346;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці –Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк

до відповідача –обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” м. Донецьк,

про стягнення 244 945,84грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, з позовом до відповідача - обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 235 621,12грн., інфляційних в сумі 3534,32грн., 3% річних в сумі 755,26грн. та пені в сумі 5035,14грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №17 від 23.07.2007р. (далі - Договір) та Додаток №5 до нього, акт прийому-передачі електричної енергії за грудень 2008р., рахунок №17/12 від 01.01.2009р., розрахунок суми позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві №362 від 15.04.2009р. заборгованість за спожиту електричну енергію, яка утворилась у період – грудень 2008р. за договором №17 від 23.07.2007р. у розмірі 235 621,12 грн. визнає у повному обсязі. Крім того, повідомив що розрахунок індексу інфляційних нарахувань, пені, 3 % річних вважає вірним, але просить відмовити позивачу у задоволенні зазначених штрафних санкцій. Крім того, відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення та зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись при цьому на тяжкий фінансовий стан.

Представник позивача проти задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення та зменшення штрафних санкцій заперечував.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” був укладений Договір, згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.2.2, 2.3.4), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 „Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії” та №5 „Порядок розрахунків”.

Пунктом 7 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти банківських днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актом приймання-передачі за грудень 2008 р, що підписаний сторонами.

Рахунок на оплату спожитої електроенергії №17/12 від 01.01.2009р. був вручений представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому. Вказані обставини не заперечувались відповідачем у судовому засіданні.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 7 Додатку №5 до Договору, оплата отриманих споживачем рахунків, зокрема, за спожиту активну електроенергію повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідачем рахунок за грудень 2008р. сплачений не був, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної та часткової оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію за грудень 2008р. в сумі 235 621,12грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 235 621,12грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 3534,32грн. та 3% річних в сумі 755,26грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 5035,14грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу в сумі 235 621,12грн., який утворився за грудень 2008р.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, з огляду на застосування подвійної облікової ставки НБУ, суд вважає його вірним та обґрунтованим і вимоги в цієї частин підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання посилався на тяжкий фінансовий стан, значну кредиторську та дебіторську заборгованість. У підтвердження доводів будь-яких документів не надав.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, розстрочка виконання рішення вплине на виконання рішення.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру стягуваних штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не надано будь-яких документів у підтвердження тяжкого фінансового стану та інших обставин, які мають істотне значення, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 256, 258, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі м. Харцизьк, заявлені до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 235 621,12грн., інфляційних в сумі 3534,32грн., 3% річних в сумі 755,26грн. та пені в сумі 5035,14грн.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 260323021292 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість в сумі 235 621,12грн.

3. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005301685311 у відділенні ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) інфляційні в сумі 3534,32грн., 3% річних в сумі 755,26грн. та пеню в сумі 5035,14грн.

5. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, р/р 26005301685311 у відділенні ПІБ м. Харцизька, МФО 334345) витрати по сплаті державного мита в сумі 2449,46грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 25.05.2009р.

Суддя

Надруковано 3 прим.

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.