Постанова № 37136335, 05.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 911/2437/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

позивача: Поліщук В.В. - пред. за дов. б/н від 24.07.2013;

відповідача: Капшук М.М.- пред. за дов. за вих. № 69 від 31.12.2013.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Мрія"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2013р.

у справі № 911/2437/13 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом Приватного підприємства "Юг Агролідер"

до Селянського фермерського господарства "Мрія"

про стягнення 121 581,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2013р. у справі №911/2437/13 позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Селянського фермерського господарства "Мрія" на користь Приватного підприємства "Юг Агролідер" 121 581,20 грн. - боргу та 2431,63 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованості, на яку посилається позивач, не існує, а судом першої інстанції не взято до уваги документи, на які посилається відповідач, а саме: видаткові накладні, акти приймання продукції (товарів) за кількістю, акт прийому виконаних робіт, акти звіряння взаєморозрахунків, накладні та довіреності. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги бухгалтерський облік пасивів та активів СФГ "Мрія". Також, відповідач просив суд зобов'язати ПП "Юг Агролідер" здійснити бухгалтерську звірку взаємних розрахунків за період 2011 - 2013 р.р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що не ПП "Юг Агролідер" відмовляло СФГ "Мрія" у проведенні звірки взаєморозрахунків, проте, проведення такої звірки охоплює всі договори, які існують між сторонами, а предметом спору є заборгованість саме за Договором № 01/02-12 від 15.11.2011 року, тим паче, що проведення такої звірки не передбачено умовами Договору та не є обов'язковим. Позивач звертає увагу суду на те, що предметом Договору є вирощення і поставка кукурудзи, а у видаткових накладних та довіреностях, на які посилається відповідач, йдеться про поставку соняшника.

Ухвалою від 13.01.2014 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 05.02.2014.

В судове засідання 05.02.2014 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду з позовом до Господарського суду Київської області про стягнення з відповідача 121 581,20 грн. - боргу за Договором № 01/02-12 від 15.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СФГ "Мрія", отримавши суму попередньої оплати (в якості оплати за насіння кукурудзи) за сільськогосподарську продукцію у розмірі 10 000,00 грн., а також добрива та агрохімікати, не передало її у встановлений строк, тому позивач просить суд повернути 121 581,20 грн. - боргу, що фактично було передоплатою за сільськогосподарську продукцію (врожай).

У відзиві на позов відповідач зазначає, що ним було поставлено позивачу насіння соняшника "Днестр", "Зевс", "Ліон" і насіння сої "Фортуна" загальною кількістю 315 тон 314 кг. на суму 1 492 112,57 грн., про що свідчать копії накладних. Також, відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що між сторонами було укладено акт взаємозаліку від 02.01.2013 року, за яким сторони зарахували зустрічні вимоги на суму 251 140,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2011 року між Приватним підприємством "Юг Агролідер" (контрактант) та Селянським фермерським господарством "Мрія" (виробник) було укладено Договір № 01/02-12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виробник зобов'язується виростити визначену цим договором Сільськогосподарську продукцію за підтримки контрактанта, і повністю передати її у власність Контрактанту. Контрактант зобов'язується надавати допомогу у вирощуванні сільськогосподарської продукції, прийняти та здійснити оплату Сільськогосподарської продукції за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Пунктами 1.2., 1.4. договору передбачено, що під сільськогосподарською продукцією в даному договорі розуміється насіння кукурудзи "Білозірський 295 СВ" (F1), "Любава 279 МВ" (F1) та "Солонянський 298 СВ" (F1) вирощена з батьківських ліній кукурудзи та згідно переліку технологічних операцій з Додатку 1 до цього Договору (під сільськогосподарською продукцією можливе вживання терміну "Врожай"). Контрактант спияє вирощуванню (виробництву) Сільськогосподарської продукції шляхом надання допомоги в організації виробництва (надає батьківські форми посівного матеріалу, добрива, пестициди, агрохімію, консультативно-методологічну допомогу з питань вирощування та/або первинної очистки посівного матеріалу, забезпечує контроль за виконанням технологічних операцій, тощо).

Відповідно до п. 6.5. Договору кінцевий термін оплати контрактантом і відвантаження сільськогосподарської продукції виробником контрактанту має відбутися не пізніше ніж до 15.02.2013 року.

Згідно п. 10.1. договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

На виконання умов договору та відповідно до акту приймання продукції (товарів) за кількістю № 1 від 05.05.2012 року представник ПП "Юг Агролідер" передав, а представник СФГ "Мрія" прийняв для вирощування батьківської лінії насіння кукурудзи "Білозірський 295 СВ", "Любава 279 МВ", "Солонянський 295 СВ" для проведення робіт згідно з п. 2.1. Договору та переліком технологічних операцій та умовами розрахунку згідно п. 5.1. Договору.

У відповідності до видаткової накладної № 97 від 16.05.2012 р. позивачем передано відповідачу товари (добрива та агрохімікати) на загальну суму 81 400,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 143 від 31.07.2012 р. ПП "Юг Агролідер" перерахувало СФГ "Мрія" 10 000,00 грн. в якості оплати за насіння згідно Договору.

Всього, враховуючи батьківські лінії насіння, агрохімікати, добрива та аванс в сумі 10 000,00 грн., ПП "Юг Агролідер" передало СФГ "Мрія" товарів та коштів на загальну суму 121 581,20 грн., що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2012 р. по 12.12.2012 р. між ПП "Юг Агролідер" і СФГ "Мрія" (а.с. 19).

Відповідно до Акту прийому виконаних робіт № 2 від 20.05.2012 року до Договору в період з 23 квітня по 20 травня 2012 року на полі, відведеному за згодою сторін для ділянки гібридизації кукурудзи "Білозірський 295 СВ", був здійснений посів батьківських ліній гібриду "Білозірський 295 СВ", "Люба 279 МВ", "Солонянський 295 СВ" на загальній площі 60 га.

10.04.2013 р. позивачем направило відповідачу заявки від 27.03.2013 №32/03; №33/03 та №34/03 на поставку зібраної СФГ "Мрія" на підставі Договору сільськогосподарської продукції. Проте, відповідачем сільськогосподарська продукція поставлена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:

Статтями. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено нормами ст. 713 ЦК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до пунктів 2.1.1.-2.1.7. договору сторони погодили, що виробник, зокрема, зобов'язаний виконати роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельній ділянці площею 60 га згідно переліку технологічних операцій, обумовлених даним Договором строки; передати у власність контрактанту всю вирощену сільськогосподарську продукцію (врожай) в повному обсязі та за цінами, зазначеними в п. 5.1.2. Договору; своєчасно (не пізніше 2-х календарних днів) повідомити Контрактанта про дату початку робіт по збиранню сільськогосподарської продукції.

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору № 01/02-12 від 15.12.2011 року від 25.06.2012 року пункт 2.1.8. Договору викладено в наступній редакції: «Повернути одержані авансом кошти та компенсувати наданий посівний матеріал, пестициди, мінеральні добрива, мікроелементи та іншу агрохімію, у разі порушення строків передання зібраної сільськогосподарської продукції Виробником Контрактанту згідно розділу 3 даного Договору».

У відповідності до п. 3.2. Договору передача сільськогосподарської продукції (врожай) у власність контрактанту здійснюється протягом 2-х календарних днів з моменту узгодження заявки на поставку та отримання якісних показників згідно з п. 3.8.

Варто зазначити, що в матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за Договором, або перерахування позивачу боргу на загальну суму 121 581,20 грн., відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 25.06.2012, проте, на Акті звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2012 р. по 31.08.2013 (а.с. 62), яким за даними бухгалтерського обліку позивача рахується заборгованість за відповідачем в сумі 121 581,20 грн., відсутній підпис керівника та печатка СФГ "Мрія". Крім того, Господарський суд Київської області від 04.09.2013 зобов'язував відповідача скласти Акт взаємозвірки розрахунків, який надати в судове засідання 18.09.2013, проте не відповідачем було виконано вимоги ухвали суду.

Відповідач, як на доказ виконання своїх зобов'язань перед позивачем посилається на Акт №2 прийому виконаних робіт до Договору, складений 20.05.2013, проте такий акт є лише доказом того, що був здійснений посів батьківських ліній гібриду "Білозірський 295 СВ", "Люба 279 МВ", "Солонянський 295 СВ" на загальній площі 60 га., проте, не є доказом того, що відповідачем на виконання умов Договору поставлено відповідачу сільськогосподарську продукцію (врожай кукурудзи).

Скаржник, як на доказ поставки товару посилається на накладні №51, 52, 53, 54 від 01.12.2012 (а.с. 49-50). Проте, за зазначеними накладними була здійснена передача позивачу сої та соняшника, що не є предметом даного Договору, двосторонніх актів, або інших письмових доказів про заміну сторонами кукурудзи та іншу сільськогосподарську продукцію, в матеріалах справи відсутні, а тому накладні, на які посилається відповідач, не є належним доказом виконання ним спірного Договору. Крім того, в накладних про передачу позивачу насіння сої та соняшника взагалі не міститься посилань на будь-який договір.

Щодо Акту взаємозаліку від 02.01.2013 року (а.с. 51), то варто зазначити, що в ньому відсутні посилання на те, що зарахована сума виникла на підставі Договору № 01/02-12 від 15.12.2011 року, відсутній підпис відповідача на вказаному акті, тому суд першої інстанції правомірно вказав, що відповідач не надав належних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в повному обсязі, а саме, про стягнення з відповідача боргу на загальну суму 121 581,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Мрія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2013р. у справі № 911/2437/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2437/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха