Ухвала суду № 37135544, 13.02.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/386/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 Морозов В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Храпко В. Д. суддів Вініченко Б. Б. , Новіков О. М. при секретаріАнкудінов О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явив позов до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 20.12.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н , відповідно умов якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленого договором. Проте, ОСОБА_6 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто не виконав взяті на себе зобов'язання. З таких підстав, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість у розмірі 39 244 грн. 08 коп.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору від 20.12.2007 року № б/н у сумі 39 244 грн. 08 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у справі в сумі 392 грн. 44 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, як постановлене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 20 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_6 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн. встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 2 % в місяць з розрахунку 360 днів, а відповідач зобов'язувався повернути кредит із відповідними відсотками. Термін дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти.

При оформленні кредитної картки відповідач був ознайомлений і погодився з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Обґрунтовуючи підставність позову, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалось на те, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 17 вересня 2013 року виникла загальна заборгованість за кредитом у розмірі 39 244 грн. 08 коп., яку банк і просив стягнути на свою користь.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком ( у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що закінчення строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше ( до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладення кредитного договору 20 грудня 2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діяв до часу звернення із позовом до суду.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку позовної давності безпідставне.

Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по кредитному договору рахується заборгованість на загальну суму 39 244 грн., яка складається з : тіло кредиту 5 000 грн., заборгованість за відсотками 19 649 грн. 12 коп., заборгованість за комісіями 12 250 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1 844 грн. 96 коп.

Уклавши з банком кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності , відповідач систематично порушував свої договірні зобов'язання , що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч. 1 ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник неналежно виконував свої обов'язки по кредитному договору, своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість по кредиту.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рахунок заборгованості відповідачем не спростований і не оспорений в передбаченому законом порядку, докази в обґрунтування його неправильності суду надані не були. Позичальник неналежно виконував свої обов'язки по кредитному договору тим, що своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість по кредиту.

Отримання кредитної картки підтверджується його власноручною заявою про видачу кредиту.

Відповідно до номера картки, яка була видана відповідачеві, за цією карткою в день укладення договору було отримано 5 000 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2013 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :