Рішення № 37133506, 12.02.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа № 926/1282/13.

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ

До Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м.Чернівці

Про стягнення заборгованості в сумі 12118242,60 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

від позивача - Бережка С.І. -юрисконсульт юрид.департаменту ( дов № 14-65 від 22.03.2013р.)від відповідача -Білянський М.І. - юрисконсульт (дов. від 29.12.2012р.)Рішення винесено 12.02.2014 року в зв'язку з оголошеною на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України перервою.

СУТЬ СПОРУ: ПАТ «НАК «Нафтогаз України» м.Київ 12.12.2013р. звернулося з позовом до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про стягнення заборгованості в сумі 12118242,60 грн., в тому числі 9043496,53 грн. - сума основного боргу, 1077032,15 грн. - пеня, 1336586,22 грн. - 7% штрафу, 104370,50 грн. - інфляційні нарахування, 556757,19 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2329/11. Згідно з цим договором позивач передав у власність відповідача протягом жовтня 2011 року - грудня 2012 року природний газ у обсязі 53279,734 тис.куб.м. на загальну суму 69753827,72 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу. Частково за отриманий природний газ відповідач розрахувався, частково було стягнуто за рішенням суду. Станом на грудень 2013 року за відповідачем рахується заборгованість за отриманий природний газ в період з жовтня-грудня 2012 року в сумі 9043496,53 грн. За невиконання своїх зобов'язань по договору позивач на підставі п.7.2 договору нарахував відповідачу пеню в сумі 1077032,15 грн. та 7% штрафу в сумі 1336586,22 грн., а також у відповідності до вимог чинного законодавства нарахував відповідачу 3 % річних в сумі 556757,19 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 104370,50 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.12.2013 року.

До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він частково визнав суму позову. Крім того, відповідач надав клопотання про залучення письмових доказів у справі, а саме: копії факсограми від 11.10.2013р., протоколу від 24.10.2013р., договору про проведення розрахунків між підприємствами.

Ухвалою суду від 26.12.2012 року розгляд справи відкладено на 21.01.2014 року.

До початку судового засідання від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву, які полягають в наступному.

Відповідач частково визнає суму основного боргу у розмірі 5370000 грн., в частині стягнення суми 3673496,53 грн. провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку з оплатою. Так відповідачем було сплачено борг, а саме: 21.11.2013р. в сумі 1470248,74 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 35, 17.12.2013р. в сумі 541000 грн., платіжне доручення № 503, 18.12.2013р. в сумі 311000 грн., платіжне доручення № 505, 19.12.2013р. в сумі 341000 грн., платіжне доручення № 507, 20.12.2013р. в сумі 204044,66 грн. платіжне доручення №508, 23.12.2013р. в сумі 806203,13 грн. платіжне доручення № 36.

Також, відповідач частково визнає нараховані штрафні санкції, а саме: пеня в сумі 1000177,23 грн., 7% штрафу в сумі 1083994,36 грн., нараховані інфляційні в сумі 70859,68 грн. та три відсотки річних в сумі 544156,97 грн.

При цьому відповідач зазначив, що пеня в сумі 18754,49 грн., нарахована за період з 14.10.2012р. по 14.11.2012 року, а заявлена вона в грудні 2013 року, таким чином позивач пропустив строк позовної давності для звернення з цією вимогою.

Що ж стосується нарахування решти суми пені, штрафу, інфляційних та 3% річних відповідач заперечує, посилаючись на те, що акти приймання-передачі природного газу згідно договору № 14/2329/11 від 30.09.2011р. підписані 25.12.2012р. та 30.12.2012р., таким чином сторони вказівкою на дату укладення відповідних актів приймання-передачі визначили час, з яким позивач та відповідач пов'язали настання права позивача на оплату коштів та обов'язок відповідача оплатити грошову суму, а відповідно і дату прострочення розрахунків. Отже обов'язок відповідача з проведення остаточного розрахунку за надані послуги залежить від документального оформлення сторонами обсягів наданих послуг за Договором, а саме від дати складання акту приймання-передачі природного газу. Оскільки сторонами узгоджені фактичні обсяги газу поставлені згідно Договору та які є предметом розгляду саме в кінці грудня 2012 року, за таких обставин період прострочки слід рахувати з 15.01.2013 року, як це передбачено ч.2 п.6.1 Договору.

Отже пеня в сумі 76854,92 грн. 7% штрафу в сумі 252591,86 грн., інфляційні в сумі 33510,82 грн. та 3% річних в сумі 12600,22 грн. нараховані, на думку відповідача, безпідставно.

Також відповідач просить зменшити розмір пені та штрафу на 50 %, а саме: 2084171,59 грн., які підлягають стягненню, зменшити до 1042085,80 грн., посилаючись на те, що заборгованість по сплаті боргу виникла не з вини підприємства, а через заборгованість державного бюджету і різниці в тарифах. Відповідно до п.5 Постанови КМУ від 21.08.2013р. № 683 «Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів» та відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2013р. № 167 «Про затвердження порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверднулись або погоджувалися відповідними органами державної влади чи місцевого самоврядування» підлягає відшкодуванню борг, який утворився через дію наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010р. № 288 «Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів. Згідно ст.8 Закону України «Про теплопостачання» державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження. Таким чином зазначена сума боргу повинна бути відшкодована державним бюджетом.

Крім того, в обґрунтування свого клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим, що не дозволяє йому вчасно розраховуватися за енергоносії.

Проте, незважаючи на важкий фінансовий стан, продовжує далі відповідач, він є добросовісним платником і на момент пред'явлення позову до суду Договір виконав на 90 відсотків.

В судовому засіданні, яке відбулося 21.01.2014 року оголошено перерву до 05.02.2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.02.2014 року оголошено перерву до 12.02.2014 року.

До початку судового засідання від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача, які полягають в наступному.

Щодо твердження відповідача, що обов'язок оплати у останнього виник з моменту підписання актів прийому-передачі природного газу, то відповідно до п.6.1 Договору № 14/2329/11 від 30.09.2011р., остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Тому розрахунки пені та 3% річних здійснені за зобов'язаннями жовтня 2012р. - за період прострочення з 15 листопада по 29 січня 2013 року, за зобов'язаннями листопада 2012р. пеня розрахована з 15 грудня 2012р. по 14 червня 2013р., а 3% річних розраховані за період з 15 грудня 2012р. по 29 липня 2013р.(остаточний розрахунок).

Крім того, продовжує позивач, саме на відповідача згідно п.3.4 Договору покладено обов'язок щодо своєчасного складання та направлення продавцеві двох примірників акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Тобто, фактичний обсяг використаного газу відомий відповідачеві вже на кінець місяця поставки і стає відомий позивачу лише з даних, що надіслані відповідачем у вигляді актів.

Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованих штрафних санкцій, то таке зменшення спричинить позивачу додаткові збитки та дозволить відповідачу і в подальшому безкарно порушувати договірні умови. Крім того, за результатами фінансового звіту позивача за перше півріччя 2013 року позивач зазнав збитку, сума якого складає понад 10млрд.грн. та даний збиток виник внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань контрагентами, в даному випадку і відповідачем.

В свою чергу відповідач надав додаткові письмові пояснення щодо свого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, які полягають в наступному.

Сума боргу в розмірі 5370000 грн. виникла не з вини відповідача і повинна бути відшкодована державним бюджетом.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.02.2014 року представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі.

При цьому позивач зазначив, що дійсно відповідачем було здійснено ряд проплат суми основного боргу, що підтверджено підписаним сторонами актом звірки розрахунків.

Відповідач в свою чергу підтримав свої заперечення викладені у письмовому відзиві на позов та в його доповненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між НАК «Нафтогаз України» (Продавець) та МКП «Чернівцітеплокомуненерго» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2329/11, (далі - Договір) згідного умов якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природній газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 62344,38 тис.куб.м. Пунктом 2.1.1 Договору сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Відповідно до п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець, не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п.5.2 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 1 від 11.10.2011р. до Договору сторони внесли зміни до п.5.2 Договору а саме: погодили, що ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії яка споживається населенням становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ -0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 2 від 13.01.2012р. до Договору сторони змінили ціну природного газу для виробництва теплової енергії яка споживається релігійними організаціями і становить 1248,08 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1248,08 грн., крім того ПДВ: на газ -0%, на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 4 від 27.06.2012р. до Договору сторони погодили, що:

з 22.06.2012р. - ціна газу для виробництва теплової енергії яка споживається населенням становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

з 01.07.2012р. - ціна газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Пунктом 6.1. укладеного між сторонами Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 - го числа місяця наступного за місяцем поставки.

У відповідності до п.п.7.1 та7.2 сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також за цим Договором.

У разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1. цього договору позивач має право не здійснювати поставку газу відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов Договору за період з жовтня 2011 року до грудня 2012 року включно позивачем поставлено відповідачу природний газ у обсязі 53279,734 тис.м3, на загальну суму 69753827,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р. (за жовтень 2011р.), від 30.11.2011р. (за листопад 2011р.) від 31.12.2011р. (за грудень 2011р.), від 31.01.2012р. (за січень 2012р.), від 29.02.2012р. (за лютий 2012р.), від 31.03.2012р. (за березень 2012р.), від 30.04.2012р. (за квітень 2012р.), від 25.12.2012р. (за жовтень 2012р.), від 25.12.2012р. (за листопад 2012р.), від 31.12.2012р. (за грудень 2012р.), підписаними без жодних зауважень.

При цьому позивачем зазначено, що частину боргу за поставлений газ, який виник в період протягом жовтня-грудня 2011 року та січня - квітня 2012 року та нарахованих штрафних санкцій до 10.08.2012 року стягнуто з відповідача за рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.11.2012 року у справі № 5027/602/2012.

При поданні позовної заяви ПАТ «НАК «Нафтогаз України» визначено до стягнення сума основного боргу в розмірі 9043496,53 грн., який виник внаслідок несплати за природний газ поставлений відповідачу протягом жовтня-грудня 2012 року, сума штрафних санкцій: пеня та 7% штрафу, які нараховані за несвоєчасну оплату за цей період, 3% річних та інфляційні за прострочення оплати, а також донараховані 3% річних та інфляційні за прострочення оплати за зобов'язання які виникли в попередніх періодах та по яким борг був стягнутий в судовому порядку, а саме:

Пеня в сумі 1077032,15 грн. в тому числі: по акту за квітень 2012р. період з 14.10.2012р. по 14.11.2012р. на суму 18754,49 грн., по акту за жовтень період з 15.11.2012р. по 29.012013р. на суму 73238,99 грн., по акту за листопад 2012р. період з 15.12.2012р. по 14.06.2013р. на суму 170449,39 грн., по акту за грудень період з 15.01.2013р. по 14.07.2013р. на суму 814589,28 грн.

7% штрафу в сумі 1336586,22 грн. в тому числі: по акту за жовтень 2012р. в сумі 165171,36 грн., по акту за листопад 2012р. в сумі 394819,49 грн., по акту за грудень 2012р. в сумі 776595,38 грн.

3% річних в сумі 556757,19 грн. за період з 11.08.2012р. по 30.09.2013р. в тому числі: по акту за листопад 2011р. за період з 11.08.2012р. по 27.12.2012р. в сумі 26122,33 грн., по акту за грудень 2011р. за період з 11.08.2012р. по 27.12.2012р. в сумі 96181,05 грн., по акту за лютий 2012р. за період з 11.08.2012р. по 18.12.2012р. в сумі 73299,61 грн., по акту за березень 2012р. за період з 11.08.2012р. по 21.01.2013р. в сумі 66146,97 грн., по акту за квітень 2012р. за період з 11.08.2012р. по 25.01.2013р. в сумі 19449,47 грн., по акту за жовтень 2012р. за період з 15.11.2012р. по 29.01.2013р. в сумі 14647,80 грн., по акту за листопад 2012р за період з 15.12.2012р. по 29.07.2013р. в сумі 35358,69 грн., по акту за грудень 2012р. за період з 15.01.2013р. по 30.09.2013р. в сумі 225551,29 грн.

Збитки завдані інфляційними процесами в сумі 104370,50 грн. за період з 16.08.2012р. по 15.01.2013р., в тому числі: по акту за листопад 2011р. за період з 16.08.2012р. по 15.12.2012р. в сумі 4583,20 грн., по акту за грудень 2011р. за період з 16.08.2012р. по 15.12.2012р. в сумі 16875,12 грн., по акту за лютий 2012р. за період з 16.08.2012р. по 15.09.2012р. в сумі 9653,88 грн., по акту за березень 2012р. за період з 16.08.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 13313,98 грн., по акту за квітень 2012р. за період з 16.08.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 5724,40 грн., по акту за жовтень 2012р. за період з 16.11.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 9447,80 грн., по акту за листопад 2012р. за період з 16.11.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 22583,67 грн., по акту за грудень 2012р. за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. в сумі 22188,44 грн.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 6 статті 265 ГК України передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідач в порушення умов договору не оплатив у повному обсязі вартість переданого йому газу, у результаті чого виникла заборгованість у сумі 9043496,53 грн.

Проте сума боргу в розмірі 1470248,74 грн. була погашена відповідачем 21.11.2013 року, що підтверджено копією платіжного доручення № 35 від 21.11.2013р., тоді як з позовом позивач звернувся 06.12.2013 року, що підтверджено штампом на конверті.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 1470248,74 грн. є безпідставними.

Як вбачається з платіжних доручень № 503 від 17.12.2013 року на суму 541000 грн., № 505 від 18.12.2013 року на суму 311000 грн., № 507 від 19.12.2013 на суму 341000 грн., № 508 від 20.12.2013 року на суму 204044,66 грн., № 36 від 23.12.2013 року на суму 806203,13 грн., відповідач частково сплатив позивачу заборгованість на загальну суму 2203247,79 грн., а відтак в цій частині відсутній предмет спору.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5369999,99 грн., припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору у частині стягнення заборгованості у сумі 2203247,79 грн., відмовити в частині стягнення суми боргу в розмірі 1470248,74 грн.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 5369999,99 грн., що підтверджено, підписаним сторонами, актом звірки розрахунків.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1. цього договору позивач має право не здійснювати поставку газу відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Судом з достовірністю встановлено, що відповідач несвоєчасно виконував грошові зобов'язання по оплаті за поставлений йому природній газ, у зв'язку з чим, позивач за прострочення платежу нарахував згідно умов договору пеню у сумі 1077032,15 грн. та сім відсотків штрафу у сумі 1336586,22 грн.

Проте при зверненні з позовними вимогами про стягнення пені, позивач в частині стягнення пені в сумі 18754,49 грн., яка нарахована за зобов'язаннями, які виникли по акту за квітень 2012 року за період з 14.10.2012р. по 14.11.2012р. не врахував, що згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з вимогами ч.2-3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, а сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

Відповідачем в своєму відзиві на позов було заявлено вимогу про застосування позовної давності до нарахованої пені в сумі 18754,49 грн., яка нарахована за зобов'язаннями, які виникли по акту за квітень 2012 року за період з 14.10.2012р. по 14.11.2012р., а відтак в частині стягнення пені в сумі 18754,49 грн. яка нарахована за період з 14.10.2012р. по 14.11.2012р. позивачу слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу три відсотки річних у сумі 556757,19 грн. та інфляційні у сумі 104370,50 грн.

Що ж до заперечень відповідача на те, що оскільки обсяги газу фактично узгодженні в кінці грудня 2012 року період прострочення платежу слід рахувати з 15 січня 2013 року як це передбачено ч.2 п 6.1 Договору, слід зазначити наступне.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 - го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Таким чином, днем прострочення відповідачем розрахунків вважається 15 число місяця, наступного за місяцем поставки, сторони не передбачили іншого строку розрахунків. Фактично сторони вказівкою на дату укладення (підписання) відповідного акту приймання-передачі газу визначили час (дату), з яким позивач та відповідач пов'язали настання права позивача на оплату коштів та обов'язок відповідача оплатити грошову сум, а відповідно і дату прострочення розрахунків.

Частиною другою статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Проте, відповідно до п.3.4 Договору саме на відповідача покладено обов'язок щодо своєчасного складання та направлення продавцеві двох примірників акта приймання-передачі газу, у якому зазначається фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Отже, відповідач повинен доводити, що він направив позивачу акти приймання-передачі природного газу вчасно, а з вини останнього зазначені акти були підписані поза межами передбаченого Договором строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно розраховано штрафні санкції (пеня та 7% штрафу), 3% річних та інфляційні за невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 14/2329/11 від 30.09.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7573247,78 грн., суми пені в розмірі 1058277,66 грн., суми 7% штрафу в розмірі 1336586,22 грн., суми 3% річних в розмірі 556757,19 грн. та суми інфляційних нарахувань в розмірі 104370,50 грн. є обґрунтованими.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 50%.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені та 7 % штрафу відповідач посилається на те, що зазначена заборгованість виникла не з вини підприємства, а через заборгованість державного бюджету різниці в тарифах. Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 року № 683 «Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 167 «Про затвердження порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались або погоджувалися відповідними органами державної влади чи місцевого самоврядування» підлягає відшкодуванню 11517,4 тис. грн.. (за 2012 рік - 5372,3 тис. грн.., за 9 місяців 2013 року - 6145,1 тис. грн..) та 15113,1 тис.грн. ( за 2012 рік - 11229,4 тис. грн., за 9 місяців 2013 року - 3883,7 тис. грн..) борг, який утворився через дію наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 № 288 «Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів».

Згідно з ст.8 Закону України «Про теплопостачання» державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Стаття 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлює:

Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація яких здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. У разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізм компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.48 ст.9 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 7 і 8 цього Закону, спрямовуються відповідно на: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження важкого фінансового становища відповідачем долучені до матеріалів справи звіти про фінансові результати за 9 місяців 2013 року баланси станом на 30.09.2013р., довідка про фінансово-економічний стан.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи містяться докази часткового погашення відповідачем заборгованості за договором, як до звернення до господарського суду з позовом так і під час судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, клопотання про зменшення розміру пені та 7 % штрафу є нормативно та документально обґрунтованим.

Оскільки відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення; згідно з ст.233 ГК України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними, а тому, враховуючи вищевказані норми матеріального та процесуального права (п.3 ст.83 ГПК України), а також те, що підприємство позивача є збитковим, суд прийшов до висновку про зменшення розміру пені та 7 % штрафу на 25 %, а відтак з відповідача слід стягнути пеню в сумі 793708,25 грн. і 7% штрафу в сумі 1002439,67 грн., та відмовити позивачу в задоволенні пені в сумі 264569,41 грн. та 7% штрафу в сумі 334146,55 грн.

Таку ж правову позицію викладно в постанові Вищого господарського суду від 01.04.2013 року у справі № 5027/602/2012, якою залишено в силі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5027/602/2012.

За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, при цьому слід відмітити що при зменшенні судом розміру штрафних санкцій судові витрати покладаються на винну сторону.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 83, 84, 85, пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго», (м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а, код 34519280, р/р 26034314050000 у ЧОВ ПАТ «Ощадбанк», МФО 356334) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», (м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720, р/р 26002301921 у АТ «Ощадбанк», МФО 300465) - 5369999,99 грн. основного боргу, 793708,25 грн. пені, 556757,19 грн. 3 % річних, 104370,50 грн. інфляційних, 1002439,67 грн. 7% штрафу, 60362,02 грн. судового збору.

3. В частині стягнення суми боргу в розмірі 1470248,74 грн., суми пені в розмірі 18754,49 грн. і суми пені в розмірі 264569,41 грн. та суми 7% штрафу в розмірі 334146,55 грн. відмовити.

4. Припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу у сумі 2203247,79 грн.

Повне рішення складено 13.02.2014 року

Суддя С.М. Гушилик