Ухвала суду № 37128613, 13.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/2081/13-ц Головуючий у І інстанції Єременко В.М.Провадження № 22-ц/780/541/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 47 13.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Антоненко В.І., Білоконь О.В., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2013 року визнано неподаною та повернуто заявникові.

На обґрунтування постановленої ухвали зазначено, що заявник не виконав вимог ухвали Баришівського районного суду Київської області від 21 жовтня 2013 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення процессуального права при її ухваленні.

Просить ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Як встановлено судом, що також підтверджується матеріалами справи, 18 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь та на її утримання аліменти до досягнення дитиною трьохрічного віку, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку ( доходу ), починаючи з дня подачі до суду позовної заяви ( а.с. 2-3 ).

Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2013 року заявлений позов задоволено ( а.с. 33-34 ).

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням, 18 жовтня 2013 року ОСОБА_1 подав заяву про його перегляд, в якій просив заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 01 жовтня 2013 року скасувати та прийняти заяву до розгляду в загальному порядку ( а.с. 39-40 ).

21 жовтня 2013 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області дану заяву залишено без руху та повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки та привести заяву у відповідність до вимог ст. 229 ЦПК України у строк, який не перевищує п'яти днів з дня отримання ухвали ( а.с. 43 ).

При цьому, недоліки заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення, згідно вказаної ухвали, полягали в тому, що заявник не дотримався вимог ч. 2 п. 5 ч. 4, ч. 6 ст. 229 ЦПК України ( там же ).

Копію даної ухвали заявник отримав 29 жовтня 2013 року ( а.с. 45 ).

На виконання вимог вказаної ухвали в установлений строк, 01 листопада 2013 року, ОСОБА_1 надіслав на адресу суду заяву про перегляд заочного рішення в новій редакції ( а.с. 46-47, 50 ).

Незважаючи на це, хвалою Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, на переконання апеляційного суду, передчасно та з порушенням процесуального права, зокрема ст.ст. 121, 229 ЦПК України, визнано неподаною та повернуто заявникові ( а.с 51 ).

Будь-яких перешкод, у даному випадку, для розгляду заявленої вимоги у суду першої інстанції не існувало

При цьому, судом першої інстанції необґрунтовано порушено і право заявника на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, передбачене ст. 3 ЦПК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення процесуального права при її постановленні, на переконання суду другої інстанції, знайшли своє повне підтвердження при розгляді апеляції.

А тому, постановлена ухвала підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до положень п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: В.І. Антоненко

О.В. Білоконь