Рішення № 37127873, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20610/13 03.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ»

до фізичної особи - підприємця Лемещенко Руслана Миколайовича

про стягнення 7.711,61 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кальченко М.Г. - представник за довіреністю від 02.01.2013 № 13/01/01;

відповідача: Рихальський А.Г. - за довіреністю від 03.02.2014 № 03/02/14 (довіреність представника оформлена без додержання вимог ст. 28 ГПК України, нотаріально не посвідчена).

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи - підприємця Лемещенко Руслана Миколайовича про стягнення з останнього заборгованості в сумі 7.711,61 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору дистрибюторського договору від 07.09.2012 № 070912/1 на поставку продукції періодичного друкованого засобу масової інформації, поставив відповідачеві товар на загальну суму 386.822,00 грн, який останній отримав, проте оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 4.406,58 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 4406,58 грн. Крім того, позивач також нараховує на суму заборгованості пеню у розмірі 2.761,65 грн та 3 % річних у розмірі 543,38 грн., які, також, просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20610/13.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін спору клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку із чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін справи по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

07 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ», як постачальником, (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Лемещенко Русланом Миколайовичем, як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 07.09.2012 № 070912/1 на поставку продукції періодичного друкованого засобу масової інформації (надалі - договір), відповідно до п. 1.4. якого постачальник передає а покупець приймає і оплачує друковану продукцію (надалі - видання) у порядку і на умовах визначених цим договором, з метою подальшої оптової та роздрібної торгівлі в місті Києві та Київській області.

Згідно п. 4.1. договору вартість видань за цим договором вказується у відповідному додатку до даного договору і фіксується сторонами в видатковій накладній постачальника.

Передача та прийняття продукції по кількості та якості відбувається представниками сторін на складі постачальника та оформляється згідно видаткової накладної шляхом її підписання відповідними представниками з зазначенням дати та часу. Право власності та відповідальність передається від постачальника до покупця в момент підписання вищевказаних накладних (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору повернення частини продукції (емісійних лімітів) покупцем постачальнику можливо в межах та строках визначених в відповідному додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.11. договору оплата здійснюється у вигляді безготівкових розрахунків шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок постачальника не менше ніж за 3 банківські дні до дня відвантаження продукції.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 386.822,00 грн, що підтверджується такими видатковими накладними: від 10.09.2012 № У-0022945 на суму 79.926,00 грн; від 17.09.2012 № У-0023014 на суму 83.839,00 грн; від 24.09.2012 № У-0023202 на суму 69.529,00 грн; від 01.10.2012 № У-0023370 на суму 78.450,00 грн; від 08.10.2012 № У-0023554 на суму 75.078,00 грн (належним чином засвідчені копії наведених накладних наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні).

Відповідачем повернуто товар позивачеві на загальну суму 32.415,42 грн, що підтверджується такими видатковими накладними на повернення товару: від 27.09.2012 № ВП-0000002 на суму 18.173,14 грн; від 05.10.2012 № ВП-0000003 на суму 6.022,55 грн; від 26.10.2012 № ВП-0000004 на суму 8.219,73 грн (належним чином засвідчені копії вказаних накладних наявні в матеріалах справи, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущеного відповідачем порушення у його зобов'язані за договором, яке полягає в оплаті отриманого від позивача товару. Відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 350.000,00 грн, що призвело до виникнення в останнього перед позивачем заборгованості в сумі 4.406,58 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 406,58 грн основної заборгованості підлягають задоволенню повністю з урахуванням такого.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

15.08.2013 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу № С-1508/1 від 15.08.2013 р. про погашення наявної заборгованості за поставлений товар згідно умов договору.

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, наявну заборгованість не погасив та не заперечив.

Суд відзначає, відповідачем жодного підтвердження щодо факту погашення перед позивачем заборгованості в сумі 4.406,58 грн., станом на момент вирішення даного спору по суті, суду не надано.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 4.406,58 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2.761,65 грн та 3 % річних у розмірі 543,38 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.1. договору у випадку порушення стороною своїх зобов'язань щодо оплати цього договору сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2.761,65 грн та 3 % річних у розмірі 543,38 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Лемещенко Руслана Миколайовича (02095, м. Київ, вул. А.Ахматової, буд. 39-А, кв. 87; ідентифікаційний номер 2849101330, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРЕСДИСТРИБУЦІЯ» (03680, місто Київ, просп. Академіка Палладіна, будинок 44; ідентифікаційний код 33777785, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в розмірі 4.406,58 (чотири тисячі чотириста шість) грн. 58 коп.; пеню у розмірі 2.761,65 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 65 коп.; 3 % річних у розмірі 543,38 (п'ятсот сорок три) грн. 388 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац