Рішення № 37120595, 28.01.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5343/13-ц

Провадження по справі № 2/635/17/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Бобко Т.В.

секретар судових засідань Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел.. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» про зміну договору найму житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовом, який в подальшому уточнили та просили змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, зобов'язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області та КП «Пісочинське ВУЖКГ» укласти з ОСОБА_3 окремий договір найму житлового приміщення та відкрити на її ім'я окремий особовий рахунок на кімнату площею 17,8 кв.м. з лоджією площею 5,23 кв.м. у вказаній квартирі.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що власником квартири АДРЕСА_1 є Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області. Спірна квартира складається з двох суміжних, ізольованих, кімнат, які мають окремі виходи: №3 площею 12,8 кв.м. та №4 - 17,8 кв.м. з лоджією 5,23 кв.м., санвузол та ванна відокремлені. Позивачі користуються кімнатою площею 12,8 кв.м. та ведуть господарство окремо від відповідача, який користується кімнатою 17,8 кв.м. з лоджією 5,23 кв.м., таким чином вважають, що вони проживають в маленькій кімнаті, в якій неможливо розташувати всі їх особисті речі, а зміна договору найму житлового приміщення не зачепить житлових прав та інтересів відповідача, оскільки площа кімнати, яка залишиться відповідачу - 12,8 кв.м., більша ніж його частка житлової площі, що приходиться на кожного з проживаючих у зазначеній квартирі, добровільно змінити договір найму спірного житлового приміщення відповідач відмовляється.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити та пояснила про обставини, викладені вище, а також зазначила, що відповідач перешкоджає проживанню позивачів в спірній квартирі, за рішенням суду в березні 2011 року вона з донькою у примусовому порядку вселилася до квартири, але в травні 2011 року відповідач знову змінив замки на вхідних дверях, в зв'язку з чим вони не можуть потрапити до квартири.

Представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7, який діє на підставі угоди, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, документів, що підтверджують поважність причин неявки, суду не надав, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за його відсутність у відповідності до ч.1 ст. 38 ЦПК України за участю представника відповідача.

У матеріалах справи маються письмові заперечення відповідача проти позовних вимог, якими він просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачі в спірному житловому приміщенні не проживають, їх особистих речей в квартирі не має, позивачі не приймають участь у комунальних витратах, в зв'язку з чим утворилась велика заборгованість, також не приймали участі в ремонті квартири та її утриманні, позивачі проживають в іншій належній їм приватизованій квартирі площею 32 кв.м., крім того в спірній квартирі відповідач проживає разом з жінкою, дитиною та престарілою матір'ю.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8., яка діє на підставі угоди, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, пояснивши, що позивачі не приймають участі в оплаті комунальних витрат, в зв'язку з чим добровільно залишили спірну квартиру, в спірній квартирі не проживають з 2007 року, а тому втратили право проживання, відповідач є інвалідом війни 3-ї групи, проживає разом зі своєї престарілою матір'ю, крім того, в квартирі були здійснені переобладнання, а тому фактична площа кімнати 12,5 кв.м. може не відповідати її площі згідно технічної документації.

Представник відповідача Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Тягнибок І.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ордеру на житлове приміщення № 2760 від 03 жовтня 2005 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради № 577 від 13 вересня 2005 року, відповідачу по справі ОСОБА_4 разом із сім'єю: дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_3 було надано право на зайняття житлового приміщення житловою площею 30,82 кв.м., яке складається з двох ізольованих кімнат, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира не приватизована, є комунальною власністю Пісочинської територіальної громади, що підтверджується рішенням Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області V сесії V скликання від 03 листопада 2006 року «Про прийняття до комунальної власності Пісочинської територіальної громади житлових будинків».

Як вбачається з витягу з технічного паспорту та з викопіювання поверхового плану на вказане житлове приміщення, воно складається з двох ізольованих житлових кімнат №3 площею 12,8 кв.м. та №4 площею 17,8 кв.м., коридору №1 площею 5,0 кв.м. та підсобного приміщення №2 площею 17,7 кв.м., а також лоджії площею 5,23 кв.м., житлова площа зазначеної квартири складає 30,6 кв.м., загальна - 55,9 кв.м.

Згідно даних форм А-1 на ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та поквартирної картки, в спірній квартирі зареєстровані три особи - відповідач ОСОБА_2 та позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 12.04.2006 року.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського районного управління юстиції Харківської області 30 липня 2008 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірваний 30 липня 2008 року, актовий запис №320.

Відповідно до ст. 47 Конституції України та ч. 3 ст. 9 ЖК України, кожен громадянин має право на житло та ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЖК України, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України.

Згідно ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48),

частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним

входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора тощо).

Відповідно до ч.2 ст.104 ЖК України, в разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Норма житлової площі, встановлена статтею 47 ЖК України та складає 13,65 кв.м на одну особу.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (приміщенні), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

Згідно п. 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.

Відповідно до п.4 Постанови Виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок «Про введення в дію Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» № 5 від 11 січня 1985 року (зі змінами та доповненнями) рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею в Харківській області, як мінімальний розмір надання громадянам жилих приміщень, визначений 8,3 кв.м.

Як роз'яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року (з наступними змінами і доповненнями) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», в силу ст. 104 ЖК України, суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Як встановлено судом в спірній квартирі зареєстровані троє осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, житлова площа зазначеної квартири складає 30,6 кв.м., таким чином, на кожного із вказаних осіб припадає 10,2 кв.м.

Таким чином, суд вважає, що позивачам може бути виділено житлове приміщення у виді ізольованої кімнати площею 17,8 кв.м., а відповідачу залишається житлове приміщення у виді ізольованої кімнати площею 12,8 кв.м., у такому разі розмір житлових приміщень складає не менше визначеного по Харківській області мінімального розміру житлового приміщення, що надається громадянам.

При цьому суд не приймає до уваги ту обставину, що в теперішній час відповідач фактично займає кімнату № 4 площею 17,8 кв.м., оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, позивачі в квартирі не проживають, таким чином не може мати місце існування фактичного порядку користування між сторонами спірним житловим приміщенням.

Представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів у судовому засіданні щодо можливого проведення переобладнання та зміни в зв'язку з цим площі житлової кімнати розміром 12,8 кв.м.

Ті обставини, встановлені з пояснення позивача у судовому засіданні, що у підсобному приміщенні спірної квартири були самочинно побудовані відокремлені приміщення туалету та ванної кімнати, не впливають на можливість укладенні окремого договору найму на приміщення ізольованої кімнати площею 17,8 кв.м., оскільки такі переобладнання мають місце лише в підсобному приміщенні, яке залишається в загальному користуванні сторін на не є суміжним з ізольованою кімнатою, яка виділяється позивачам.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач, є пенсіонером та інвалідом 3 групи, але доказів неможливості проживання за станом здоров'я в кімнаті площею 12,8 кв.м. відповідачем суду не надано.

Факт проживання в спірній квартирі матері відповідача ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується актом депутата 20 округу Пісочинскої селищної ради Співак Д.В. від 30 травня 2011 року, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивачів, оскільки позивачі зареєстровані в спірній квартирі, право користування квартирою у встановленому законом порядку не втратили, згоди на вселення до квартири матері відповідача відповідно до вимог ст.65 ЖК України не надавали, а тому при вирішенні питання щодо розподілу житлових приміщень між сторонами суд виходить з розміру житлової площі, яка припадає на одну зареєстровану у спірному житловому приміщенні особу та не приймає до уваги факт проживання в квартирі матері відповідача ОСОБА_11

Доводи відповідача про наявність у позивачів на праві власності іншого житлового приміщення, суд до уваги не приймає, оскільки згідно свідоцтва про право власності на житло від 02 серпня 1999 року, 12/25 частин квартири АДРЕСА_2 належить на праві на спільної сумісної власності у тому числі і відповідачу ОСОБА_4

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість зміни договора найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 з укладенням позивачами окремого договору найму житлового приміщення на ізольовану кімнату площею 17,8 кв.м. з лоджією площею 2,6 кв.м., яка є невід'ємною частиною вищезазначеної кімнати та має вихід лише з цієї кімнати, залишивши у загальному користуванні коридор та підсобне приміщення.

Разом з цим, позовні вимоги позивачів в частині зобов'язання Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» укласти з позивачами окремий договір найму житлового приміщення кімнати площею 17,8 кв.м. з лоджією площею 5,23 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, оскільки як зазначено вище в рішенні, зазначена квартира є комунальною власністю територіальної громади сел.. Пісочин, позивачами на надано суду доказів наявності повноважень у Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» на розпорядження спірною квартирою.

Керуючись ст..ст. 358 ЦК України, ст.ст. 47, 48, 63, 65,104 ЖК України, ст..ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою № 5 від 11 січня 1985 року Виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок «Про введення в дію Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» про зміну договору найму житлового приміщення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Пісочинську селищну раду Харківського району Харківської області укласти з ОСОБА_3 на двох осіб з ОСОБА_2 окремий договір найму житлового приміщення з відкриттям окремого особового рахунку на ізольовану кімнату площею 17,8 кв.м. з лоджією площею 5,23 кв.м., яка розташована в квартирі АДРЕСА_1

У спільному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити приміщення загального користування - коридор площею 5,0 кв.м. та підсобне приміщення площею 17,7 кв.м.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Комунального підприємства «Пісочинське виробниче управління житлово-комунального господарства» укласти з позивачами окремий договір найму житлового приміщення кімнати площею 17,8 кв.м. з лоджією площею 5,23 кв.м. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя