Рішення № 37118845, 27.01.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року справа № 5020-688/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі головуючого судді Плієвої Н.Г., суддів - Кравченко В.Є., Лотової Ю.В., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)

до товариства з обмеженою відповідальністю „СГС Плюс"

(вул. Генерала Мельника, 9а, м. Севастополь, 99046;

вул. Ангарська, б.10, м. Севастополь, 99704)

про стягнення заборгованості у розмірі 345 881,59 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Гладченко О.І., довіреність № 22287/0/2-12 від 26.12.2013

відповідача - Воробйової Л.О., довіреність № 23 від 03.01.2014

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії у розмірі 348 273,72 грн. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.08.2012, позивач просить стягнути заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з 30.03.2011 по 02.12.2011 у розмірі 295 683,01 грн, пеню за період з 16.06.2011 по 15.06.2012 у сумі 30 169,32 грн, 3% річних за період із 30.03.2011 по 15.06.2012 у сумі 8713,69 грн та збитки від інфляції за період із 30.03.2011 по 15.06.2012 в сумі 11315,67 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.08.2012, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012, позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 14.08.2012 у справі № 5020-688/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що висновки цих судів є передчасними, зроблені судами з неповним з'ясуванням всіх обставин у справі та зауважила на необхідність визначення природи виникнення втрат електроенергії, які мали місце у спірний період для з'ясування порядку відшкодування цих втрат.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.03.2013 справу прийнято до провадження господарського суду м. Севастополя, зобов`язано сторін надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків, зроблених Вищим господарським судом України в постанові від 12.02.2013.

З метою виконання вказівок Вищого господарського суду України, ухвалою суду від 20.05.2013 у справі було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:

1) Чи були у серпні - вересні 2011 року втрати електричної енергії на ділянці технічних електричних мереж ТОВ "СГС Плюс" від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, через яку здійснюється передача (транзит) електроенергії ПАТ "ЕК "Севастопольенерго"?

2) Яку природу виникнення мають втрати електроенергії (за їх наявності) на ділянці технічних електричних мереж ТОВ "СГС Плюс" від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, у період серпень-вересень 2011:

- чи є втрати комерційними?

- чи є втрати технологічними?

3) Яким чином необхідно розрахувати обсяг технологічних втрат на ділянці технічних електричних мереж ТОВ "СГС Плюс" від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, у тому числі у трансформаторі 11Т 25000 кВА, згідно з однолінійною схемою розміщення приладу обліку ТОВ "СГС Плюс" в серпні-вересні 2011 року, з урахуванням того, що споживач здійснює транзит електричної енергії в свої технологічні мережі через вказану ділянку технологічних електричних мереж?

Крім того, ухвалою суду від 20.05.2013 провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Ухвалою суду від 22.11.2013 провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення та вирішено здійснювати розгляд справи № 5020-688/2012 колегіально, у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 25.11.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого - судді Плієвої Н.Г., суддів Лотової Ю.В, Щербакова С.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.12.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 20.01.2014 у зв'язку з перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці, справу прийнято до провадження у іншому складі суду: головуючий - суддя Плієва Н.Г., судді Кравченко В.Є., Лотова Ю.В.

У судовому засіданні 22.01.2014 було оголошено перерву до 27.01.2014.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з викладених у позові підстав, на задоволенні позову наполягала та зазначила, що розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" (пункт 7.2 договору), відповідно до якого втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Позивач також посилається на Методику по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (затверджену заступником Міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 18.02.1998), яка застосовується для визначення втрат електроенергії в елементах мережі (трансформаторах, лініях електропередач), які враховуються при фінансових розрахунках між енергопостачальними організаціями і між енергопостачальними організаціями і споживачами електроенергії, а також для складання енергетичних балансів та вважає, що перебування засобу обліку електроенергії не на межі розподілу балансової належності електромереж згідно Правил користування електричною енергією є підставою для здійснення компенсації втрат електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку, у зв`язку з чим, просить суд позов задовольнити. Вважає, що витрати є комерційними, а тому підлягають стягненню з відповідача. Відповідач посилаючись на умови договору на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008, пункт 6.28 ПКЕЕ, пункт 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затверджених постановою НКРЕ від 25.05.2006 № 654, вважає недоведеною правомірність віднесення втрат електроенергії в мережах позивача за період серпень-вересень 2011 року до комерційних. На думку відповідача, ці витрати є саме технологічними та мають розподілятися пропорційно обсягам споживання електричної енергії. Просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію відмовити повністю. Також відповідачем надано контррозрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат (т.1 а.с.111-113).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.2008 між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладений договір № 5870 на поставку електричної енергії (далі -Договір) на строк до 31.12.2008. Відповідно до умов пункту 9.4 Договору його дія продовжувалась на наступні календарні роки, та на час вирішення спору Договір є діючим.

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт, а споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричною енергією, відповідно до розділу 5 Договору та режиму робіт електроустановок відповідно до пункту 6 додатку "Порядок розрахунків", забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до додатку "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Згідно з пунктом 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".

Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача здійснюються відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічної документації стосовно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використаються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, відповідно до вимог додатку "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 9.2 Договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з додатком № 6 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Щомісячно 30 числа представник споживача надає в службу енергозбиту Позивача звіт про спожиту електричну енергію споживачем і його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником формується рахунок за споживання електричної енергії та видається під розпис споживачу або надсилається поштою рекомендованим листом. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватися споживачем в строк до 5 операційних (банківських) днів з дня виписки рахунку.

Відповідно до пункту 6 додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.10.2008 між сторонами було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") обов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "ЕК "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно забезпечувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно пункту 1.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з пунктом 7.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж власника мереж та користувача, об'єкт спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показників розрахункових засобів обліку на величину втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат здійснюються власником мереж на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Відповідно до додатку № 4 до Договору №5870 від 19.06.2008, розробленого на підставі Методики з визначення втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої заступником Міністра енергетики України 18.02.1998 і узгодженої з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягам переданої мережами електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, враховуючи споживача-власника означених мереж.

Предметом розбіжностей між сторонами по справі є визначення обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать Відповідачеві.

Сума заборгованості, що не визнається Відповідачем за період 30.03.2011 по 02.12.2011, у тому числі з урахуванням розрахованих втрат за серпень та вересень 2011 року, складає 295 683,01 грн з ПДВ.

Відповідно до показників розрахункових приладів, які надавались Відповідачем, Позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за вказаний період з та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином, що Відповідачем не спростовано.

Несплата Відповідачем в повному обсязі виставлених рахунків за спожиту активну електричну енергію стала підставою для звернення Позивача до господарського суду з цим позовом.

Станом на 27.01.2014 позовні вимоги підтримуються позивачем в повному обсязі.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у судовому засіданні суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441, та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі -Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії.

Взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами регулюються також Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 5.6. Правил користування електричною енергією невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Згідно з пунктом 6.7 ПКЕЕ розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Згідно пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії; забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.

Умовами договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків", розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Між сторонами також було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008 року, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов договору (т.1, а.с.103-105).

Відповідно до пункту 1.2 договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до пункту 10.2.2. Правил користування електричною енергією, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Як вбачається із позовної заяви, ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" наполягає на тому, що на підставі показників розрахункових приладів обліку, які надавались щомісячно споживачем, він проводив нарахування за спожиту електроенергією і виставляв відповідні рахунки на сплату.

Поряд з цим, під час розгляду справи судом було встановлено, що між сторонами є розбіжності стосовно визначення об'ємів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать ТОВ "СГС Плюс" та які віднесені позивачем до складу заборгованості за спожиту електроенергію в спірній період.

З метою визначення природи походження витрат, та відповідно, порядку їх відшкодування, судом у даній справі було призначено судову експертизу.

Відповідно до висновків судової експертизи, витрати мають певну структуру, а критеріями віднесення складових витрат до тієї чи іншої групи є ознаки цих складових, які мають фізичну, технологічну або економічну природу. З точки зору можливості оцінки рівня витрат доцільно використати укрупнену структуру, в якій витрати розділені на складові, виходячи з їх фізичної суті і специфіки методів визначення їх кількісних значень. За такими критеріями витрати, які є тотожними визначенню терміну «звітні технологічні витрати електроенергії на передачу електричними мережами можуть бути розділені на чотири складові:

1) технічні витрати в обладнанні обумовлені фізичними процесами при передачі електричної енергії по мережам. Через ці витрати частина електричної енергії перетворюється в тепло. Технічні витрати не можуть бути виміряні - їх значення отримують розрахунковим шляхом на основі відомих законів фізики та електротехніки. По своїй фізичній суті технічні витрати є неминучими втратами електроенергії змінного струму при її каналізації провідниками обмеженою провідністю;

2) витрати, обумовлені особливостями технологічного процесу передавання електричної енергії. Ця складова включає витрат власника мереж на забезпечення роботи технологічного обладнання, життєдіяльності та необхідних умов праці обслуговуючого персоналу. Ці витрати електроенергії, як правило, обліковуються приладами обліку, встановленими в колах трансформаторів власних потреб;

3) витрати, обумовлені інструментальними похибками при вимірюванні електричної енергії величину цієї складової можна отримати лише розрахунковим шляхом на основі даних про метрологічні характеристики і режими роботи приладів обліку;

4) комерційні витрати обумовлені невідповідністю між показами приладів обліку та реальною величиною надходження та видачі електричної енергії. Комерційні втрати в силу своєї специфіки не мають самостійного математичного визначення і не можуть бути обчислені автономно від загальної оцінки витрат. Про рівень комерційних втрат в мережі можна судити по різниці між фактичними (звітними) витратами і сумою перших трьох складових (за умови, що ці складові визначені з належним рівнем достовірності).

Експертом здійснено альтернативний висновок щодо порядку розрахунку фактичного обсягу втрат в залежності від того, в якому класі точності працювали прилади обліку у серпні-вересні 2011 року.

Крім того, експертом зазначено, що визначений обсяг витрат електричної енергії на її транспортування на ділянці електричних мереж, що належать ТОВ «СГС Плюс» у серпні-вересні 2011, відповідно до вимог п. 6.28 Правил користування електричною енергією та розділу «Загальні положення» Методики по визначенню втрат у трансформаторах і лініях електропередач необхідно розподіляти пропорційно обсягам споживання електричної енергії ТОВ «СГС Плюс» та передачі (транзиту) електричної енергії, що належить ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго».

Втрати електричної енергії на ділянці технічних електричних мереж ТОВ «СГС Плюс» від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, через яку здійснюється передача (транзит) електроенергії ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», які існують завжди і ті, що існували у серпні - вересні 2011 року, нормативне визначення яких є «звітні технологічні витрати електричної енергії на передачу електричними мережами», структурно складаються з нормативно визначених витрат у трансформаторі 11Т та інших витрат, природу яких визначити в рамках судової експертизи не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю будь-якої інформації про місце та природу виникнення цих додаткових витрат (т. 4 а.с. 99-110).

Надаючи оцінку висновку судової комісійної електротехнічної експертизи, проведеної 30.10.2013 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, як доказу у справі, суд дійшов висновку, що у даному випадку експертом не було дано у повній мірі обґрунтованого висновку на поставлені судом запитання, а тому вказаний висновок не може бути покладено в основу судового рішення.

Приписами ч. 5 ст. 42 ГПК України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, а саме за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із листів НКРЕ № 7739/11/17-10 від 02.12.2010 та № 8121/11/17-10 від 17.12.2010, які містяться в матеріалах справи, втрати електричної енергії є предметом договору про постачання електричної енергії та не є предметом договору про спільне використання технологічних електричних мереж. У випадку, який виник між суміжними суб'єктами електроенергетики, технологічні втрати електроенергії обраховуються двічі, а саме:

1) величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з надходженням електричної енергії в ці мережі, визначається (розрахунковим шляхом) на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку (відповідно до однолінійної схеми електропостачання), до межі балансової належності, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії, та відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі (пункт 6.25 ПКЕЕ);

2) крім того, технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, розподіляються між енергопередавальною організацією та основним споживачем (власником цих мереж) пропорційно обсягу переданої цими мережами належної (транзитної) електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (пункт 6.28 ПКЕЕ).

Зважаючи на викладене, слід звернути увагу на пункт 9.2 договору № 5870, в якому сторони домовились, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно даного "Акту розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромереж між ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "ЕК «Севастопольенерго" межа поділу балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання встановлюється на виході проводу з натяжного затиску портальної відтяжки гірлянди ізоляторів ОРУ-110 (35) кВ плюс один метр в сторону повітряної лінії. За стан електричного контакту в місці розмежування межі відповідає ТОВ "СГС Плюс". Тобто за технічними вимогами та вимогами елементи схеми обліку в даному випадку не можуть бути встановлені саме на межі розділу.

Відповідно до пункту 6.25 ПКЕЕ, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

У відповідності до п.6.27 Правил розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

На даний час чинною є Методика по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (затверджена заступником Міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 18.02.1998), яка застосовується для визначення втрат електроенергії в елементах мережі (трансформаторах, лініях електропередач), які враховуються при фінансових розрахунках між енергопостачальними організаціями і між енергопостачальними організаціями і споживачами електроенергії, а також для складання енергетичних балансів.

У відповідності до вищезазначених нормативних вимог умовами договору поставки № 5870, а саме пунктом 7.2 встановлено, що у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на мережі балансової належності електричних мереж електропередавальною організацією та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача", відповідно до якого втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

З наведеного вбачається, що перебування засобу обліку електроенергії не на межі розподілу балансової належності електромереж, згідно Правил користування електричною енергією, є підставою для здійснення компенсації втрат електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобі обліку.

Розрахунок втрат електричної енергії на мережі трансформатора 11Т від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку електроенергії за серпень та вересень 2011 року був наданий позивачем та залучений судом до матеріалів справи (том 3 а.с.117).

Так, згідно даному розрахунку за серпень 2011 року підлягає оплата за електроенергію по трансформатору Т11 у розмірі 150 676,02 грн, за вересень 2011 - у розмірі 145 006,99 грн, а всього на суму 295 683,01 грн, що відповідає обсягу електричної енергії 389200 квт. час.

У відповідності з пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку та розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як вбачається з пояснень позивача та розрахунку сум, заявлених до стягнення, до рахунків за електроенергію, виставлених до оплати відповідачу, включено нарахування обсягу та вартості втрат електроенергії на ділянці електромережі відповідача від межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності до місця встановлення розрахункового приладу обліку. Розрахунок втрат проведено у відповідності до додатку 4 до договору поставки № 5870.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на положення п.6.28. Правил користування електричної енергії та вважає, що втрати в його електричних мережах повинні бути розподілені між ним та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", у зв'язку з тим, що до мереж відповідача приєднані лише мережі позивача, через які він здійснює передачу електроенергії іншим суб'єктам господарювання, тому ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" є для ТОВ "СГС плюс" субспоживачем.

Суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими виходячи з наступного.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією визначено, що споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач - це суб'єкт господарської діяльності -споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача).

Отже, твердження відповідача про те, що позивач є для відповідача також і субспоживачем, враховуючи те, що позивач є як постачальником електроенергії, так і споживачем одночасно, є необґрунтованими та не відповідають визначенню субспоживача, викладеному в 1.2 Правил.

Відповідно до пункту 1.6 Постанови НКРЕ України "Про затвердження Положення про порядок надання, визначення і затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії" № 654 від 25.05.2006 (в редакції, що діяла на момент виникнення спору) рішення про взаємне відшкодування нормативних технологічних витрат електричної енергії енергопостачальниками, спричинених перетіканням електроенергії між суміжними енергопостачальниками, приймається НКРЕ.

Згідно із пунктом 3.10 "Інструкції про порядок комерційного обліку електроенергії", що є додатком до Договору між членами Оптового ринку електроенергії України від 15.11.1996 (далі - Інструкція) всі складові балансу електроенергії, за винятком втрат електроенергії в трансформаторах електростанції, визначаються на основі вимірювань розрахунковими лічильниками та лічильниками технічного обліку.

Втрати електроенергії в трансформаторах електростанції і автотрансформаторах зв'язку визначаються згідно Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (п.3.11 Інструкції).

Листом №32/01/6-3918 від 08.12.2011 Міністерство енергетики і вугільної промисловості України повідомив ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про те, що відповідно до пункту 6.2 ГНД 34.09.104-2003 "Методика складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВт, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії", затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 757 від 17.12.2003, при розрахунках нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" враховуються технічні характеристики елементів електричних мереж відповідно до межі балансової належності технологічних витрат електроенергії в електричних мережах компанії.

В зв'язку з тим, що комерційні лічильники знаходяться за трансформаторами, витрати в трансформаторах нормативної характеристики технологічних витрат електроенергії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не враховуються.

З огляду на викладене, на ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат в електричних мережах ТОВ "СГС Плюс".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення з ТОВ "СГС Плюс" 321368,02 грн боргу за спожиту електроенергію, оскільки нарахування та виставлення відповідачу протягом спірного періоду до оплати сум вартості втрат електроенергії є правомірними, такими, що узгоджуються з вищенаведеними нормативними вимогами, а також відповідають змісту договірних зобов'язань сторін, згідно з укладеним договором №5870 від 19.06.2008 року.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 14.03.2012 року у справі № 5020-2/038-351/2011.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 295 683,01 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку із невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, Позивач просить стягнути 30169,32 грн пені за період з 16.06.2011 по 15.06.2012.

В силу частині другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 додатку №6 до Договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 30169,32 грн.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 11315,57 грн інфляційних втрат та 8713,69 грн 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, які надані Позивачем, в тому числі, відповідності правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997, суд вважає їх вірними, тому вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 11315,57 грн та 3 % річних у розмірі 8713,69 грн підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання електричної енергії у розмірі 345 881,59 грн, з яких 295 683,01 грн - заборгованість за спожиту активну електроенергію, пеню за період з 16.06.2011 по 15.06.2012 у сумі 30 169,32 грн, 3% річних за період із 30.03.2011 по 15.06.2012 у сумі 8713,69 грн та збитки від інфляції за період із 30.03.2011 по 15.06.2012 в сумі 11315,67 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (вул. Генерала Мельника, 9а, м. Севастополь, 99046; ідентифікаційний код 32294088, р/р № 26006704112402 в АТ "Райффазен Банк Аваль", МФО 380805, або з інших рахунків, виявлених під час виконання рішення) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081, на р/р №2600816314, МФО 384027, код ОКПО 05471081 в КРД ВАТ "Райффайзен банк АВАЛЬ", або на інші рахунки, зазначені стягувачем) заборгованість у розмірі 345 881,59 грн (триста сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню 59 коп.), з яких: заборгованість за електричну енергію за період з березня по грудень 2011 року у розмірі 295 683,01 грн, пеня у розмірі 30 169,32 грн, 3 % річних у розмірі 8 713,69 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 315,57 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (вул. Генерала Мельника, 9а, м. Севастополь, 99046; ідентифікаційний код 32294088, р/р № 26006704112402 в АТ "Райффазен Банк Аваль", МФО 380805, або з інших рахунків, виявлених під час виконання рішення) на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040 ідентифікаційний код 05471081, на р/р №2600816314, МФО 384027, код ОКПО 05471081 в КРД ВАТ "Райффайзен банк АВАЛЬ") судовий збір у розмірі 6 917,64 грн (шість тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 64 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2014.

Головуючий - суддя підпис Н.Г. Плієва

Судді підпис В.Є. Кравченко

підпис Ю.В. Лотова

Розсилка простим поштовим відправленням:

1. ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго"

(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)

2. ТОВ „СГС Плюс"

(вул. Генерала Мельника, 9а, м. Севастополь, 99046;

(вул. Ангарська, б.10, м. Севастополь, 99704)