Рішення № 37103712, 11.02.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року справа № 919/1429/13919/1429/13/3539/14

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С. при секретарі Григор'євій К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Юрсо"

(99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, буд 76-Ж )

до військової частини А 4414

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 23)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України

(вул. Балаклавська, буд. 9, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 89 942,52 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Філіппової Н.Є., довіреність б/н від 23.12.2013;

відповідача - не прибув;

третя особа - не прибула.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юрсо" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до військової частини А 4414 про стягнення 89 942,52 грн відповідно до договору №1/7 від 25.07.2012 про закупівлю послуг за державні кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням замовником військовою частиною А 4414 своїх зобов'язань в частині оплати послуг з переосвідоцтва колективних засобів рятування.

Ухвалою суду від 13.12.2013 порушено провадження у справі №919/1429/13, розгляд справи призначено на 23.12.2013.

Справа розглядалась у судових засіданнях 23.12.2013, 21.01.2014 та 11.02.2014 року.

Ухвалою суду від 23.12.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України.

29.01.2014 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого останній зазначає, що в тексті позовної заяви в прохальній частині була допущена описка в найменуванні відповідача у зв'язку з чим просить суд стягнути з військової частини А 4414 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юрсо" 89 942,52 грн, тобто уточнив найменування відповідача.

Зазначена заява була прийнята судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2014 позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

11.04.2014 представник відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача та третьої особи не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, позивач не заперечував розглянути справу у відсутність представника відповідача та третьої особи, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача та третьої особи, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що 25.07.2012 між військовою частиною А 4414 (далі - в/ч А 4414, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юрсо" (далі - виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти (далі -договір) (а.с.9-11).

Згідно з пунктом 1.1 договору, виконавець зобов'язується у 2012 році на свій ризик за завданням замовника, на підставі проведеного моніторингу, надати послуги зазначені в протоколі узгодження обсягу послуг, що додається, а замовник - зобов'язується прийняти та оплати надані послуги на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, найменування послуги: переосвідоцтво колективних засобів рятування типу ПРН допоміжних суден та катерів військової частини А4414 рвкда «Ромни», рвдка «Токмак», пжка «Борщів», рб «Дубно», рбс «Кременець», кілс «Шостка».

Відповідно пункту 1.3 договору остаточний обсяг надання послуг, зазначений у ПУОНП (додаток 1 до договору), визначається після проведення дефектування.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що термін надання послуг за цим договором встановлюється до 30 (тридцяти) календарних днів. Відлік строку починається з дати підписання сторонами акту, накладної приймання обладнання для переосвідоцтва.

Згідно з пунктом 3.4 сторони встановлюють, що підтвердженням закінчення надання послуг за цим договором є підписання сторонами акту приймання та здавання наданих послуг із зазначенням в ньому ціни визначеною твердим кошторисом.

Строком закінчення виконання робіт вважається дата підписання замовником цього акту.

Відповідно до пункту 4.1 договору передбачено, що сторони встановлюють, що для визначення вартості послуг, що надаються, за взаємною згодою, застосовується договірна ціна.

Тверда договірна ціна розраховується Калькуляції твердої договірної ціни (додаток 3 до договору), відповідно до нормативних документів з ціноутворення виконавця, погоджених сторонами під час укладення договору. Тверда договірна ціна оформлюється протоколом погодження твердої договірної ціни (додаток 2 до договору).

Згідно з пунктом 4.2 договору, тверда договірна ціна складає 89 942,52 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 52 коп.) в т.ч. ПДВ - 14 990,42 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн.. 42 коп.).

Оплата послуг, що надаються згідно цього договору, здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання фінансування замовником (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця через відповідні реєстраційні рахунки військової частини А 4414. Підставою для переведення коштів є рахунок виконавця, акт приймання-здавання наданих послуг.

В матеріалах справи наявний рахунок - фактури № СФ-0000424 від 26.11.2012 на підтвердження надання послуг відповідачу у сумі 89 942,52 грн. (а.с 23).

Відповідно до пункту 7.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника щодо готовності предмету договору до здачі не пізніше однієї доби до початку здачі послуг.

Здача-приймання наданих послуг оформляється сторонами актом приймання та здавання наданих послуг (надалі акт).

Замовник зобов'язується розглянути та затвердити акт протягом 5 робочих днів з моменту надання на адресу замовника необхідних документів.

Згідно з пунктом 9.1 договору, виконавець гарантує якість та надійність виконаних послуг за договором протягом 12 місяців з моменту підписання акту приймання та здавання наданих послуг. При виявленні дефектів у обладнанні та приладах експлуатації в період гарантійного строку виклик представника виконавця обов'язковий. Наявність недоліків і строки їх усунення фіксується двостороннім актом виконавця і замовника.

Пунктом 14.1 договору передбачено, що договір діє з дати укладення та підписання до виконання зобов'язань до 31 грудня 2012 р. Договір може бути розірваний достроково на підставі умов пункту 10.2 договору або за взаємною згодою сторін.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору №1/7 від 25.07.2012, предметом якого є надання послуг щодо переосвідоцтва колективних засобів рятування типу ПРН допоміжних суден та катерів військової частини А4414 рвкда «Ромни», рвдка «Токмак», пжка «Борщів», рб «Дубно», рбс «Кременець», кілс «Шостка». Судом встановлено, що укладений між сторонами договір має елементи договору підряду, до якого застосовуються положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (статті 843 Цивільного кодексу України)

Відповідно до вимог статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (стаття 846 Цивільного кодексу України).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання з виконання робіт позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом, відповідачем надані йому послуги у розмірі 89 942,52 грн. не були ним оплачені.

Жодних повідомлень з боку військової частини А4414 щодо затримки чи неможливості оплати послуг на адресу позивача не надходило та в матеріалах справи відсутні. Окрім того, відповідачем у відповідності до пункту 5.1 договору не було надано доказів стосовно наявності або відсутності фінансування.

Крім того, суд звертає увагу, що уклавши фактично договір підряду №1/7 від 25.07.2012., сторони встановили порядок і строк здійснення розрахунків за виконані підрядні роботи і визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на отримання фінансування замовником. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки розпорядника бюджетних коштів. Так, згідно з ст. 2 Бюджетного кодексу України, п.6, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Бюджетне зобов'язання - бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. За таких умов, наявність бюджетних коштів не є тією подією, котра має неминуче настати, у розумінні чинного законодавства України.

Таким чином, словосполучення у п.5.1. договору №1/7 від 25.07.2012, а саме: «оплата здійснюється з дня отримання фінансування замовником», суперечать приписам Закону в частині обов'язку замовника за договором оплатити вартість прийнятих підрядних робіт.

Як уже зазначалось вище, договір підряду згідно з нормами ст.ст. 837, 875 ЦК України є оплатним. Відтак, замовник у будь-якому випадку зобов'язаний оплатити належно виконані та прийняті роботи. За наявності спірних застережень, передбачених оскаржуваним словосполученням п.5.1. договору про закупівлю послуг за державні кошти №1/7 від 25.07.2012р., строк оплати виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт може не наступити.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з переосвідоцтва колективних засобів рятування типу ПРН допоміжних суден та катерів військової частини А4414 рвкда «Ромни», рвдка «Токмак», пжка «Борщів», рб «Дубно», рбс «Кременець», кілс «Шостка» на суму 89 942,52 грн., а відповідач отримав ці послуги. Факт надання робіт підтверджується актом приймання та здавання наданих послуг для військової частини А4414 від 03.12.2012 на суму 89 942,52, який підписаний представниками обох сторін без зауважень (а.с.12).

Оскільки доказів оплати відповідачем вартості отриманих робіт суду не надано, а пункт 5.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти №1/7 від 25.07.2012р є таким, що суперечить Законодавству України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у розмірі 89 942,52 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з військової частини А 4414 (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 23, ідентифікаційний код 27291717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юрсо" (99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, буд 76-Ж, код ЄДРПОУ 24874666) 89 942,52 грн та компенсацію по сплаті судового збору у розмірі 1 798,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.02.2014

Суддя О.С. Грицай