Ухвала суду № 37118285, 24.01.2014, Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа №104/148/14-ц

Провадження №2/104/92/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року Суддя Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим Соколовський І.С., розглянувши заяву представника позивача Муха Павла Валерійовича в інтересах Товариства з обмеженої відповідальністю «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Муха П.В. в інтересах ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу від імені боржника.

До позовної заяви, представником позивача надана заява про забезпечення позову, згідно якої просить вилучити у ОСОБА_2 автомобіль марки «ГАЗ»; модель «Рута» А0483 ЗНГ; номер кузова НОМЕР_1; рік випуску: 2006; р.н. НОМЕР_2, який належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7, виданий Білогірським МРЕР ДАІ ГУ УМВС України в АРК 31.10.2006 року; автомобіль марки «ГАЗ»; модель «Рута» А0482 ЗНГ; номер кузова НОМЕР_3; рік випуску: 2006; р.н. НОМЕР_4, який належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, виданий Білогірським МРЕР ДАІ ГУ УМВС України в АРК 31.10.2006 року; автомобіль марки «ГАЗ»; модель «Рута» А0483 ЗНГ; номер кузова НОМЕР_5; рік випуску: 2006; р.н. НОМЕР_6, який належить відповідачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, виданий Білогірським МРЕР ДАІ ГУ УМВС України в АРК 31.10.2006 року; комплекти ключів від зазначених транспортних засобів, свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів, номерні знаки НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_6; та передати на зберігання на період до його реалізації ТОВ «Вердикт Фінанс»

Свої вимоги мотивує тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення по даній справі.

Вивчивши заяву представника позивача Муха П.В., вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України в заяві повинні бути вказані: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову по справі за позовом до ОСОБА_2 Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу (відповідача), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: на яке саме майно необхідно накласти арешт, де воно знаходиться, та чому позивач дійшов до висновку, що невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідність забезпечувальних заходів повинна полягати у відповідності майнового інтересу заявника та заходам, про застосування яких він клопоче перед судом відповідно до заявлених вимог.

Разом з тим, на підставі представлених матеріалів, суд не має можливості впевнитися у відповідності заявленого способу забезпечення позову майновому інтересу позивача, а тому підстав для забезпечення позову шляхом вилучення у відповідача транспортних засобів до вирішення справи, на даний час суд не вбачає.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.57 ЦПК України, тобто обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У поданих до суду вимогах, представник позивача зазначив причину, у зв'язку з якою потрібно забезпечити позов, а саме те, що відповідача існує реальна можливість використовувати заставлений автомобіль у будь-який час та на даний момент та внаслідок використання автомобіля може його знищити або пошкодити, а також може бути втрачено усі приналежності від нього: комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки, але не обґрунтував необхідність забезпечення позову та не навів доказів, які б вказували на необхідність такого забезпечення.

Крім того, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позовна заява не містить доказів, що автомобілі, які підлягають вилученню, належать саме відповідачу у справі, оскільки не додано документів, що свідчать про це.

Зокрема, до суду також надані копії Витягів про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 02.11.2012 року, а саме на автомобілі: марки «ГАЗ» «Рута» А0483 ЗНГ; номер об`єкта: НОМЕР_1; 2006 р.в.; номер державної реєстрації: НОМЕР_2; автомобіль марки «ГАЗ» «Рута» А0482 ЗНГ; номер об`єкта НОМЕР_3; 2006 р.в; номер державної реєстрації: НОМЕР_4; автомобіль марки «ГАЗ» «Рута» А0483 ЗНГ; номер об`єкта: НОМЕР_5; 2006 р.в.; номер державної реєстрації НОМЕР_6 - із забороною відчуження, що унеможливлює проведення будь-яких дій з приводу продажу, знецінювання чи проведення будь яких інших дій з боку відповідача.

Таким чином, відсутність доказів щодо власника транспортних засобів в матеріалах позовної заяви та те, що транспортні засоби вже знаходяться під обтяженням із забороною відчуження, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом вилучення автомобілів, може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Вердикт Фінанс» до відповідача ОСОБА_2, а також робить неможливим виконання такої ухвали і позбавляє суддю можливості перевірити співмірність заявлених вимог з видом забезпечення позову.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявникові.

Разом з тим заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

заяву представника позивача Муха П.В. в інтересах ТОВ «Вердикт Фінанс» про забезпечення позову - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис) З оригіналом згідно.

Суддя: І.С. Соколовський Секретар: