Ухвала суду № 37117550, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К/800/19071/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Фоміні А.Ю.

за участю представника позивача - Андрєєва П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013

у справі № 2а/0570/22277/2011

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сініат»

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

за участю Прокуратури Донецької області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Сініат», звернулось до суду з позовом про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 0000602342 від 19.07.2011, № 0000962342 від 02.09.2011, № 0000972342 від 02.09.2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013, позов задоволено частково; визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000602342 від 19.07.2011 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 666 953,80 грн., в т.ч.: 2 933 563 грн. основного платежу та 733 390,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнані протиправними податкові повідомлення-рішення від 02.09.2011 № 0000962342, № 0000972342.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Від Прокуратури Донецької області надійшла заява про приєднання до вказаної касаційної скарги, в якій прокуратура підтримує зазначену касаційну скаргу податкового органу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТДВ «Лафарж Гіпс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, складено акт № 794/23/00290601 від 29.06.2011, в якому зафіксовані порушення: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 2 939 188 грн. за 2010 рік та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 2 248 077 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000602342 від 19.07.2011 про визнання суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 673 985 грн., в т.ч.: 2 939 188 грн. основного платежу та 734 797 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000962342 від 02.09.2011 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 12 714 грн., в т.ч.: 10 171 грн. основного платежу та 2 543 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000972342 від 02.09.2011 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 року на 2 206 827 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 31.12.2010 обліковується кредиторська заборгованість перед ПП АОЗТ «Техмаш» у сумі 22 500 грн. - дата виникнення грудень 2007 року та станом на 31.03.2011 обліковується кредиторська заборгованість перед ДП «Сантехкомплект» у сумі 121,37 грн. дата виникнення - січень 2008 року, по яким закінчився термін позовної давності.

Відповідно до договору поставки від 04.01.2010 № 1, укладеного між ТОВ «Авто-Сплінт» (продавець) та ТДВ «Лафарж Гіпс» (покупець), продавець продає, а покупець купує товар у відповідності до специфікацій, які додаються до нього та є його невідємною частиною, на умовах передбачених даним договором.

Згідно договору поставки № РМ-10/11 від 01.02.2010, укладеного між ТОВ «Дніпро-Бріг» (продавець) та ТДВ «Лафарж Гіпс», продавець продає, а покупець придбаває витратні матеріали (товар) у відповідності до специфікацій, які додаються до нього та є його невід'ємною частиною, на умовах передбачених даним договором.

Між Компанією Lafarge SA (Франція) в особі г-на Жан-Жака Готье (позикодавець) та ТДВ «Лафарж Гіпс» в особі Іморєєва Андрія (позичальник) укладено договір займу б/н від 12.05.2008 та додаткові угоди № 1 від 27.10.2008, № 1/2 від 28.11.2009, № 1/3 від 26.11.2010, № 1/4 від 15.04.2011 про отримання позики у сумі 56 000 000 дол. США.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з: не включення до складу валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги, оскільки станом на 31.12.2010 обліковується кредиторська заборгованість перед ПП АОЗТ «Техмаш» у сумі 22 500 грн. дата виникнення грудень 2007 року та станом на 31.03.2011 обліковується кредиторська заборгованість перед ДП «Сантехкомплект» у сумі 121,37 грн. дата виникнення січень 2008 року, по яким закінчився термін позовної давності перед суб'єктами господарювання; не скориговано валові витрати на суму раніше задекларованих валових витрат, оскільки підприємство не понесло будь-яких витрат в грошовій матеріальній і нематеріальних формах в оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг); завищення валових витрат, у зв'язку з включенням до їх складу сум витрат не підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Авто-Сплінт», ТОВ «Дніпро-Бріг»; неправомірного включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду; завищення валових витрат на суму нарахованих відсотків без документів, що підтверджують нарахування та сплату відсотків без документів, що підтверджують нарахування та сплату відсотків за борговими зобов'язаннями.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем визнано порушення щодо невключення суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, до складу валових доходів; у законі відсутні вимоги про обов'язок платника податків коригувати у сторону зменшення валові витрати у разі наявності кредиторської заборгованості, яка залишилась нестягнутою по закінченню строку позовної давності; відповідачем не доведено наявності мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій; висновок податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат сум, які були зменшені за наслідками попередніх перевірок, був передчасним та неправомірним; більше 50 відсотків статутного фонду ТДВ «Лафарж Гіпс» перебуває у власності нерезидента при віднесенні суми відсотків нарахованих за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями діє обмеження, що встановлено пп. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; оформлення нарахування відсотків по договору займу, укладеному між двома підприємствами, первинними бухгалтерськими документами (накладними, актами) не передбачено діючим законодавством; використання позики позивачем для погашення заборгованості по раніше отриманим кредитам від банків резидентів не суперечить визначенню господарської діяльності.

Однак, суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Так, суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір по даній справі в частині не включення до складу валових доходів сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої від ПП АОЗТ «Техмаш», ДП «Сантехкомплект» не вирішили позовні вимоги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000602342 від 19.07.2011 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7 032 грн., в т.ч.: 5 625 грн. основного платежу та 1 407 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

В даному випадку судами обох інстанцій не досліджено питання правомірності включення до складу валових витрат сум відсотків по займу та пов'язаності такого займу з господарською діяльністю позивача; не досліджено питання щодо формування витрат на доставку ТМЦ від контрагентів ТОВ «Авто-Сплінт» та ТОВ «Дніпро-Бріг» з підтвердженням транспортними та супроводжувальними, платіжними, розрахунковими та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Слід також зазначити, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний