Ухвала суду № 37117532, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К/800/56492/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Фоміні А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Тімакіної Л.В.

відповідача - Шкодича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна»

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013

у справі № 826/6808/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0005412206 від 24.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 постанову суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Агро Інвест Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, складено акт № 327/22.9/34478187 від 08.04.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 160.2 ст. 160, з урахуванням п. 152.8 ст. 152 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента за ІV квартал 2012 року на суму 864 474,39 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 24.04.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005412206 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1 080 593 грн., в т.ч.: 864 474 грн. основного платежу та 216 119 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами також встановлено, що 09.11.2012 між ТОВ «Агро Інвест Україна» (покупець) та нерезидентом України - DOO «МК COMMERCE» (пpoдaвeць), резидентом Сербії, укладено договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Агрі Трейдінг Україна», згідно умов якого продавець зобов'язується продати 100% частку в статутному капіталі ТОВ «Агрі Трейдінг Україна», а покупець купити 100% частку ТОВ «Агрі Трейдінг Україна»; договірна вартість частки, що є предметом купівлі-продажу за цим договором становить 5 717 146 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2012 еквівалентно 551 819 Євро; покупець зобов'язується повністю сплатити продавцю вартість належної продавцю частки протягом 45-ти днів з моменту підписання цього договору шляхом безготівкового перерахування на валютний рахунок продавця суми, визначеної цим договором.

26.12.2012 позивач платіжним дорученням № 2 здійснив перерахування 551 819 Євро на розрахунковий рахунок DOO «MK COMMERCE».

Відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «Агро Інвест Україна» при виплаті DOO «MK COMMERCE» (Сербія) доходу з джерелом походження в Україні, не утримало та не сплатило податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15 %.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подання нерезидентом довідки про резидентність є підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що у позивача відсутні підстави для звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України, у зв'язку з невиконанням на час проведення відповідачем перевірки п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами, розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, інших, ніж цінні папери, корпоративних прав (абз. 3 п. 153.9 ст. 153 ПК України).

Згідно положень пп. «е» п. 160.1 ст. 160 зазначеного Кодексу будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу.

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з п. 1 ст. 4 Конвенції між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, підписаної 22.03.2001, ратифікованої Україною 04.10.2001 та яка набула чинності для України 29.11.2001, для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місцеперебування, місця реєстрації, місця знаходження керівного органу або будь-якого іншого аналогічного критерію.

Відповідно до ст. 23 вказаної Конвенції капітал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статті 6, що є власністю резидента Договірної Держави і яке розташоване в другій Договірній Державі, може оподатковуватись у цій другій Державі. Капітал, представлений рухомим майном, що є частиною комерційного майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в другій Договірній Державі, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постійною базою, доступною резиденту Договірної Держави в другій Договірній Державі з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цій другій Державі. Капітал, представлений морськими, річковими, повітряними судами і дорожніми транспортними засобами, що експлуатуються у міжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацією цих морських, річкових, повітряних суден і дорожніх транспортних засобів, оподатковується тільки в Договірній Державі, в якій міститься фактичний керівний орган підприємства. Усі інші елементи капіталу резидента Договірної Держави оподатковуються тільки у цій Державі.

Згідно довідки Міністерства фінансів і господарства - Податкової служби - Центру обслуговування великих платників податку від 01.11.2012 № 437-1089/2012-13-2 DOO «МК COMMERCE» зареєстроване та постійно знаходиться на території Сербії та станом на 31.10.2012 задекларувало в м. Новий Сад та сплатило за місцем реєстрації всі податки і збори.

Позивач своїм листом № 125 від 03.04.2013 повідомив відповідача про втрату зазначеної довідки та зазначив, що протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем цього повідомлення зобов'язується відновити довідку, що підтверджує резидентність DOO «МК COMMERCE».

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач, на виконання п. 44.5 ст. 44 ПК України, 12.04.2013 надав дві довідки Міністерства фінансів і господарства-Податкової служби про резидентність DOO «МК COMMERCE» в 2012 році (№ 2231-437-000827/2013-D2А08) та в 2013 році (№ 2231-437-000826/2013-D2А08).

Крім того, позивачем перевіряючим було надано Довідку № ЦВП-437-00-435/2013-Д6032 від 26.03.2013 про те, що DOO «МК COMMERCE» виконало у повному обсязі податкові зобов'язання на основі задекларованих доходів.

Приписами абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України визначено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковому органу були надані документи, що підтверджують факт резидентності DOO «МК COMMERCE», Сербія в 2012 та 2013 роках та факт сплати даним резидентом податків і зборів у Сербії в 2012 році, що виключає можливість сплати податку за операцією з продажу корпоративних прав на території України.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про неправомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 - скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний