Ухвала суду № 37117438, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2014 р. м. Київ К/800/64826/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Флагман-С»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року

у справі №1570/1309/2012

за позовом Приватного підприємства «Флагман-С» (надалі - ПП «Флагман-С»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС)

про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та дій по внесенню висновків, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС щодо проведення перевірки, внесення до акту перевірки висновків про нікчемність угод, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000422301, №0000412301 та №0000402301 від 06 лютого 2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року позов задоволено частково. Визнані протиправними дії відповідача по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Флагман-С», визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000422301 та №0000402301від 06 лютого 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка ПП «Флагман-С» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Антре Едвертайзінг» в березні 2011 року та ТОВ «ВСТК» в червні 2011 року.

За підсумками перевірки складено акт №140/23-34/34321385/10 від 23 січня 2012 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПП «Флагман-С» суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту у березні та червні 2011 року та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, а також п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення №0000422301, №0000412301 та №0000402301 від 06 лютого 2012 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтованого виходила з наступного.

На думку податкового органу, відображені у податковій звітності позивача за березень та червень 2011 року господарські операції з контрагентами ПП «Антре Едвертайзінг» та з ТОВ «ВСТК» не мали реального характеру, а тому укладені правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, є нікчемними.

Визначення платником податку податкового кредиту за безтоварними операціями є безпідставним, отже податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку, в даному випадку ПП «Флагман-С», податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

В силу приписів п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів, у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України, та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України, у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду, та або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності;

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Дата виникнення права платника податку па віднесення сум податку до податкового кредиту - це дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня визначених звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податковою періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункти 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачають, якщо платник податку придбає/виготовляє товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Також не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого/нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями або іншими передбаченими документами.

У випадку, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише в разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ПП «Флагман-С» 20 травня 2011 року уклав договір №7 з ТОВ «ВСТК» на поставку товарів, згідно якого останній зобов'язався поставити позивачу наступний товар: машинокомплект деталей та вузлів для машинки миючої ММ4А (2 штуки), насос ПГН 100 (2 штуки), миючу машинку ММ4А (2 штуки). Отримання позивачем вказаного товару підтверджено видатковими накладними №РН-0000956 та №РН-0001070 та відповідними податковими накладними.

На підставі даних податкових накладних ПП «Флагман-С» сформувало у червні 2011 року податковий кредит у зв'язку з авансовими платежами за миючі машинки ММ4А у кількості 2 штук та насос ПГМ 100.

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ТОВ «ВСТК» є організація перевезення вантажів, в той час як вищевказаним договором контрагент позивача зобов'язався поставити певні види товару, які потребують наявності сертифікату якості.

За умовами укладеного договору поставки від 20 травня 2011 року, товар має бути поставлений постачальником, а передача та прийом товару за його кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі постачальника. Але в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б беззаперечно підтверджували факт поставки товару контрагентом та його приймання позивачем. Яким чином перевозився зазначений в договорі товар, з якого саме складу і ким цей товар було прийнято та перевірено його кількість та якість, позивачем а ні під час перевірки, а ні в ході розгляду справи попередніми інстанціями пояснено не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірного нарахування податковим органом позивачу суми зобов'язань, оскільки реальність господарської операції по виконанню договору №7 на поставку товару від 20 травня 2011 року, укладеного між ПП «Флагман-С» та ТОВ «ВСТК», не знайшла свого підтвердження.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та складання акта перевірки, судом має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що недоліки оформлення наказу про проведення перевірки, та відповідно, і оскаржувані дії податкового органу безпосередньо не впливають на права та обов'язки позивача та на правові наслідки, що ними створені.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Флагман-С» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В.Муравйов