Ухвала суду № 37117407, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К/800/28767/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2012

у справі № 2а-4987/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український кольоровий прокат»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український кольоровий прокат» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 12.10.2012 № 0000282202, № 0000292202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Український кольоровий прокат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Т енд Т Укр» за лютий 2011 року, складено акт № 628/22-2/32669001 від 24.09.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 150 660 грн.; п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 120 528 грн.; п. п. 1, 5 ст. 203, п. п. 1-2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог даних статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з постачальником ТОВ «Т енд Т Укр» в лютому 2011 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 12.10.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000282202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 150 661 грн., в т.ч.: 150 660 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000292202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120 529 грн., в т.ч.: 120 528 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 26.04.2010 між позивачем та ТОВ «Т енд Т Укр» було укладено договір про надання рекламних послуг № TDA - TDUKR - 01-04.10.

21.01.2011 в рамках Договору № TDA - TDUKR - 01-04.10 між позивачем та ТОВ «Т енд Т Укр» було укладено Додаткову угоду № 4, якою було продовжено термін рекламної компанії з 1 лютого по 24 лютого 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з реальності господарських операцій, яка підтверджена наявними в матеріалах справи доказами; на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Т енд Т Укр» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством прядку; податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит в спірному періоді, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача, податковий орган вказував, що операції між позивачем та вищезазначеним контрагентом були нікчемними.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Т енд Т Укр», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні наданих послуг, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаним контрагентом та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний