Ухвала суду № 37116172, 29.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2014 р. м. Київ К/9991/5098/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Моторний О.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську (далі - ДПІ)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.12.2013

у справі № 2а-2502/11/1270

за позовом обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператов «Лада» (далі - Кооператив)

до ДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення податкового повідомлення-рішення від 07.02.2011 № 0000012340.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 у позові відмовлено з посиланням на правомірне притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено з мотивів пропуску ДПІ строку застосування адміністративно-господарських санкцій, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити силі рішення Луганського окружного адміністративного суду як скасоване помилково.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що працівниками ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання Кооперативом вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.04.2009, оформлену актом від 24.01.2011 № 36/23/25926359.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено:

порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), шляхом проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера тощо), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 99 594,46 грн.;

порушення Кооперативом пункту 2.7 Положення № 637 внаслідок перевищення ліміту каси на суму 1 180 412,93 грн.;

недотримання позивачем приписів пункту 2.11 Положення № 637, позаяк позивачем під час перевірки не представлено ані звітів про витрачання наданих під звіт готівкових коштів у сумі 67291,79 грн., ані розрахункових документів встановленого зразка на підтвердження готівкових розрахунків.

Наведені обставині стали підставою для застосування до Кооперативу штрафу в загальній сумі 2 926 089,95 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, факт вчинення позивачем зазначених порушень підтверджується документально та Кооперативом не спростований в ході розгляду даної справи.

У той же час слід зазначити, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі норм Податкового кодексу України, за змістом пункту 114.1 статті 114 якого штрафні (фінансові) санкції застосовуються протягом строків давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених статтею 102 цього Кодексу (тобто протягом 1095 днів).

Однак розглядувані правопорушення були вчинені позивачем протягом 2008-2009 років, тобто до часу набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку застосування заходів відповідальності у вигляді штрафних санкцій визначається за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку, та не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини.

На час вчинення Кооперативом порушень норм з регулювання обігу готівки, про які йдеться в акті перевірки, строк застосування штрафу за вказані правопорушення як різновиду адміністративно-господарської санкції був врегульований статтею 250 Господарського кодексу України, якою передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

А відтак апеляційний суд, встановивши, що факт порушення позивачем вимог пунктів 2.6, 2.7, 2.11 Положення № 637 підтверджений документально, у той же час цілком правомірно визнав незаконним застосування контролюючим органом до позивача штрафу поза межами річного строку з дня вчинення цих правопорушень та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного висновку апеляційного суду.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судом апеляційної інстанції, а висновки апеляційного суду відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваної постанови Донецького апеляційного адміністративного суду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.12.2013 у справі № 2а-2502/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Моторний