Ухвала суду № 37116093, 29.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2014 р. м. Київ К/9991/10897/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Моторний О.А.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Чубенка Д.В.,

відповідача - Орлової М.Є.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012

у справі № 2-а-1670/5517/11

за позовом публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер» (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними, скасування актів індивідуальної дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012, позовні вимоги задоволено повністю; скасовано наказ ДПІ від 14.06.2011 № 2838 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства»; визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ щодо організації та проведення зазначеної перевірки; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 № 0001222305.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства (зокрема, статям 75, 79, 86, 200 Податкового кодексу України) та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані судові рішення.

Товариством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України подано заперечення на касаційну скаргу, в якій позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено судами, за наказом в.о. начальника ДПІ від 14.06.2011 № 2838 було призначено проведення невиїзної позапланової перевірки Товариства з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за березень 2011 року. За наслідками проведення цієї перевірки, оформленої актом від 15.06.2011 № 5135/23-8/00382208, ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 № 0001222305, згідно з яким Товариству було визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 656 472 грн.

Підставою для прийняття зазначеного акта індивідуальної дії став висновок податкового органу про те, що заявлена позивачем за перший квартал 2011 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ більш ніж у два рази перевищила суму сплаченого позивачем податку на прибуток за цей самий період, наслідком чого стала фіскальна недостатність (відсутність збалансованості між витратами з бюджету та бюджетними надходженнями) для фінансування видатків на повернення ПДВ з бюджету.

Як на мотив для задоволення даного позову суди попередніх інстанцій послалися, зокрема, на протиправність проведення спірної перевірки, що тягне визнання відсутнім цієї перевірки як юридичного факту.

Наведений висновок судів цілком відповідає нормам податкового законодавства, що регулює розглядувані правовідносини.

Так, встановлене Податковим кодексом України правове регулювання, яке визначає певні імперативні умови, за яких перевірка може вважатися такою, що відбулася, передбачає, зокрема, обов'язкову наявність підстави проведення перевірки.

У даному випадку як на підставу для призначення спірної перевірки ДПІ, керуючись статтями 78, 79, 200 Податкового кодексу України, послалася на факт отримання інформації, що свідчить про порушення Товариством податкового законодавства.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, наведеною нормою Кодексу передбачено обов'язкове надсилання платникові запиту, тоді як у розглядуваному випадку, як встановили суди, відповідний запит Товариству не надсилався.

Доказів на підтвердження зворотного позивачем не подано.

А відтак суди дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для призначення оспорюваної перевірки та, відповідно, про незаконність її проведення.

У разі ж визнання невиїзної перевірки протиправною з процедурних підстав така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на винесення податкового повідомлення-рішення. Адже така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення платником податкового правопорушення, позаяк для прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючому органу необхідно дотриматися певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у разі визнання невиїзної податкової перевірки протиправною її висновки не повинні оцінюватися по суті; прийняте на підставі цієї податкової перевірки податкове повідомлення-рішення автоматично підлягає визнанню недійсним.

Наведене обумовлює правильність оскаржуваних судових рішень про задоволення даного позову, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З огляду на реорганізації відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити ДПІ її правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

За таких обставин, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію у м. Полтаві її правонаступником - державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

2. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

3. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2-а-1670/5517/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Моторний