Ухвала суду № 37116004, 13.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2014 р. м. Київ К-42123/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Снейк»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 26.10.2010

у справі № 2а-9992/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снейк»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва,

треті особи: 1. Державна податкова адміністрація України,

2. Державна податкова адміністрація в м.Києві,

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 406733,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання рішення ДПІ у Соломянському районі м.Києва від 19.01.2009 № 0000282305 про застосування до ТОВ «Снейк» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 406733,95 грн. недійсним.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 26.10.2010, у задоволенні позову відмовлено повністю.

ТОВ «Снейк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права: ч.ч. 1, 4, 5 ст. 10, ст. 11, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для застосування до позивача за рішенням відповідача від 19.01.2008 № 0000282305 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 403733,95 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 25.10.2008 № 6673/26/58/23/31350680, про порушення позивачем вимог п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, що полягало у несвоєчасному оприбуткуванні готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження за період з 25.04.2008 по 31.08.2008, що склала 80749,79 грн., у книзі обліку розрахункових операцій. Так позивач згідно зі звітом від 25.04.2008 № 514 здійснив запис в КОРО 24.04.2008, згідно зі звітом від 18.05.2008 № 537 здійснив запис в КОРО 17.05.2008, згідно зі звітом від 15.07.2008 здійснив запис в КОРО 14.07.2008, згідно зі звітом від 18.07.2008 № 598 здійснив запис в КОРО 17.07.2008, згідно зі звітом від 25.07.2008 № 605 здійснив запис в КОРО 24.07.2008, згідно зі звітом від 25.07.2008 № 607 здійснив запис в КОРО 26.07.2008, згідно зі звітом від 31.07.2008 № 611 здійснив запис в КОРО 30.07.2008, згідно зі звітом від 05.08.2008 № 616 здійснив запис в КОРО 04.08.2008, згідно зі звітом від 08.08.2008 № 619 здійснив запис в КОРО 07.08.2008, згідно зі звітом від 16.08.2008 № 627 здійснив запис в КОРО 15.08.2008, згідно зі звітом від 20.08.2008 № 631 здійснив запис в КОРО 19.08.2008 та згідно зі звітом від 31.08.2008 № 642 здійснив запис в КОРО 30.08.2008.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку.

Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО та з огляду на встановлену обставину щодо здійснення позивачем такого обліку у книзі обліку розрахункових операцій несвоєчасно, тобто не у день надходження готівкових коштів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про правомірність застосування штрафних санкцій за порушення позивачем вимог п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що часова фіксація розрахункових операцій касового апарата та комп'ютера на час проведення перевірки не була синхронізована через що фіскальні звіти були зняті на початку наступної доби, врахувавши, що порушення мало місце у період з 25.04.2008 по 31.08.2008, однак позивач не усунув неполадки з метою запобігання порушень Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків, на вчинення якого вказує позивач, є порушенням, передбаченим п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», своєю чергою, неоприбуткування готівки у касі - п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, і вчинення одного з них не виключає вчинення іншого.

Положення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, на застосуванні яких наполягає позивач в касаційній скарзі, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані, оскільки питання дотримання касової дисципліни цим Законом не регулюються.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Снейк» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 26.10.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун