Ухвала суду № 37115994, 28.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. Київ К/9991/33838/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року

у справі № 2а/0270/294/11

за позовом Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сова» ЛТД

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року, позов Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сова» ЛТД (позивач) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0009782340 від 23 грудня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКП ТОВ «Сова» ЛТД 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області проведено перевірку кафе, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 1257/02/32/23/20080544 від 10 грудня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0009782340 від 23 грудня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 211,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3, статті 6 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму в розмірі 1 105,50 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як з'ясовано судами, на підтвердження ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації позивачем долучено до матеріалів справи копії податкової накладної № 9421/5120 від 08 жовтня 2009 року та видаткових накладних № РН-12-021024 від 18 серпня 2010 року, № РН-12-019518 від 04 вересня 2010 року, № РН-12-024061 від 21 жовтня 2010 року, № РН-12-024782 від 29 жовтня 2010 року, № РН-12-027224 від 23 листопада 2010 року.

В свою чергу, контролюючий орган під час проведення перевірки мав можливість витребувати у підприємства вказані документи та пересвідчитись у їх наявності, однак не реалізував повноваження, надані йому статтею 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача в розглядуваній ситуації правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним рішенням.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Цвіркун Ю.І.