Рішення № 37114673, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20702/13

03.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВСЕГДА»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ДНЕПРОСТАЛЬ»

про стягнення 132.108,10 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ВСЕГДА» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ДНЕПРОСТАЛЬ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 132 108,10 грн.

Суть спору: позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо поставки позивачеві оплаченого останнім товару на підставі договору поставки продукції № ДС117 від 02.04.2013 р. У зв’язку із наявною у відповідача перед позивачем заборгованістю, останнім заявлено позовну вимогу про стягнення 132 108,10 грн. боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20702/13.

Відповідач відзив на позов не надав, вимог ухвал суду у справі не виконав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвали суду надсилались відповідачу на всі адреси вказані позивачем, в тому числі на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, в тому числі на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були повернуті відділенням поштового зв’язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте, через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника у зв’язку із неможливістю останнього прибути у судове засідання, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ВСЕГДА», як покупцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ДНЕПРОСТАЛЬ», як продавцем (далі – відповідач), укладено договір поставки від 02.04.2013 р. № ДС117 (далі – договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов’язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, товар сортамент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях які є невід’ємними частинами даного договору.

Згідно п. 2.1. договору ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах.

Загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків (п. 2.3. договору).

Розрахунок по даному договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій формі (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору оплата всієї партії товару вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати.

Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.6. договору).

Згідно п. 3.2. договору сторони погодили, що строк поставки товару – протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передплати.

Датою приймання товару вважається дата видаткової накладної (п. 4.1. договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

23 квітня 2013 року між сторонами спору підписано специфікацію № 1 на загальну суму 147.150,11 грн та специфікацію № 2 на загальну суму 190.750,14 грн до договору.

02 квітня 2013 року відповідачем виставлено позивачеві рахунок на оплату від 02.04.2013 № СФ-0005527 на суму 147.150,11 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення від 02.04.2013 № 331 на суму 147 150,11 грн.

17 квітня 2013 року відповідачем виставлено позивачеві рахунок на оплату від 17.04.2013 № СФ-0005982 на суму 190.750,14 грн, який оплачено позивачем згідно платіжного доручення від 24.04.2013 № 438 на суму 190.750,14 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язань за Договором, які полягають у поставці позивачеві товару, який оплачено останнім в повному обсязі. Відповідач, у строк встановлений умовами договору, товар поставив позивачеві на суму 205.792,15 грн.

Таким чином, вартість недопоставленого, але оплаченого товару, складає 132.108,10 грн.

Приписом статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У зв’язку із наведеними вище обставинами, позивач 06.09.2013 надіслав відповідачеві вимогу від 06.09.2013 № 128 (засвідчена копія наявна у справі), у відповідності до якої вимагав повернути грошові кошти в сумі 132.108,10 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, всупереч наведеній вище нормі цивільного права та вимозі позивача, відповідач грошові кошти в сумі 132.108,10 грн позивачеві не повернув.

За таких підстав, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача попередньої оплати товару.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки, в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 132 108,10 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 132.108,10 грн. від сторін спору до суду не надходило.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 132.108,10 грн, який виник внаслідок невиконання останнім зобов’язання з поставки товару, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ДНЕПРОСТАЛЬ» (03150, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, офіс 7; ідентифікаційний код 38544085, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВСЕГДА» (83087, м. Донецьк, просп. Б.Хмельницького, буд. 12; ідентифікаційний код 24456408, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 132 108,10 (сто тридцять дві тисячі сто вісім) грн. 10 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2 642,16 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 16 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац