Ухвала суду № 37113768, 11.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р.справа № 14/351

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 01 квітня 2009 року у справі №14/351

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Каріна", с.Соколівське, Кіровоградська область

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Каріна" (далі - позивач, ТОВ фірма "Каріна") подано до суду позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Кіровоградська МДПІ, відповідач, податковий орган) №0000882300\0 від 13.11.2007р. щодо зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50725,00грн., в тому числі: 33817,00грн. - основного платежу та 16 908,00грн. штрафної (фінансової) санкції.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ТОВ фірма "Каріна" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму 18000,00грн. податку на додану вартість, яка включена в ціну маркетингових послуг, оплачених товариству з обмеженою відповідальністю "Ардекс" (ТОВ "Ардекс") на підставі договору №8\1 від 16.08.2006 р., акту здачі-приймання послуг від 29.09.2006 р., податкової накладної №0000033 від 29.09.2006 р. Крім того, зазначає позивач, ним обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 15816,67грн. на підставі податкових накладних №46 від 25.07.2006 р., №48 від 27.07.2006, №107 від 28.12.2006 р., оскільки податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства та на підставі договору, укладеного між позивачем та його контрагентом - ПП "Укрнафтаснаб-холдінг".

Позивач наполягає на недоведеності порушень підпунктів 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з боку ТОВ фірма "Каріна".

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що Кіровоградська МДПІ не довела суду обгрунтованість висновку про те, що сума податку на додану вартість не підтверджується належним чином оформленими податковими накладними з причин їх підписання особою, яка не мала на це законних повноважень.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, не з'ясовано належним чином фактичні обставини справи. На думку відповідача акт виконаних робіт, до вартості яких входить сума податку на додану вартість, що включена до податкового кредиту, не містить необхідної інформації, матеріали не доводять факт одержання послуги, не підтверджує суми маркетингових послуг, а тому такі послуги не пов'язані з господарською діяльністю.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Кіровоградською МДПІ за результатами планової документальної перевірки ТОВ "Каріна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2007 року складено акт №66/23-00/20656501 від 02.11.2007 р.

В акті перевірки зазначається про порушення позивачем підпунктів 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Як стверджує відповідач, порушення пов'язано з наступними обставинами. Позивачем як замовником укладено договір №8\1 від 16.08.2006 р. з ТОВ "Ардекс" як Виконавцем про надання інформаційно-маркетингових послуг по збору та узагальненню інформації про ситуацію в галузі будівництва автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), а саме проектуванню автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій; поставці та монтажу обладнання для АГНКС; вибір земельних ділянок для АГНКС; будівництво АГНКС. За умовами договору Замовник здійснює оплату в сумі 108000,00грн., в тому числі 18000,00грн. ПДВ; повний розрахунок здійснюється протягом одного року з дати підписання акту здачі-приймання робіт. На виконання договору сторонами укладено акт здачі-приймання послуг від 29.09.2006 року, яким підтверджується надання Замовнику інформаційно-маркетингових послуг у відповідності до умов договору №8\1 від 8.2006 р. та передачу всіх інформаційно-маркетингових матеріалів. Виконавцем послуг - ТОВ "Ардекс" виписано податкову накладну №0000033 від 29.09.2006 р. на 108000,00грн., в тому числі ПДВ 18000,00грн.

На підтвердження товарності операцій за вказаним договором позивачем суду надано звіт ТОВ "Ардекс" щодо проведення маркетингових досліджень у відповідності до умов договору №8\1.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

У відповідності до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок а додану вартість" (далі - Закон) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки робіт, послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - або дата зарахування коштів від покупця на розрахунковий рахунок платника податків або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що посвідчує факт виконання робіт (послуг).

За визначенням пункту 1.7 статті 1 цього Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Матеріали справи підтверджують фактичне отримання позивачем виконаних ТОВ "Ардекс" робіт, які пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва.

Доводи відповідача щодо невикористання в господарської діяльності позивача послуг, отриманих від ТОВ "Ардекс" згідно з договором №8\1 від 16.08.2006 р. помилкові.

Щодо правовідносин позивача з ПП "Укрнафтаснаб-холдінг" та визначення у зв'язку з цим суми податкового кредиту в сумі 15816,67грн. суд першої інстанції вірно визначився про безпідставність висновків податкового органу. Так, відповідач керувався поясненнями гр.ОСОБА_2, якому начеб-то не було відомо про реєстрацію установчих документів та призначення його на посаду керівника вищевказаного підприємства, а також щодо підписання будь-яких документів.

Проте, рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18.12.2008 р., яке набрало законної сили, Кіровоградській МДПІ відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання фіктивним правочину, вчиненого при оформленні установчих документів ПП "Укрнафтаснаб-холдінг" з моменту державної реєстрації, а також визнання недійсними всіх первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку, бухгалтерську та податкову звітність, інші розпорядчі документи стосовно основної діяльності ПП "Укрнафтаснаб-холдінг", які були підписані від імені ОСОБА_2 за період з 20.06.2003 р., в тому числі податкові накладні №107 від 28.12.2006 р., №46 від 25.07.2006 р., №48 від 27.07.2006 р.

Крім того, за нормами п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок; податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Платники податку, визначені у пунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10). При цьому покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру за умовами необізнаності покупця щодо такої.

Суд вірно визначився, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на право покупця як платника податку на додану вартість щодо податкового кредиту. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає; судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195,196,198,200,205,206 Кодексу адиніістративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 01 квітня 2009 року у справі №14/351 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 01 квітня 2009 року у справі №14/351 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник